Ухвала суду № 25826743, 03.09.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Фещук А.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"03" вересня 2012 р. Справа № 0670/165/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" липня 2012 р. у справі за позовом Комунального підприємства "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкових повідомленнь - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Комунальне підприємство "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міської ради звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Житомирі, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення: №0004152301 від 28.12.2011 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у сумі розміром 480270 грн., з яких 320180 грн. - основний платіж та 160090 грн. штрафна (фінансова) санкція; №0004162301 від 28.12.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17085 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі розміром 8543 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 4 липня 2012 року позовні вимоги задоволені.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 28.12.2011 р. за №0004152301 та за №0004162301.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Житомирі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що податкові повідомлення- рішення №0004152301 від 28.12.2011 року та №0004162301 від 28.12.2011 року прийняті у зв'язку з порушенням позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198. п.201.1, п.201.7 ст.201. ст.203, ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків, що зумовлені ним. Такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено податок на додану вартість до складу податкового кредиту, по суті суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного Кодексу України є нікчемним. В результаті укладення нікчемного правочину позивачем також порушено п. 198.1, п. 198.2, .198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

Представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статтею 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м.Житомирі здійснено позапланову виїзну перевірку позивача на предмет дотримання вимог податкового та іншого законодавства при фінансово-господарських з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Груп» за вересень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 14.12.2011 року №7670/23- 3344119.

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п.1 п.5 ст.203. п.1. п.2 215. п.1 ст.216, ст..228 Цивільного кодексу України, встановлено нікчемність правочинів по операціях з придбання товарів КП "Управління автомобільних шляхів" у ТОВ «Юнайтед Груп» у зв"язку з відсутністю отримання товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Зазначено, що господарські операції за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 рокущодо отримання позивачем товарів від ТОВ «Юнайтед Груп» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності дозвільних документів, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Встановлено порушення п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на додану вартість в сумі 17085 грн. та занижено податок на додану вартість за встановленим нікчемним правочином по операціях з придбання товарів КП "Управління автомобільних шляхів" у ТОВ «Юнайтед Груп» в сумі розміром 320180 грн. за вересень 2011 року.

На підставі акта перевірки апелянтом прийнято оскаржувані податкові повідомлення- рішення:

№0004152301 від 28.12.2011 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі розміром 480270 грн., з яких 320180 грн. - основний платіж та 160090 грн. - штрафна (фінансова) санкція;

№0004162301 від 28.12.2011 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17085 грн. та нараховано штрафні ( фінансові) санкції у сумі розміром 8543 грн.

Такі висновки були зроблені податковим органом, виходячи з виявлення ознак нікчемності угод укладених між позивачем та ТОВ «Юнайтед Груп».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов правильно висновку, що оскаржувані рішення не узгоджуються з правовими положеннями законів України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом першої інстанції встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Юнайтед Груп».

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Юнайтед Груп» (Учасник) укладено договори на закупівлю товарів за державні кошти.

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ «Юнайтед Груп» здійснено шляхом безготівкового розрахунку, згідно з платіжними дорученнями.

Перевезення придбаного товару здійснено ТОВ «Біотехнології 2000» за замовленням ТОВ «Юнайтед Груп», що засвідчується товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться зо податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, ) оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На виконання умов Договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Юнайтед Груп», останнім видані позивачу видаткові та відповідно податкові накладні.

Судом встановлено, що фактично умови Договорів, укладених між позивачем та ТОВ Юнайтед Груп», виконувалися сторонами у спірному періоді.

Факт виконання договору за вказаний період підтверджуються податковими накладними, видатковими накладними, виписками з банку про проведення оплати за товар, товарно-транспортними накладними, звітом видачі паливно-мастильних матеріалів, відомістю руху матеріалів по підзвіту, актом списання інертних та в'яжучих матеріалів, використаних для виготовлення асфальтобетонної суміші типу В.

Колегія суддів вважає, що наявні у позивача первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, виписками з банку про проведення оплати за товар, товарно-транспортні накладні підтверджують фактичне виконання вищевказаних Договорів, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про неправомірність включення сум до складу податкового кредиту.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «Юнайтед Груп» паливно-мастильних матеріалів для господарських потреб, а отже і правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту зазначених сум.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195,196,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" липня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Комунальне підприємство "Управління автомобільних шляхів" Житомирської міськї ради пров. Кавалерійський,4,м.Житомир,10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги 2,м.Житомир,10014