Рішення № 25860264, 29.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-13/9532-2012 29.08.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант",

м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", м. Київ

про стягнення 47 859,77 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Борзенкова Ю.М. -пред. по довір.

Від відповідача Васютін А.Г. -пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 47 859,77 грн. заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за Договором № 91-017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум від 27.12.2005р., посилаючись на порушення відповідачем, як перестраховиком, умов щодо сплати своєї частки у сумі страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2012р. порушено провадження у справі № 5011-13/9532-2012 та призначено судове засідання на 07.08.2012р.

02.08.2012р. від відповідача до суду надійшла заява про відкладення розгляду судової справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2012р. розгляд справи було відкладено на 29.08.2012р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та його неявкою.

В судовому засіданні 29.08.2012р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував повністю, посилаючись на те, що позивач не надав всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування, а тому підстав для стягнення грошових коштів немає. Крім того, відповідач заявив про застосування спеціальної позовної давності щодо стягнення пені, відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Представник позивача заперечив проти доводів відповідача, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 29.08.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2005 року між сторонами було укладено Договір облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум.

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом цього Договору є облігаторне (обов'язкове) пропорційне перестрахування відповідачем, як перестраховиком, на засаді ексцеденту сум частини відповідальності позивача, як перестрахувальника, прийнятої ним за Договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО транспортних засобів) на умовах «Правил страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 06»та Змін та доповнень до Правил страхування.

Відповідно до п. 1.3. Договору його дія розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів), які укладені перестрахувальником зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).

Відповідно до п. 2.14 Договору відповідальність перестраховика за кожним Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію цього Договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника.

Протягом 2006 року між позивачем і страхувальниками укладалися договори добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов яких були застраховані визначені в них транспортні засоби.

Відповідно до п.п. 3.2.1, 3.4.1 Договору позивач зобов'язався передавати, а відповідач - приймати від позивача в перестрахування частину відповідальності за договорами добровільного страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію цього договору на умовах, викладених в розділі 2 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору позивач один раз на місяць надає відповідачу Рахунки-бордеро премій та Рахунки-бордеро збитків. Вказані Рахунки після їх підписання є невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору відшкодування відповідачем своєї частки збитків позивачу здійснюється шляхом оплати складеного позивачем Рахунку-бордеро збитків, в який включаються всі збитки, що врегульовані позивачем за звітний період (місяць) і в яких відповідач, згідно з умовами договору, зобов'язаний прийняти участь.

Сторонами було підписано Рахунок-бордеро збитків № 21 за вересень 2007 року, який підписано в жовтні 2007 року, за яким, відповідно до умов п. 4.2. Договору, відповідач повинен був сплатити свої частки в сумах страхового відшкодування, у строки, зазначені в п. 3.4.3 Договору (протягом 10-ти робочих днів з дні отримання від перестрахувальника Рахунку-бордеро збитків та пакетів документів на виплату страхових відшкодувань).

Рахунок-бордеро № 21 підписано повноважними представниками та скріплено печатками без зауважень та приймається судом, як належний доказ.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Відповідач відповідно до умов Договору повинен був відшкодувати позивачу свої частки страхового відшкодування збитків у таких сумах: п. 2 рахунку - бордеро збитків № 21 - Афанасиїва Н.В., договір страхування № 06\05-133-24150 - частка відповідача склала 5 719,06 грн.; п. 6 - Бахнан Е.Б., договір страхування № 06-Z/05-133-29830 - частка відповідача склала 1 421,40 грн.; п. 7 - Бачинська Л.В., договір страхування № 06\05-133-20140 - частка відповідача склала 744,98 грн.; п. 12 - Гутаревич Л.В., договір страхування № 06\01-008-00435 - частка відповідача склала 13 245,24 грн.; п. 14 - Димитров В.І., договір страхування № 06\05-133-24480 - частка відповідача склала 600,70 грн.; п. 19 - Коберник Н.І., договір страхування № 06- Z\02-010-00902 - частка відповідача склала 2696,48 грн.; п. 20 - Коберник Н.І., договір страхування № 06- Z\02-010-00902 - частка відповідача склала 716,07 грн.; п. 23 - Колодяжний A.C., договір страхування № 06\09-118-01659 - частка відповідача склала 3 238,58 грн.; п. 26 - Манько Л.А., договір страхування № 06\02-010-00379 - частка відповідача склала 1 863,37 грн.; п. 27 - Маркова Н.В., договір страхування № 06\05-133-19990 - частка відповідача склала 981,44 грн.; п. 31 - Міхед П.В., договір страхування № 06\02-010-00409 - частка відповідача склала 2 123,93 грн.; п. 32 - Москаленко О.М., договір страхування № 06\01-008-00272 - частка відповідача склала 2 817,46 грн.; п. 40 - Стойка Н.В., договір страхування № 06\05-133-20190 - частка відповідача склала 1 880,25 грн.

