Рішення № 25860489, 30.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.12 Справа№ 5015/2097/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства (надалі -ПАТ) «Універсал Банк», м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) «Компанія «Лізинговий Дім», м. Львів,

про стягнення 353849,86 грн.

За участю представників:

від позивача - Хорошева К.М. - представник,

від відповідача - не з»явився,

Суть спору: ПАТ «Універсал Банк», м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім», м. Львів, 192136,26 грн. заборгованості за кредитом, 12400,04 грн. процентів за користування кредитом, 149313,56 грн. підвищених процентів за користування кредитом та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем норм кредитного договору № 10/100К-06 від 31 жовтня 2006 р. та додаткових угод до нього, а також ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить застосувати строк давності щодо стягнення боргу та відсотків за користування кредитом.

Позивач у поясненнях від 23.08.2012 р. № 2605-юд зазначає, що 23.03.10 р. в газеті «Голос України»опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача. Позивачем 21.04.10 р. подано до суду заяву про визнання його кредитором відповідача. На його думку, подання заяви про визнання кредитором у справі про банкрутство свідчить про переривання строку позовної давності на підставі положень ст. 264 ЦК України. Що стосується нарахування відсотків за користування кредитом, то позивач у поясненнях від 27.08.2012 р. посилається на п.п. 1.3.1.1., 1.3.1.2., Кредитного договору № 10/100К-06 від 31 жовтня 2006 р. в редакції Додаткової угоди № 3 від 30 квітня 2009 р. та п. 2.1. Додаткової угоди № 3.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю. Відповідач вимог ухвали суду від 16.08.2012 р. не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в судове засідання не забезпечив.

Справа розглядалась суддею Костів Т.С. У зв»язку з обранням судді Костів Т.С. 21.06.2012 р. суддею Львівського апеляційного господарського суду, внаслідок автоматизованого розподілу справу № 5015/2097/12 розподілено до розгляду судді Бортник О.Ю. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. За клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 16.08.2012 р. продовжено строк вирішення справи з 25.08.2012 р. на 15 днів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 549, 611, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше на встановлено договором або законом. Договір є обов"язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого згідно з п. 1.1. Статуту є позивач (а.с. 38), та ТзОВ «Компанія «Лізинговий Дім»31 жовтня 2006 р. укладено Кредитний договір № 10/100К-06 із подальшими змінами і доповненнями, викладеними у додаткових угодах до кредитного договору. Відповідно до умов цього договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 515 840,00 грн., а відповідач зобов'язався його прийняти, належним чином використовувати, повернути до 30.10.2009 року згідно з Графіком погашення кредиту (додаток до кредитного договору і додатковий Договір № 1 від 25 червня 2007 р. (а.с. 12-14)) та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 20,0 процентів річних. Пунктом 1.3.1.2. Додаткової угоди № 3 до кредитного договору передбачено, що починаючи з 30.04.2009 року за користування кредитом відповідач сплачує позивачу проценти в розмірі 21,5 процентів річних, а за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений кредитним договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів) встановлюється підвищена процентна ставка в розмірі 30,5 процентів річних, яка застосовується до всієї простроченої суми основного боргу відповідача за Договором.

Факт надання кредиту позивачем відповідачу підтверджується платіжним дорученням від 31.10.2006 року на суму 515 840,00 грн. (а.с. 35).

