Вирок № 25857182, 05.09.2012, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.09.2012 Справа № 1-730/11 В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2012 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі

головуючого -судді Гольник Л.В.,

при секретарі -Кучеренко В.В., Яцурі А.В.,

за участю прокурора -Авраменка М.І.,

захисника -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Семенівка Полтавської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, одруженого, з вищою освітою, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей 2004 року народження, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, обіймаючи посаду головного лікаря Полтавського обласного центру профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом (далі Центр), фінансування якого згідно Статуту здійснюється з державного бюджету, та відповідно до посадової інструкції виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки і зловживаючи своїм службовим становищем, упродовж липня 2006 -червня 2011 р. привласнив та використав на власні потреби грошові кошти Центру на загальну суму 122 773,95 грн., що становить 397,3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, шляхом прийняття на роботу осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які фактично не виконували свої службові обов'язки, та отримання нарахованої їм заробітної плати й інших доплат, за наступних обставин.

На початку 2002 року ОСОБА_2 фіктивно працевлаштував до Центру ОСОБА_3, яка згідно наказу № 13-К від 18.02.2002 р. була зарахована на посаду прибиральниці службових приміщень, у подальшому 27.06.2003 р. останню згідно наказу № 65-К було звільнено із займаної посади, а 01.08.2003 р. на підставі наказу № 78-К від 27.07.2003 р. ОСОБА_3 була призначена на посаду медичної сестри Центру, на якій перебувала по червень 2011 року. Проте фактично ОСОБА_3 у Центрі не працювала, свої службові обов'язки не виконувала, вимог внутрішнього трудового розпорядку щодо перебування на робочому місці не дотримувалась, при цьому заробітну плату та інші виплати не отримувала.

У липні 2006 року за вказівкою ОСОБА_2 ОСОБА_3 відкрила картковий рахунок на отримання заробітної плати, а видану їй у ПГРУ КБ «ПриватБанк»зарплатну картку разом із пін-кодом передала підсудному. Заробітну плату, нараховану на ім'я ОСОБА_3 в період з 01.07.2006 р. по 01.07.2011 р., ОСОБА_2 отримував замість ОСОБА_3 та використовував на власний розсуд. Усього в зазначений період підсудний, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та використав на власні потреби заробітну плату та інші доплати, нараховані на ім'я ОСОБА_3, на загальну суму 73 588,72 грн., що становить 243,9 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На початку 2003 року ОСОБА_2 фіктивно працевлаштував до Центру ОСОБА_4, якого згідно наказу № 81-К від 31.07.2003 р. було зараховано на посаду робітника з обслуговування і поточного ремонту споруд, будівель і обладнання. В подальшому згідно наказу № 95-К від 24.12.2004 р. ОСОБА_4 було звільнено із займаної посади, але згідно наказу № 30-К від 12.08.2005 р. останній був знову фіктивно прийнятий на роботу до Центру на посаду підсобного працівника. На зазначеній посаді ОСОБА_4 рахувався по червень 2011 року. В обох випадках працевлаштування до Центру ОСОБА_4 на робочому місці жодного разу не з'являвся, свої службові обов'язки не виконував, заробітну плату не отримував.

У липні 2006 року за вказівкою ОСОБА_2 ОСОБА_4 відкрив картковий рахунок для отримання заробітної плати, а видану йому у ПГРУ КБ «ПриватБанк»зарплатну картку разом із пін-кодом передав підсудному. Заробітну плату, нараховану на ім'я ОСОБА_4 в період з 01.08.2006 р. по 01.07.2011 р., ОСОБА_2 отримував замість нього, а також давав вказівку підлеглим співробітникам знімати й передавати йому грошові кошти з банківської платіжної картки ОСОБА_4 Усього в зазначений період підсудний, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та використав на власні потреби заробітну плату та інші доплати, нараховані на ім'я ОСОБА_4 на загальну суму 30 886,5 грн., що становить 107,1 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Навесні 2009 року ОСОБА_2 фіктивно працевлаштував до Центру ОСОБА_5, котра згідно наказу № 26-К від 15.04.2009 р. була зарахована на посаду соціального працівника, на якій перебувала по червень 2011 р. Однак, фактично свої службові обов'язки ОСОБА_5 не виконувала та вимог внутрішнього трудового розпорядку не дотримувалась.

