Рішення № 25860407, 31.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2012 р. Справа № 17/046-12

За позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА"

до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта"

про стягнення 4 806,86грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Голоднюк О.Г. (дов. № 7 від 03.01.2012р.);

від відповідача Науменко А.В. (дов. № 05-03/5 від 03.01.2012р.).

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „УНІКА" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (далі -відповідач) про стягнення 5 316,86грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 29.12.2011р. о 13-00 год. в м. Києві по бульвару І. Лепсе, 14, внаслідок порушення водієм Молюком Сергієм Миколайовичем п.п. 10.1., 10.3. Правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем Фіат, державний номерний знак АА 6240 ІМ, який належить Даниленко Ю.В. під керуванням Молюка С.М., цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом № АА/5508722 у Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Деу Ланос, державний номерний знак АА 3478 НХ, під керування Сушіцького В.В., власником якого є Миколайчук О.В. Автомобіль Деу Ланос був застрахований позивачем за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011071/4002/0000733 від 04.07.2011р. Для визначення вартості ремонту Деу Ланос було проведено оцінку вартості матеріальної шкоди, за результатами якої було складено звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 26Б/01/12 від 31.01.2012р., за яким матеріальний збиток, завданий власникові Шевроле Авео, склав 5 316,86грн. Позивач у відповідності з договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011071/4002/0000733 від 04.07.2011р. виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 3 996,86грн. та зарахував 1 320грн. в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу (всього 5 316,86грн.), які позивач просить стягнути з відповідача в якості матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2012р. порушено провадження у справі № 17/046-12, розгляд справи призначено на 06.08.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2012р. розгляд справи відкладено на 17.08.2012р.

В судовому засіданні 17.08.2012р. оголошено перерву до 31.08.2012р.

31.08.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. № 13749 від 31.08.2012р.), згідно якої останній, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 4 806,86грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування, у зв'язку з неврахуванням позивачем франшизи у розмірі 510грн., яка передбачено полісом № АА/5508722. Вказана заява прийнята судом.

Абзацами четвертим та п'ятим пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 31.08.2012р. представник позивача підтримав позов повністю з урахування заяви про зменшення позовних вимог, представник відповідача заперечив проти позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2011р. між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „УНІКА" (Страховик) та Миколайчуком Олексієм Васильовичем (Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011071/4002/0000733, за умовами якого страховик зобов'язався при настанні страхового випадку відшкодувати страхувальнику нанесений збиток на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.2. договору застрахований транспортний засіб: Daewoo Lanos TF69Y, рік випуску 2008, № кузова/шасі Y6DTF69YP80177994, реєстраційний номер АА3478НХ.

Пунктом 1.4. договору сторони погодили строк дії договору страхування з 06.07.2011р. по 05.07.2012р.

29.12.2011р. о 13-00 год. в м. Києві по бульвару І. Лепсе, 14, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю транспортних засобів: Фіат, державний номерний знак АА 6240 ІМ, під керуванням Молюка С.М., який належить Даниленко Ю.В.), та автомобіля Деу Ланос, державний номерний знак АА 3478 НХ під керуванням Сушицького В.В., який належить Миколайчуку А.В.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 01.02.2012р. у справі № 3-122/12 (а.с. 16) Молюка С.М. визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу у розмірі 340грн.

Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Деу Ланос Суб'єктом підприємницької діяльності Вілько О.Г. проведено оцінку вартості матеріальної шкоди, за результатами якого складено звіт про визначення вартості матеріального збитку КТЗ № 26Б/01/12 від 31.01.2012р. (а.с. 25-35), згідно якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля, склав 14 429,68грн.

02.02.2012р. ПАТ „Страхова компанія „УНІКА" було складено страховий акт № 00081747 (а.с. 11), за яким вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та встановлено суму завданої шкоди, яка підлягає страховому відшкодуванню: 5 316,86грн.

На виконання договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011071/4002/0000733 від 04.07.2011р. та страхового акту № 00081747 від 02.02.2012р. позивачем в якості оплати ремонту пошкодженого автомобіля Деу Ланос, державний номерний знак АА 3478 НХ було виплачено страхове відшкодування у розмірі 3 996,86грн., що підтверджується платіжним дорученням № 003968 від 07.02.2012р. (а.с. 33) та зараховано 1 320грн. в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, що підтверджується наказом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА" „Про виплату страхового відшкодування гр. Миколайчуку Олексію Васильовичу" № 81747від 03.02.2012р. (а.с. 12).

Судом також встановлено, що цивільно-правову відповідальність Даниленка В.П. (власника автомобіля Фіат, державний номерний знак АА 6240 ІМ) застраховано у відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5508722 з терміном дії з 27.10.2011р. до 26.10.2012р.).

05.04.2012р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 8325 від 05.04.2012р. (а.с. 35), згідно якої просив останнього здійснити відшкодування шкоди у розмірі 5 316,86грн., яка 10.04.2012р. отримана представником відповідача, що підтверджується відміткою № 1-2/21224 від 10.04.2012р. на вказаній вимозі.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 79), є вимога про стягнення 4 806,86грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодування вирішується за принципом вини. Так за правилами ч. 1 ст. 1188 ЦК України, якщо шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що на момент скоєння ДТП власником автомобіля Фіат, державний номерний знак АА 6240 ІМ, був Даниленко Ю.В., цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом № АА/5508722 у Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта"; наявність завданої шкоди, яка є наслідком протиправних, винних дій Молюка С.М., який керував автомобілем Фіат, державний номерний знак АА 6240 ІМ на момент скоєння ДТП, та розмір якої підтверджений матеріалами справи; страхове відшкодування у сумі 5 316,86грн., виплачено позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 003968 від 07.02.2012р. (а.с. 33) та 1 320грн. зараховано в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, що підтверджується наказом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА" „Про виплату страхового відшкодування гр. Миколайчуку Олексію Васильовичу" № 81747від 03.02.2012р. (а.с. 12); відповідач страхове відшкодування позивачу не виплатив, внаслідок чого розмір невідшкодованої позивачу шкоди становить 4 806,86грн. (5 316,86грн. -510грн. (франшиза за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5508722)).

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача 4 806,86грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7; код ЄДРПОУ 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА" (01103, м. Київ, Печерський р-н., вул. Кіквідзе, буд. 14-В; код ЄДРПОУ 20033533) 4 806 (чотири тисячі вісімсот шість гривень) 86 коп. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування та 1 455 (одну тисячу чотириста п'ятдесят п'ять гривень) 11 коп. cудового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 03.09.2012р.

Суддя П.В. Горбасенко