Рішення № 25860331, 29.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/9187-2012 29.08.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участі секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна», м.Тернопіль

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця -Безвершенко Віктора Володимировича, м.Київ

про: стягнення 9 196,46 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Діденко О.В. (за довіреністю №б/н від 17.07.2012р.);

від Відповідача - Безвершенко В.В. (паспорт № МЕ 651114)

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна», м.Тернопіль (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Безвершенко Віктора Володимировича, м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 7 676,30 грн., пені у розмірі -220,81 грн., штраф у розмірі -1228,20 грн. та 3% річних у розмірі - 44,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 26.07.2012р.

25.07.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Оригінал Витягу з ЄДРПОУ станом на 27.06.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 17.07.2012р., підписаний з боку Позивача із супровідним листом та доказами направлення Відповідачу та банківські виписки щодо здійснення Відповідачем часткової оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 29.08.2012р. у зв'язку з неявкою Відповідача на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання призначене на 29.08.2012р. з'явився представник Позивача, надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позов, в повному обсягу.

Відповідач в судовому засіданні 29.08.2012р. визнав суму основного боргу, заперечив проти нарахування штрафних санкцій, проте письмового відзиву на позов не надав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу сторонами не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) був укладений Договір поставки № 6041-КИ/11 від 18.04.2011р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує тютюнові або інші вироби (далі по тексту - товар).

Згідно до п.1.2 Договору встановлено, що асортимент, кількість, ціна товару визначається Сторонами на кожну партію окремо.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 17 квітня 2012р. включно, а по відношенню платежів - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару. У випадку, якщо протягом 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії договору, жодна із Сторін письмово не повідомить

про свою відмову від продовження цього договору, договір автоматично пролонгується ще на один рік.

Як вбачається з п.4.8 Договору, максимальний строк кредитування на тютюнові вироби становить сім календарних днів і обраховується з дати виписки накладної, а останнім днем розрахунку є сьомий календарний день. У випадку неодноразового постачання (2 і більше) в тиждень в одну торговельну точку кредитування зменшується і оплата за продукцію проводиться від поставки до поставки.

Відповідно до п.5.1 Договору, у разі прострочення Покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НВУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно до п.5.2 Договору, у випадку прострочення платежу Покупець сплачує на користь Продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, сплата пені, штрафу та відшкодування збитків не звільняє Покупця від повного виконання своїх зобов'язань щодо цієї угоди.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 9 17630 грн.

Факт отримання товару Відповідачем підтверджується видатковими накладними, які підписані з боку обох сторін без заперечень та зауважень, а саме: № КЕ12-000053028 від 10.04.2012р. на суму 4 758,90 грн. та № КЕ12-000055491 від 13.04.2012р. на суму 4 417,40грн., які містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково на суму 1 500,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 7 676,30грн.

Крім того, між сторонами був підписаний та скріплений печатками сторін Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 20.04.2012р., відповідно до якого, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 7 676,30 грн.

Позивачем було направлено Відповідачу претензію № 95/ГО від 26.04.2012р. про сплату існуючої заборгованості, яка залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач в судовому засіданні визнав суму основного боргу, заперечив проти нарахування штрафних санкцій, проте письмового відзиву на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафу, пені та 3% річних.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №6041-КИ/11 від 18.04.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з п.4.8 Договору, максимальний строк кредитування на тютюнові вироби становить сім календарних днів і обраховується з дати виписки накладної, а останнім днем розрахунку є сьомий календарний день. У випадку неодноразового постачання (2 і більше) в тиждень в одну торговельну точку кредитування зменшується і оплата за продукцію проводиться від поставки до поставки.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 9 17630 грн.

Факт отримання товару Відповідачем підтверджується видатковими накладними, які підписані з боку обох сторін без заперечень та зауважень, а саме: № КЕ12-000053028 від 10.04.2012р. на суму 4 758,90 грн. та № КЕ12-000055491 від 13.04.2012р. на суму 4 417,40грн., які містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково на суму 1 500,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 7 676,30грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, а й підтверджується підписаним та скріпленим з боку обох сторін Актом звіряння взаємних розрахунків та визнається Відповідачем, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 7 676,30 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 5.2 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені частково у розмірі 220,22 грн. В решті позовних вимог в цій частині -відмовити.

Відповідно до ч.2,3 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;, оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно до п.5.2 Договору, у випадку прострочення платежу Покупець сплачує на користь Продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Оскільки, судом встановлено порушення Відповідачем терміну оплати поставленого товару, наданий Позивачем розрахунок сплати штрафу є арифметично вірним, суд задовольняє вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1228,20грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив: що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 18.04.2012р. до 26.06.2012р. (період нарахування визначений Позивачем), не перевищує відповідний розміру, що може бути нарахований за цей період, а отже - підлягає стягненню у сумі 44,15 грн.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 7 676,30 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 7 676,30 грн.

При цьому суд не приймає усні заперечення Відповідача щодо нарахування штрафних санкцій, у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»(код ЄДРПОУ: 30622532) задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця -Безвершенко Віктора Володимировича (ідентифікаційний номер 20008691821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»(код ЄДРПОУ: 30622532) основний борг у розмірі -7 676,30 грн., пеню у розмірі -220,22 грн., штраф у сумі -1228,20 грн. та 3% у розмірі -44,15грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог -відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця -Безвершенко Віктора Володимировича (ідентифікаційний номер 20008691821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»(код ЄДРПОУ: 30622532) судовий збір в розмірі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 29.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 03.09.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева