Постанова № 25825186, 21.08.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2012 № 5011-37/5610-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Суліма В.В.

секретарі судового засідання Анісімовій М.О.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 21.08.2012 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон» на рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 5011-37/5610-2012 (Повний текст рішення підписано 15.06.2012 р.), (суддя - Гавриловська І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»

про стягнення 97 956,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Райфазен Лізинг Аваль" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон" про стягнення 97 956,93 грн.

Рішенням господарського суду господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду 13.06.2012 року по справі № 5011-37/5610-2012 скасувати та прийняти нове рішення в частині позовних вимог по яким вже було прийнято рішення господарським судом.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що висновки суду викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, а також оскаржуване рішення прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

03.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон" був укладений договір оренди (фінансового лізингу) №L596-04/07, згідно з п.1.1 якого Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі - продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації, а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.11 у справі № 26/9 з відповідача стягнуто заборгованість у розмірі 32 297,83 грн.

У зв'язку з наявністю у Лізингоодержувача (Відповідача) простроченої заборгованості за Договором (згідно платежів LC569-04/10/02/4-004 від 01.07.2010 року; LC596-04/10/5-005 від 02.08.2010 року; LC596-04/10/04/06-007 від 10.09.2010 року) Лізингодавцям (Позивачем) та Лізингоодержувачем (Відповідачем) було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, Сторони (Позивач і Відповідач) дійшли згоди внести зміни та доповнення до Договору, про що укладена відповідна Угода від 26.05.2011 р.

Пункт 4 вищезазначеної угоди передбачає, що номер договору змінюється на № LC596-05/11. З моменту підписання цієї угоди лізингодавець зобов'язався виставляти рахунки-фактури на сплату поточних лізингових платежів за договором з урахуванням нового номеру Договору. Предмет лізингу, переданий у тимчасове володіння та користування лізингоодержувачу, вважається переданим за договором фінансового лізингу № LC596-05/11.

Твердження позивача про припинення правовідносин за договором №L596-04/07 та виникнення нових правовідносин за договором №LС596-05/11 після укладання додаткової угоди, якою внесені зміни, судом не приймаються в зв'язку з безпідставністю.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 80 ГПК України припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.

Існування норм, що регулюють припинення провадження у справі, викликано необхідністю вилучати з процесу судочинства справи, порушені за позовами, що подані на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду, або внаслідок розпорядчих дій сторін. При виявленні встановлених законодавством обставин відсутня необхідність розгляду справи по суті та винесення рішення.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 32 971,83 грн. була стягнена за рішенням господарського суду міста Києва від 10.01.11 у справі № 26/9, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про припинення провадження в частині стягнення заборгованості у розмірі 32 971,83 грн.

Згідно норм ст. 101 ГПК України апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон» на рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 5011-37/5610-2012 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 5011-37/5610-2012 - скасувати частково. Резулятивну частину рішення викласти в наступній редакції :

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон"(03146, м. Київ, вул. Качалова, 5-В, код ЄДРПОУ 34731008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"(04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, код ЄДРПОУ 34480657) 64 985 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 10 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу № LC596-05/11 та 1 959 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 13 коп. витрат на сплату судового збору сплаченого за подання позовної заяви.

Припинити провадження в справі № 5011-37/5610-2012 в частині стягнення заборгованості у розмірі 32 971,83 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"(04073, м. Київ. просп. Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон"(03680, м. Київ, вул. Качалова, 5в, код ЄДРПОУ 34731008) 979 (дев'ятсот сімдесят дев'ять ) грн. 58 коп. судового збору.

4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 5011-37/5610-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Яковлєв М.Л.

Сулім В.В.