Заробітну плату, нараховану на ім'я ОСОБА_5 в період з 15.04.2009 р. по 01.07.2011 р., ОСОБА_2 отримував замість неї шляхом зняття коштів з її зарплатної карти, оскільки ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_2 передала останньому свою зарплатну картку разом із пін-кодом. Усього в зазначений період підсудний, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та використав на власні потреби заробітну плату та інші доплати, нараховані на ім'я ОСОБА_5 на загальну суму 18 298,96 грн., що становить 46,3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, а саме визнав привласнення коштів нарахованої заробітної плати на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за листопад, грудень 2010 року та в 2011 році, а також цивільний позов у цій частині. Підсудний показав, що головним лікарем Центру працює понад 11 років. Для того, щоб зробити цей заклад дієвим фінансування державного та місцевого бюджетів було недостатньо, а тому залучалися кошти працівників Центру. Кошти з банківських карт знімав на потреби Центру, коли в цьому була необхідність, а саме, для зустрічей іноземних делегацій -їх харчування, придбання для них подарунків, ремонту приміщень. Усі особи, заволодіння нарахованою заробітною платою яких інкримінується, були прийняті на роботу на загальних підставах, подавали весь пакет необхідних документів. Крім того, зазначив, що лікар ОСОБА_6 була зарахована 07.03.2001 року, тобто на момент призначення її на посаду він у даному закладі не працював. Остання здійснювала свої обов'язки як лікаря, відвідувала хворих, стосовно виплати їй заробітної плати у неї нарікань немає.

Викладене судом обвинувачення, крім частково визнання вини підсудним ОСОБА_2, підтверджується наступними доказами.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що близько 10-11 років тому познайомилася з підсудним та домовилася про запис у її трудовій книжці про трудову діяльність. Для цього передала йому трудову книжку, надала всі необхідні документи. Протягом усього цього часу трудова книжка перебувала у Центрі, заробітну плату жодного разу не отримувала. Крім цього, періодично в разі потреби підписувала документи та писала необхідні заяви. Десь років 6 тому за вказівкою ОСОБА_2 отримала зарплатну карту, яку разом із пін-кодом віддала йому ж. Через декілька років цю картку вона замінила на іншу, яку також разом із пін-кодом віддала підсудному.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що домовився з ОСОБА_2 про його фіктивне працевлаштування для запису у трудовій книжці. Для цього прийшов до начальника відділу кадрів, особисто оформив всі необхідні документи. Вказав, що в Центрі лише числився, посадові обов'язки не виконував, заробітну плату не отримував. Потім ОСОБА_2 в разі необхідності йому телефонував, він приходив та підписував або заповнював потрібні документи. У подальшому він оформив та отримав в «ПриватБанку»зарплатну платіжну картку та віддав її разом із пін-кодом ОСОБА_2 Вказана карта в подальшому була замінена на іншу, яка також була передана разом із пін-кодом ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_5, чиї показання досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України, показала, що приблизно в 2009 році, після закінчення Полтавської аграрної академії, з метою працевлаштування звернулась до головного лікаря Центру ОСОБА_2 Вона оформила всі необхідні для прийняття на роботу та для отримання зарплатної пластикової картки документи. Після цього ОСОБА_2 пояснив, що вона зарахована на посаду та на роботу може не з'являтись, а зарплатною карткою вона не повинна користуватись. Згодом свою зарплатну картку за вказівкою ОСОБА_2 передала останньому (т. 2, а. с. 78-81).

Свідок ОСОБА_7 в суді показав, що його дружина ОСОБА_3 передала свою трудову книжку ОСОБА_2 для того, щоб ішов трудовий стаж. Фактично вона не працювала у Центрі. Час від часу дружину викликали по телефону до Центру. Крім того, вона їздила отримувала зарплатну карту, потім замінювала її, і кожного разу віддавала цю картку ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_8 в суді показала, що з березня 2004 р. по 2009 р. працювала старшою медичною сестрою амбулаторно-поліклінічного відділення Центру. Вона була відповідальною за складання табелів та графіків обліку використання робочого часу, а саме медичної сестри ОСОБА_3 та лікаря ОСОБА_6, при оформленні яких вона особисто ставила свій підпис як виконавець. При цьому відмітила, що ОСОБА_3 не виходила на роботу та не виконувала своїх обов'язків, а лікаря ОСОБА_6 ніколи не бачила, проте в коло її обов'язків не відносилася перевірка роботи лікарів. Роботу цих працівників вносила до табелю, оскільки у відділі кадрів сказали, що це люди головного лікаря.

Свідок ОСОБА_9 в суді показала, що працює в Центрі з серпня 2008 року, з січня 2010 року -на посаді старшої медичної сестри, до кола її службових обов'язків входить організація роботи середнього та молодшого медичного персоналу амбулаторно-поліклі ніч ного відділення Центру, а також складання табелів та графіків обліку використання робочого часу працівників відділення. Заповнення графіків роботи і табелів здійснювала на підставі наказів про прийняття на роботу, відпустки, відрядження тощо, тобто фактично не перевіряла наявність працівників на робочих місцях. При цьому вважала, що ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 працюють, оскільки ніхто не повідомляв про те, що їх немає на роботі.

Свідок ОСОБА_10 в суді показала, що з травня 2004 року по лютий 2008 року працювала в Центрі на посаді медичної сестри. В коло її обов'язків входила допомога лікарю-стоматологу при проведенні оглядів. На час відпустки старшої сестри ОСОБА_8 виконувала її обов'язки, в тому числі складала графіки і табелі роботи працівників, серед яких значилися ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Вказані прізвища вже були в графіку, тому вони були внесені нею до цих документів.

Свідок ОСОБА_11 в суді показала, з 01.10.2009 року працює в Центрі на посаді медичної сестри Центру в кабінеті інфекційних захворювань. У серпні-вересні 2010 року замінювала старшу медичну сестру, складала графіки і табелі роботи працівників, у тому числі й лікаря ОСОБА_6 та медичної сестри ОСОБА_3, яка була закріплена за кабінетом довіри. Вважала, що дані особи працюють та виконують свої обов'язки.

Свідок ОСОБА_12 в суді показала, що з 2002 року по 2007 рік працювала у Центрі на посаді завідуючої господарством, у коло її службових обов'язків входили організація господарського забезпечення Центру, контроль виконання працівниками господарської частини вимог внутрішнього трудового розпорядку, а також інше, передбачене посадовою інструкцією. ОСОБА_4 перебував у її безпосередньому підпорядкуванні, за весь час роботи вона не перевіряла перебування його на робочому місці, вказівок особисто йому не давала. Однак робота виконувалась, хто її виконував -не знала. Табель заповнювала на підставі даних, які отримувала у відділі кадрів.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в суді, а свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18, чиї показання досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України (т. 2, а. с. 205-208; а. с. 237-240), котрі працювали в різний час завідуючими господарством у Центрі, дали показання, аналогічні тим, які дала свідок ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_19 в суді показала, що на посаді інспектора з кадрів Центру працює з 2002 року. Наказ про прийняття на роботу лікаря ОСОБА_6 оформлював попередній інспектор з кадрів. ОСОБА_3, ОСОБА_4 писали заяви та приносили їх особисто. Восени 2010 року ОСОБА_2 дав картку та попросив зняти готівку. Зняту готівку вона передала ОСОБА_2 Останній з аналогічними проханнями до неї звертався неодноразово. З цієї картки вона знімала близько 6-7 разів по 300-400 грн., після чого картку повертала ОСОБА_2 Вказана картка була у неї вилучена працівниками міліції.

Свідок ОСОБА_20 в суді показала, що працює в Центрі на посаді оператора комп'ютерного набору з 2003 року. Її робоче місце знаходиться в приймальні головного лікаря. Декілька разів в приймальній вона бачила ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Свідок підтвердила, що писала заяви про надання відпусток від імені ОСОБА_3 та підписувала їх за вказівкою ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_21, чиї показання досліджені в суді в порядку ст. 306 КПК України, показала, що з 09.03.2004 року працює на посаді головного бухгалтера Центру. У коло її обов'язків входить контроль за дотриманням виконання фінансово-бюджетної дисципліни співробітниками Центру, повне та своєчасне відображення в обліку всіх господарських операцій, та інше, передбачене посадовою інструкцією. Свідок повідомила, що ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вона особисто не знає, при виконанні ними службових обов'язків їх не бачила. Також повідомила, що за час її роботи у Центрі на посаді головного бухгалтера, ОСОБА_2 будь-які товарно-матеріальні цінності, придбані за власний кошт чи будь-які інші кошти, не оприбутковував, документів, які свідчать про придбання будь-яких товарно-матеріальних цінностей за власний кошт до бухгалтерії не надавав (т. 2, а. с. 131-134).

Відповідно до очної ставки між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_5 остання повідомила, що працювавши кілька місяців, на роботу до Центру не з'являлась. Через деякий час, приблизно в кінці 2010 року прийшла до Центру з метою звільнення та віддала банківську картку (т. 2, а. с. 244-246).

Відповідно до очної ставки між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_4 останній повідомив, що він рахувався на роботі у Центрі, але жодного разу на роботу не виходив. Заробітну плату в Центрі жодного разу не отримував. Банківську платіжну картку, яку йому видали у «ПриватБанку», він передав ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 247-249).

Відповідно до очної ставки між ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 остання підтвердила дані нею свідчення та повідомила, що у Центрі вона не працювала, свої службові обов'язки не виконувала, хоча для влаштування її на роботу до Центру передала ОСОБА_2 свою трудову книжку. ОСОБА_2 приїздив до неї додому декілька разів і вона за його вказівкою написала заяву про прийняття на роботу, пізніше -писала та підписувала різного роду документи. Банківську платіжну картку ОСОБА_3 отримала у відділенні «ПриватБанку»та разом із пін-кодом передала ОСОБА_2 на його вимогу. Отримана банківська платіжна картка приблизно через 2 роки була нею замінена і також передана ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 250-252).

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи № 434/1 від 17.08.2011 р., рукописні тексти заяв про надання відпустки від 21.10.2008 р., про надання відпустки без збереження заробітної плати від 21.10.2008 р., про надання відпустки без збереження заробітної плати від 30.07.2008 р., про надання відпустки без збереження заробітної плати від 07.03.2008 р., про надання відпустки без збереження заробітної плати від 03.08.2009 р. від імені ОСОБА_3 виконані ОСОБА_20 (т. 3, а. с. 16-28).

У додатку № 1 до висновку судово-економічної експертизи № 550 від 26.07.2011 р. по кримінальній справі зазначена сума нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у розрізі кожного місяця за 2002-2011 роки ( т. 3, а. с. 42-51).

Відповідно до матеріалів, що містять банківську таємницю, а саме виписки з картки НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 у період з 16.04.2009 по 13.07.2011 р., тобто з моменту відкриття рахунку, систематично здійснювалося зняття коштів (т. 4, а. с. 55-57).

Відповідно до матеріалів, що містять банківську таємницю, а саме виписки з картки НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 у період з 02.08.2006 р. по 13.07.2011 р., тобто з моменту відкриття рахунку, систематично здійснювалося зняття коштів (т. 4, а. с. 112-118).

Відповідно до матеріалів, що містять банківську таємницю, а саме виписки з картки НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3 у період з 13.07.2006 р. по 13.07.2011 р., тобто з моменту відкриття рахунку, систематично здійснювалося зняття коштів (т. 4, а. с. 123-124).

