Ухвала суду № 25849945, 15.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2012 р.Справа № 2-а-1218/11/1470

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішин В.Л.

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Україно-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «Євролакт»до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23.02.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Україно-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «Євролакт»звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області (правонаступником якої є Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція у Миколаївській області Державної податкової служби) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000691502/0 від 22.06.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції всього в сумі 156894,4 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Україно-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «Євролакт»задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 15.06.2011 року Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, представник Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області посилався на те, що товариством неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2009 року суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним постачальником у 2007 році, чим порушено норми Закону України «Про податок на додану вартість»та занижено податок на додану вартість.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року та прийняття нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою

відповідальністю «Спільне Україно-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «Євролакт».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 07.06.2010 року Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією у Миколаївській області була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1760/15/32332395 від 07.06.2010 року, на підставі якого Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000691502/0 від 22.06.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 156894,4 грн. (за основним платежем -120688 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -36206,4 грн.).

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Україно-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «Євролакт»вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

В акті про результати документальної виїзної перевірки податковим органом зазначено, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит шляхом віднесення до його складу сум ПДВ по податковим накладним, виписаними в іншому ніж звітний податковий період.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000691502/0 від 22.06.2010 року, зважаючи на наступне:

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки у перевіряємий період товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Україно-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «Євролакт»було задекларовано податковий кредит та віднесено до його складу ПДВ по податковим накладним, виписаним ТзОВ «Каскад-Продакшн»ЛТД 31.01.2007 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно помилковості висновків Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області щодо завищення товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Україно-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «Євролакт»податкового кредиту по операціям з ТзОВ «Каскад-Продакшн»ЛТД, зважаючи на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Каскад-Продакшн»ЛТД були отримані із запізненням податкові накладні,

на підставі яких позивач відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ у тому звітному періоді, в яких були отримані зазначені податкові накладні, що підтверджується супровідним листом ТзОВ «Каскад-Продакшн»ЛТД вих. № 321/1 від 07.08.2009 року про направлення позивачу податкових накладних № 1612, № 1627, № 1630 від 31.01.2007 року.

Надані позивачем податкові накладні оформлені належним чином, та відповідають вимогам, що висуваються до первинних документів згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Дана норма закону містить імперативну норму, тобто у тому разі якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

При цьому, необхідно враховувати, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

Посилання відповідача на неподання ТОВ «Спільне Україно-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями «Євролакт» скарг на постачальників щодо відмови виписування податкових накладних, є необґрунтованим, оскільки за змістом пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" звернення з такими скаргами є правом платника, а не обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента виписувати податкову накладну. В даному випадку податкові накладні були виписані контрагентами позивача, але отримані останнім із запізненням, що не зумовлює необхідність звернення платника до податкового органу з відповідними скаргами.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ лише у випадку не підтвердження зазначених сум податковою накладною.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладних, а тому в даному випадку донарахування податковим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 120688 грн. є неправомірним.

Зважаючи на зазначене, податкове повідомлення-рішення № 0000691502/0 від 22.06.2010 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 156894,4 грн. прийнято необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 року-без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.