Рішення № 25860393, 03.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2012 р. Справа № 21/078-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства «Софія»Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 488 899,27 гривень

за участю представників:

від позивача: Нестерчук А.П. (довіреність №111/10 від 26.12.2011р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.06.2012р. Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-ДК «Газ України»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Софія»Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі-КП «Софія»/відповідач) про стягнення 488 899,27 грн., з яких: 409 966,97 грн. заборгованості за договором №06/10-2539 ТЕ-17 від 20.12.2010р., 41 461,86 грн. пені, 24 453,91 грн. 3% річних та 13 016,53 грн. інфляційних втрат.

Відповідач наявність заборгованості за спірним договором визнав, однак просив суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2012р. порушено провадження у справі №21/078-12 та призначено справу до розгляду на 16.07.2012р.

16.07.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про здійснення технічного фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів. Зазначене клопотання судом задоволено.

16.07.2012р. та 30.07.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначені клопотання судом задоволені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2012р. розгляд даної справи відкладався на 30.07.2012р.

В судовому засіданні 30.07.2012р. оголошувалась перерва до 03.09.2012р.

30.08.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з перебуванням представника останнього у щорічній відпустці.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання доказів, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 03.09.2012р., судом у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2010р. між ДК «Газ України»(далі-постачальник) та КП «Софія»(далі-покупець) укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2539 ТЕ-17 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 2.2 додатку №1 від 20.12.2010р. до Договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін на скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.2011р. і діє до 31.12.2011р. включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення (п. 10.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2011р.).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору, протягом січня-квітня 2011 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 959 966,97 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі природного газу:

- від 31.01.2011р. на суму 288 916,87 грн.,

- від 28.02.2011р. на суму 301 532,33 грн.,

- від 31.03.2011р. на суму 264 649,54 грн.,

- від 30.04.2011р. на суму 104 868,23 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши лише 550 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 409 966,97 грн. заборгованості.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 409 966,97 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого природного газу за лютий-квітень 2011 року згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 265 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 6.4.1 та 4.1 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних Актів приймання-передачі природного газу без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Посилання ж відповідача на відсутність в нього обов'язку по оплаті вартості поставленого газу за спірний період у строки, встановлені п. 4.1 Договору у зв'язку з визначенням порядку погашення заборгованості за Договором гарантійним листом-графіком, розробленим останнім, судом не приймаються з огляду на те, що зазначений гарантій лист підписаний лише відповідачем, а доказів, що підтверджують факт внесення змін до Договору щодо проведення розрахунків за ним та/або укладання інших правочинів стосовно зміни порядку розрахунків за Договором суду не надано.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем газу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 409 966,97 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого природного газу за лютий-квітень 2011 року згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу (до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 41 461,86 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат зростаючим підсумком за періоди:

з 22.12.2011р. по 25.12.2011р. на 629 966,97 грн. заборгованості,

з 26.12.2011р. по 26.01.2012р. на 614 966,97 грн. заборгованості,

з 27.01.2012р. по 20.03.2012р. на 599 966,97 грн. заборгованості,

з 21.03.2012р. по 23.04.2012р. на 559 966,97 грн. заборгованості,

з 24.04.2012р. по 21.05.2012р. на 459 966,97 грн. заборгованості,

з 22.05.2012р. по 21.06.2012р. на 409 966,97 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 7.3.1 Договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 41 713,63 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 41 461,86 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 24 453,91 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за спірними актами зростаючим підсумком з урахуванням часткових оплат, за періоди:

з 21.02.2011р. по 27.02.2011р. на 288 916,87 грн. заборгованості,

з 28.02.2011р. по 20.03.2011р. на 268 916,87 грн. заборгованості,

з 21.03.2011р. по 27.03.2011р. на 570 449,20 грн. заборгованості,

з 28.03.2011р. по 28.03.2011р. на 490 449,20 грн. заборгованості,

з 29.03.2011р. по 20.04.2011р. на 475 449,20 грн. заборгованості,

з 21.04.2011р. по 28.04.2011р. на 740 098,74 грн. заборгованості,

з 29.04.2011р. по 20.05.2011р. на 675 098,74 грн. заборгованості,

з 21.05.2011р. по 25.05.2011р. на 779 966,97 грн. заборгованості,

з 26.05.2011р. по 16.06.2011р. на 729 966,97 грн. заборгованості,

з 17.06.2011р. по 19.12.2011р. на 719 966,97 грн. заборгованості,

з 20.12.2011р. по 25.12.2011р. на 629 966,97 грн. заборгованості,

з 26.12.2011р. по 26.01.2012р. на 614 966,97 грн. заборгованості,

з 27.01.2012р. по 20.03.2012р. на 599 966,97 грн. заборгованості,

з 21.03.2012р. по 23.04.2012р. на 559 966,97 грн. заборгованості,

з 24.04.2012р. по 21.05.2012р. на 459 966,97 грн. заборгованості,

з 22.05.2012р. по 21.06.2012р. на 409 966,97 грн. заборгованості;

- 114 026,21 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди:

з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. на 268 916,87 грн. заборгованості,

з 01.04.2011р. по 30.04.2011р. на 490 449,20 грн. заборгованості,

з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. на 690 449,20 грн. заборгованості,

з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. на 744 966,97 грн. заборгованості,

з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. на 734 966,97 грн. заборгованості,

з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. на 629 966,97 грн. заборгованості,

з 01.02.2012р. по 31.03.2012р. на 614 966,97 грн. заборгованості,

з 01.04.2012р. по 30.05.2012р. на 574 966,97 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 24 511,10 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 24 453,91 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Водночас, ст. 612 ЦК України встановлено боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З огляду наведеного, а також враховуючи встановлені умовами Договору строки оплати товару, здійснені відповідачем часткові оплати, а також заявлений період розрахунку, суд здійснював обрахунок інфляційних втрат за періоди:

з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. на 268 916,87 грн. заборгованості,

з 21.04.2011р. по 20.05.2011р. на 490 449,20 грн. заборгованості,

з 21.05.2011р. по 31.05.2011р. на 690 449,20 грн. заборгованості,

з 01.06.2011р. по 16.06.2011р. на 729 966,97 грн. заборгованості,

з 17.06.2011р. по 19.12.2011р. на 719 966,97 грн. заборгованості,

з 20.12.2011р. по 25.12.2011р. на 629 966,97 грн. заборгованості,

з 26.12.2011р. по 26.01.2012р. на 614 966,97 грн. заборгованості,

з 27.01.2012р. по 20.03.2012р. на 599 966,97 грн. заборгованості,

з 21.03.2012р. по 23.04.2012р. на 559 966,97 грн. заборгованості,

з 24.04.2012р. по 30.04.2012р. на 459 966,97 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 28 356,31 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 13 016,53 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 233 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Софія»Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 53 Б, ідентифікаційний код 32611763) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 409 966 (чотириста дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 97 коп. заборгованості, 41 461 (сорок одну тисячу чотириста шістдесят одну) грн. 86 коп. пені, 24 453 (двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 91 коп. 3% річних, 13 016 (тринадцять тисяч шістнадцять) грн. 53 коп. інфляційних втрат та 9 778 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 04.09.2012р.

Суддя В.А. Ярема