Станом на 17.05.2012 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становив 353 849,86 грн., з яких: 192 136,26 грн. -заборгованість по сумі кредиту; 12 400,04 грн. -проценти за користування кредитом; 149 313,56 грн. - підвищені проценти за користування кредитом з 30.04.2009 р. по 17.05.2012 р. При цьому кількість днів прострочення сплати тіла кредиту з 30.10.2009 р. по 17.05.2012 р., як правильно пораховано позивачем, становить не менше 930 днів. Заперечення відповідача щодо правильності нарахування відсотків необґрунтовані. Позивачем правильно обчислено проценти за користування кредитними коштами до 30.04.2009 р., виходячи з розміру процентів, встановлених Кредитним договором. Після 30.04.2009 р. (дата укладення Додаткової угоди № 3) позивач правильно нараховував проценти, виходячи з їхніх розмірів, погоджених сторонами у п.п. 1.3.1.2. Додаткової угоди № 3, та термінів користування кредитними коштами понад встановлений Договором (графіком) строк.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то суд вважає, що причини пропущення позивачем позовної давності поважні, а порушене відповідачем право ПАТ «Універсал Банк»підлягає судовому захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України), виходячи з наступного. Господарським судом Львівської області 27 лютого 2010 р. за заявою ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»порушено провадження у справі № 21/11 про його банкрутство. Після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача позивач 21.04.2010 р. (див. штемпель на поштовому конверті, том 14 справи № 21/11) звернувся до господарського суду Львівської області з заявою про визнання його кредитором, у тому числі й по заборгованості, яка виникла на підставі договору № 10/100К-06 від 21.10.2006 р. (справа № 21/11, том 14, а.с. 1-349). Подання згаданої заяви про визнання кредитором не може вважатись передбаченою ст. 264 ЦК України підставою для переривання перебігу позовної давності. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред»явлення особою позову до боржника. Однак, відповідач у справі стверджує, що основне зобов»язання за кредитним договором ним перестало виконуватись з 1 квітня 2009 р., проценти не сплачувались з 30 червня 2009 р. Провадження у справі № 21/11 про банкрутство ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»тривало з 27.02.2010 р. до винесення 29.09.2011 р. постанови Львівським апеляційним господарським судом про припинення провадження у справі про банкрутство. На момент порушення провадження у справі про визнання банкрутом та на момент звернення позивача з заявою про визнання кредитором строк позовної давності за зобов»язаннями відповідача пропущений не був. Після публікації у газеті «Голос України»23.03.2010 р. оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та протягом розгляду господарським судом справи № 21/11 про банкрутство відповідача, звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості, вказаної в заяві про визнання кредитором, до захисту права позивача шляхом винесення судом рішення у справі, не призвело б. Відповідно до п. 8.13. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону. У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 р. у справі № 21/11 припинено провадження у справі про банкрутство відповідача. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для порушення провадження в справі про банкрутство і здійснене провадження у справі є незаконним з моменту його порушення. Таким чином, позивач, починаючи з 21.04.2010 р. по 29.09.2011 р. (1 рік та 5 місяців) вживав передбачених законодавством України заходів для захисту свого порушеного права, хоча й поза межами позовного провадження. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну давність позивачем пропущено з поважних причин і його право підлягає судовому захисту, відповідач зловживає наданим йому правом та уникає виконання взятих на себе за кредитним договором зобов»язань в частині повернення отриманого кредиту та сплати коштів за його використання.

Вирішуючи спір у справі, суд також виходить з того, що згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відповідач, подаючи 23.02.2010 р. заяву про порушення справи про його банкрутство, у самій заяві зазначив та визнав, що має непогашені грошові зобов»язання перед банківськими установами. Які саме зобов»язання зазначено у додатку до заяви № 1 (том І справи № 21/11, а.с. 2-6). Згідно з Додатком до заяви № 1 відповідач визнавав, що має перед позивачем 1305283,5 грн. заборгованості за кредитними договорами. Сам відповідач, як на підтвердження наявності безспірних вимог кредиторів до нього посилається та долучає до заяви Довідку позивача № 002/10 від 05.01.2010 р. та Кредитний Договір № 100/06К-06 від 31 жовтня 2006 р. (І том справи № 21/11, а.с. 74-75, ІV том справи № 21/11, а.с. 109-110). Згідно з згаданою Довідкою банку заборгованість відповідача за Кредитним Договором № 100/06К-06 від 31 жовтня 2006 р. становила: 192 136,26 грн. заборгованість за кредитом; 12400,04 грн. -прострочені відсотки за користування кредитом; 10084,78 грн. -сума підвищених відсотків за користування кредитом, яка існувала на момент видачі довідки. Зазначену суму заборгованості включено самим відповідачем у суму безспірних грошових вимог до нього, які не були задоволені ним протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку та за наявності яких він вправі звернутись з заявою про порушення справи про його банкрутство. Крім цього, між сторонами у справі 30 квітня 2009 р. укладено Додаткову угоду № 3, у п. 2.3. якої (аркуш угоди 17) відповідач визнав розмір своєї заборгованості перед позивачем за тілом кредиту та процентами. Відтак, суд дійшов також висновку, що відповідачем вчинено дії, які свідчать про визнання ним свого боргу та обов»язку зі сплати прострочених і підвищених процентів за Кредитним договором № 10/100К-06 від 31.10.2006 р.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий Дім»(79057, м. Львів, вул. Євгена Коновальця, 103/605, ідентифікаційний код 31730064) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код 21133352) 192136,26 грн. заборгованості за кредитом, 12400,04 грн. процентів за користування кредитом, 149313,56 грн. підвищених процентів за користування кредитом та 7077грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 03.09.2012 р.

Суддя Бортник О.Ю.