Зняття коштів з банківських платіжних карток ОСОБА_3, ОСОБА_5 ОСОБА_2 підтверджується фото- та відеофайлами з камер відеоспостереження банкоматів «ПриватБанку», переглянутими у судовому у засіданні (т. 2, а. с. 18).

Разом з тим, органом досудового слідства підсудному було пред'явлено обвинувачення, яке свого підтвердження в суді не знайшло.

Підсудному ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення в тому, що, перебуваючи на посаді головного лікаря Центру, він протягом 2002-2011 років шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив грошові кошти Центру в особливо великих розмірах. Так, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та використав на власні потреби заробітну плату та інші доплати, нараховані в період з 29.03.2002 р. по 01.07.2011 р. на ім'я ОСОБА_6 на загальну суму 103 356,57 грн., що становить 637,1 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в період з 18.02.2002 р. по 01.07.2011 р. на ім'я ОСОБА_3 на загальну суму 91 950,69 грн., що становить 625,7 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у період з 31.07.2003 р. по 01.07.2011 р. на ім'я ОСОБА_4 на загальну суму 37 398,39 грн., що становить 211,9 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Обвинувачення в тій частині, що ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив та використав на власні потреби заробітну плату та інші доплати, нараховані на ім'я ОСОБА_6 за весь інкримінований йому період - з 29.03.2002 р. по 01.07.2011 р., заробітну плати та інші доплати, нараховані на ім'я ОСОБА_3 за період з 18.02.2002 р. по 01.07.2006 р. та на ім'я ОСОБА_4 за період з 31.07.2003 р. по 01.08.2006 р., не знайшло свого підтвердження в суді з наступних підстав.

Допитана в суді свідок ОСОБА_6 показала, що в 2001 році була переведена до Центру з обласного шкірно-венерологічного диспансеру і на цей момент ОСОБА_2 у Центрі не працював, головним лікарем була інша особа. Потім перебувала у «декретній»відпустці, у 2002 році вийшла на роботу. На той час заробітну плату отримували по відомості. Потім отримала банківську платіжну картку, яку віддала ОСОБА_2 та дозволила нею користуватися для потреб Центру. Проте не згодна з тим, що не працювала з 29.03.2002 р. по 01.07.2011 р., оскільки здійснювала прийом хворих у Центрі, виходила до них додому. Претензій стосовно виплати заробітної плати в неї немає. Показання, які давала на досудовому слідстві, не підтвердила, зазначивши, що на неї чинився психологічний тиск, а тому вона підписала дані показання.

Про факт перебування її на роботі також свідчать допитані в суді свідки.

Так, свідок ОСОБА_22 в суді показала, що, працюючи у поліклінічному відділенні Центру лікарем-інфекціоністом, знає ОСОБА_6 як лікаря-дерматолога, яка працювала у відділенні, залучала її іноді до огляду, співпрацюючи з нею.

Свідок ОСОБА_23 в суді показала, що, працюючи у Центрі лікарем-інфек ціоністом з 2008 року, знає ОСОБА_6 як лікаря-дерматолога, яку особисто неодноразово бачила в Центрі. В разі потреби вона завжди була на робочому місці. Коли хворий потребував огляду дерматолога, вона відправляла його до реєстратури, де йому повідомлялось, де знаходиться лікар-дерматолог.

Свідок ОСОБА_24 в суді показала, що працюючи з листопада 2009 р. до середини 2010 р. завідуючою амбулаторно-поліклінічним відділенням Центру, знала ОСОБА_6 як лікаря-дерматолога, яка здійснювала прийом як у закладі, так і виходила до пацієнтів додому. Зустрічала її неодноразово в коридорі Центру та бачила на зборах працівників.