Всього по вищезазначеним пунктам рахунку - бордеро збитків частка відповідача склала -38 048,96 грн.

Відповідно до п. 3.4.3 Договору перестрахування відповідач зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку - бордеро збитків та пакетів документів на виплату страхових відшкодувань сплатити перестрахувальнику свою частку у сумі страхового відшкодування, зазначену в такому рахунку - бордеро збитків.

Доводи відповідача, що ним не було отримано повного пакету документів, а тому підписання рахунку-бордеро збитків не є підставою для сплати страхового відшкодування, спростовується наступним.

23.04.2009 року позивач направив відповідачу лист вих. № 09/1526 від 08.04.2009р. з вимогою сплатити частки у сумах страхового відшкодування згідно з рахунком - бордеро збитків № 21 за вересень 2007 року. Лист було отримано відповідачем 28.04.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи.

Вказаний лист відповідач залишив без відповіді та належного реагування.

31.03.2011 року позивач вдруге направив відповідачу лист вих. № 03/696, з вимогою погасити борг та сплатити пеню за прострочення. Лист було отримано відповідачем 04.04.2011 року, що підтверджується вхідним штемпелем відповідача.

07.10.2011 року сторонами було підписано Угоду про проведення заліку взаємних однорідних вимог, в яку було включено та зараховано заборгованість відповідача у розмірі 5 719,06 грн. (п. 2 рахунку - бордеро збитків № 21 - Афанасиїва Н.В., договір страхування №06\05-133-24150) та 600,70 грн. (п. 14 рахунку - бордеро збитків № 21 -Димитрова В.І., договір страхування №06/05-133-24480).

Позивач в наданому суду розрахунку вказав, що сума заборгованості відповідача складає 32 329,90 грн.

Проте, вказаний розмір є невірним, оскільки позивач не врахував зарахування 600,70 грн. (п. 14 рахунку - бордеро збитків № 21 -Димитрова В.І., договір страхування №06/05-133-24480) Угодою сторін від 07.10.2011р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 31 729,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 07.03.1996р. № 85/96-ВР "Про страхування" перестрахування -це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 5 884,04 грн., відповідно до п. 11.3. Договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 29.08.2012р. заявив про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч 1. ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Оскільки, відповідач вчинив дії щодо визнання боргу (угода від 07.10.2011р.) перебіг позовної давності щодо стягнення пені перервався та почався заново (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд здійснив свій розрахунок пені, оскільки сума пені, що була нарахована позивачем є завищеною. За розрахунком суду, розмір пені складає -3 529,27грн.

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком суду, а саме у розмірі -3 529,27 грн.

На суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі 3 050,53 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 595,30 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % відсотків річних за весь час прострочення.

Оскільки позивачем допущено помилку щодо визначення суми основної заборгованості суд перерахував розмір трьох відсотків річних та інфляційних втрат. За розрахунком суду три відсотка річних складають -3 037,05 грн. та інфляційні втрати -6 237,27 грн.

Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних та інфляційних втрат визнаються обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню за розрахунком суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

Керуючись Законом України «Про страхування», ст.ст. 258, 264, 267 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, б. 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі -31 729 (тридцять одна тисяча сімсот двадцять дев'ять) грн. 20 коп., три відсотка річних у розмірі -3 037 (три тисячі тридцять сім) грн. 05 коп., інфляційні втрати у розмірі -6 237 (шість тисяч двісті тридцять сім) грн. 27 коп., пеню у розмірі -3 529 (три тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 27 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі -1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 59 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 03 вересня 2012 року.

Суддя І.Д. Курдельчук