Свідки ОСОБА_25, яка з 2008 року до кінця 2010 року працювала завідуючою амбулаторно-поліклінічним відділенням, ОСОБА_20, яка працює в Центрі з 2003 року на посаді оператора комп'ютерного набору, ОСОБА_26, яка працює головною медичною сестрою Центру з листопада 2009 року, ОСОБА_27, яка працює з 2002 р. медичною сестрою кабінету довіри Центру, ОСОБА_11, яка працює медичною сестрою Центру з жовтня 2009 р., в суді показали, що неодноразово бачили лікаря ОСОБА_6 у Центрі.

Показання свідків, які зазначають, що не бачили лікаря ОСОБА_6 не можуть слугувати доказом того, що нею не виконувалися службові обов'язки, а заробітна плата, яка нараховувалася на її ім'я, привласнювалась головним лікарем ОСОБА_2

Суду також не надано доказів того, що з часу працевлаштування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до моменту відкриття карткових рахунків та отримання ними банківських платіжних карток у ПГРУ КБ «ПриватБанку»у 2006 році, заробітну плату цих працівників привласнював головний лікар ОСОБА_2

Суд бере до уваги показання свідків ОСОБА_28, яка працювала з серпня 2003 р. по березень 2004 р. головним бухгалтером Центру, та ОСОБА_29, яка з 2003 р. по 2007 р. працювала бухгалтером Центру, котрі показали, що за отримання заробітної плати кожен працівник особисто розписувався у відомості, а кошти отримував саме цей працівник.

Суд, оцінюючи зібрані та досліджені по справі докази, приходить до висновку, що з обсягу обвинувачення підлягає виключенню сума заробітної плати та інші доплати, нараховані на ім'я ОСОБА_6 за весь інкримінований період -з 29.03.2002 р. по 01.07.2011 р., сума заробітної плати та інші доплати, нараховані на ім'я ОСОБА_3 за період з 18.02.2002 р. по 01.07.2006 р. та на ім'я ОСОБА_4 за період 31.07.2003 р. по 01.08.2006 р.

Враховуючи вищевикладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_2, які виразились у привласненні чужого майна (грошових коштів) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах, за ч. 4 ст. 191 КК України. Таким чином дії підсудного підлягають перекваліфікації з ч. 5 на ч. 4 ст. 191 КК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає часткове визнання вини, добровільне часткове відшкодування завданого збитку, а також виключно позитивну його характеристику, той факт, що протягом трудової діяльності підсудний неодноразово заохочувався Міністерством охорони здоров'я, управлінням охорони здоров'я обласної державної адміністрації за високі досягнення в роботі.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу підсудного, який має на утриманні двох малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи, до кримінальної відповідальності притягується вперше, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність тих, які його обтяжують.

Крім цього, враховуючи інші обставини вчинення злочину, поведінку підсудного у ході судового розгляду, його ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання.

По справі заявлено цивільний позов заступником прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Головного фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації на суму 251 004, 38 грн. про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином (т. 4, а. с. 29-31).

Вирішуючи цивільний позов та визначаючи суму цивільного позову, що підлягає стягненню, суд виходить із суми дійсної прямої шкоди, яка становить 122 773,95 грн., завданої злочинними діями підсудного, а також враховує, що при цьому мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а саме те, що ОСОБА_2 відшкодовано збитки на загальну суму 25 000 грн.

У зв'язку з цим суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 97 773,95 грн.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції, строком на два роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжним заходом до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Головного фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації задовольнити частково. Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь Головного фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 23809514, р/р 31411544700001, одержувач Полтавський обласний бюджет, банк одержувач ГУ ДКУ у Полтавській області, код бюджетної класифікації 24060300) 97 773 (дев'яносто сім тисяч сімсот сімдесят три) грн. 95 коп. матеріальної шкоди.

Речові докази, ті, які зберігаються при матеріалах справи -залишити зберігати при матеріалах кримінальної справи (т. 2, а. с. 18, 68, 69, 134-136, 144-163, 225-236), ті, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБУ в Полтавській області -повернути Полтавському обласному центру профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом (т. 1, а. с. 180-181, т. 2, а. с. 1-5); трудові книжки ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 -повернути власникам.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

СуддяЛ.В. Гольник