Постанова № 25823699, 23.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2012 року № 2а-6161/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., суддів Кузьменка В.А., Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомДочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києвапроскасування податкових повідомлень-рішень та рішення,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0008572302/0 від 31.10.2008, № 0008582301/1 від 15.01.2009, № 0008572302/1 від 15.01.2009, № 0008582302/2 від 27.03.2009, № 0008572302/2 від 27.03.2009, № 0008582302/3 від 11.06.2009, № 0008572302/3 від 11.06.2009, а також визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 08.01.2009 № 41/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

Крім того, під час судового розгляду було допитано в якості свідків з попередженням про кримінальну відповідальність за порушення ст.ст. 384, 385 КК України начальника виробництва бутильованої олії ЗАТ «Дніпропетровський олійноекстраційний завод»ОСОБА_1, начальника відділу закупок ДПІІ «Сантрейд»ОСОБА_2 та комірника ЗАТ «Дніпропетровський олійноекстраційний завод»ОСОБА_3

16.08.2012 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження в порядку ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 23.08.2012 провадження в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 08.01.2009 № 41/10/25-011 про результати розгляду первинної скарги закрито.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.10.2008 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДПІІ «Сантрейд», проведеної на підставі постанови слідчого ПМ ДПА України в рамках кримінальної справи № 69-59, ДПІ у Печерському районі міста Києва було складено Акт № 531/23-2/25394566 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 494683,04 грн., а також завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 323825,42 грн.

31.10.2008 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0008572302/0, яким у зв'язку з порушенням пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 494683 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 247342 грн.;

№ 0008582302/0, яким у зв'язку з порушенням пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 323826 грн.

В подальшому, за результатами оскарження зазначених повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі міста Києва, ДПА у м. Києві та ДПА України були прийняті рішення, якими скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.10.2008 № 0008582302/0, в іншій частині скарги були залишені без задоволення, у зв'язку з чим ДПІ у Печерському районі міста Києва були винесені податкові повідомлення-рішення від 15.01.2009 № 0008582301/1 та № 0008572302/1, від 27.03.2009 № 0008582302/2 та № 0008572302/2, від 11.06.2009 № 0008582302/3 та № 0008572302/3.

Як встановлено судом, позивачу на підставі договору поставки від 02.10.2006 № С06-06 (далі -Договір) з ТОВ «Новотрейд»поставлено відповідні товари (преформи та кришки для виробництва бутильованої соняшникової олії) у березні-червні 2008 року на загальну суму 4911050,56 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 818508,46 грн.), що підтверджується належним чином оформленими видатковими, товарно-транспортними та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи. Позивач надані товари оплатив повністю у сумі 4911050,56 грн., в тому числі сплативши у їх ціні податок на додану вартість у розмірі 818508,46 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання, а також випискою банку з відповідною відміткою.

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 494683,04 грн., а також завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 323825,42 грн., що разом складає 818508,46 грн., стала встановлена ним нікчемність вказаного Договору внаслідок:

по-перше, отримання ДПІ у Печерському районі міста Києва матеріалів невиїзної перевірки ЗАТ «Юніпласт»від 01.09.2008 № 184-08-03/2-40-31158361 з питань правових відносин з ПП «Весна»за період з 01.03.2008 по 31.03.2008, яка проведена на підставі постанови від 14.08.2008 старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з BПП у м. Дніпропетровську в рамках кримінальної справи № 69-59 по ПП «Весна», матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Новотрейд»від 01.09.08 №197-08-03/2-40-31154896 з питань правових відносин з ПП «Весна»за період з 01.03.2008 по 31.03.2008, яка проведена на підставі постанови від 14.08.2008 слідчого СОГ СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську в рамках кримінальної справи № 69-59 по ПП «Весна», матеріалів невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Юніпласт»від 30.09.2008 № 213/08-03/2-40-31158361 з питань правових відносин з ПП «Демол-Сервіс»за період з 01.08.2007 по 31.07.2008, яка проведена на підставі постанови від 22.08.2008 старшого слідчого ОВС СВ ПМА ДПА у Хмельницькій області в рамках кримінальної справи №41/0202, матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Новотрейд»від 02.10.2008 №220/08-03/2-31154896 з питань правових відносин з ПП «Демол-Сервіс»за період з 01.08.2007 по 31.07.2008, яка проведена на підставі постанови від 22.08.2008 старшого слідчого ОВС СВ ПМА ДПА у Хмельницькій області в рамках кримінальної справи №41/0202, за результатами аналізу яких податковим органом зроблено висновок про відсутність у ПП «Весна»та ПП «Демол-Сервіс»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а ТОВ «Новотрейд»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ПП «Весна»та ПП «Демол-Сервіс», умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускались;

по-друге, придбання позивачем у березні-червні 2008 року товару (преформи та кришки для виробництва бутильованої соняшникової олії) у ТОВ «Новотрейд», контрагенти якого (ПП «Весна»- у березні 2008 року, ПП «Демол-Сервіс»- у квітні, травні та червні 2008 року) порушували свої податкові зобов'язання та приписи цивільного та господарського законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

За змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Як встановлено судом, зобов'язання за Договором між ДПІІ «Сантрейд»та ТОВ «Новотрейд»виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими, товарно-транспортними та податковими накладними, а також платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи:

договором на переробку давальницької сировини від 01.09.2009 № 1 та додатковими угодами до нього, актами прийому-передачі давальницької сировини, звітами про використання давальницької сировини, які були складені під час передання позивачем поставленого ТОВ «Новотрейд»товару (преформи та кришки для виробництва бутильованої соняшникової олії) для виготовлення для позивача кінцевої продукції -пляшок з соняшниковою олією;

комплектувальними листами, що підтверджує передачу давальницького матеріалу зі складу в цех бутилювання;

протоколами допиту свідків, про що зазначає сам відповідач у своїх запереченнях, директора ТОВ «Новотрейд»ОСОБА_5, директора ЗАТ «Дніпрометалсервіс»ОСОБА_6 та директора ЗАТ «Юніпласт»ОСОБА_7, які підтверджують наявність складських приміщень для зберігання придбаних позивачем товарів.

Суд не бере до уваги посилання податкового органу в Акті перевірки на, по-перше, отримання ДПІ у Печерському районі міста Києва матеріалів невиїзної перевірки ЗАТ «Юніпласт»від 01.09.2008 № 184-08-03/2-40-31158361 з питань правових відносин з ПП «Весна»за період з 01.03.2008 по 31.03.2008, яка проведена на підставі постанови від 14.08.2008 старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з BПП у м. Дніпропетровську в рамках кримінальної справи № 69-59 по ПП «Весна», матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Новотрейд»від 01.09.08 №197-08-03/2-40-31154896 з питань правових відносин з ПП «Весна»за період з 01.03.2008 по 31.03.2008, яка проведена на підставі постанови від 14.08.2008 слідчого СОГ СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську в рамках кримінальної справи № 69-59 по ПП «Весна», матеріалів невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Юніпласт»від 30.09.2008 № 213/08-03/2-40-31158361 з питань правових відносин з ПП «Демол-Сервіс»за період з 01.08.2007 по 31.07.2008, яка проведена на підставі постанови від 22.08.2008 старшого слідчого ОВС СВ ПМА ДПА у Хмельницькій області в рамках кримінальної справи №41/0202, матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Новотрейд»від 02.10.2008 №220/08-03/2-31154896 з питань правових відносин з ПП «Демол-Сервіс»за період з 01.08.2007 по 31.07.2008, яка проведена на підставі постанови від 22.08.2008 старшого слідчого ОВС СВ ПМА ДПА у Хмельницькій області в рамках кримінальної справи №41/0202, за результатами аналізу яких податковим органом зроблено висновок про відсутність у ПП «Весна»та ПП «Демол-Сервіс»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а ТОВ «Новотрейд»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ПП «Весна»та ПП «Демол-Сервіс», умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускались, по-друге, на придбання позивачем у березні-червні 2008 року товару (преформи та кришки для виробництва бутильованої соняшникової олії) у ТОВ «Новотрейд», контрагенти якого (ПП «Весна»- у березні 2008 року, ПП «Демол-Сервіс»- у квітні, травні та червні 2008 року) порушували свої податкові зобов'язання та приписи цивільного та господарського законодавства, а також на посилання представника податкового органу у судовому засіданні на, по-перше, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.02.2009 у справі № 2а-2391/09, якою визнано недійсними установчі документи, свідоцтво платника ПДВ та припинено юридичну особу, у зв'язку з чим анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Демол-Сервіс»з моменту його реєстрації, по-друге, встановлення в ході розслідування кримінальної справи № 69-59, що з боку ЗАТ «Дніпрометалсервіс»не надавались послуги зі зберігання товарів ТОВ «Новотрейд»та жодних договорів зберігання товару не укладалось, по-третє, на постанову від 20.01.2010 про притягнення як обвинуваченого директора ПП «Весна»ОСОБА_4 і пред'явлення останньому обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України та на постанову про виділення з матеріалів кримінальної справи № 69-59 матеріалів справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України та присвоєння їй номеру № 69-97, по-четверте, на визнання винним директора ПП «Весна»ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України і засудження останнього на підставі ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді штрафу у розмірі 429250 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на два роки з конфіскацією майна вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 20.06.2012, оскільки, по-перше, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2012 у справі № 2а-6161/09/2670 вказано, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, при цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, з огляду на те, що позивач укладав безпосередньо договір поставки від 02.10.2006 № С06-06 з ТОВ «Новотрейд»та відношення до другого ланцюга взаємовідносин між ТОВ «Новотрейд»та ПП «Весна»він не має, вирішення кримінальної справи № 69-97 не може впливати на господарські операції безпосередньо між ДПІІ «Сантрейд»та ТОВ «Новотрейд», по-друге, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, вказаний вирок Перечинського районного суду Закарпатської області від 20.06.2012 не вступив в законну силу, а з інформації щодо розслідування вказаної кримінальної справи не вбачається встановлення фактів щодо спірної операції, у той час як відповідно до ст. 72 КАС України для адміністративного суду є обов'язковим вирок суду, який набрав законної сили, в питаннях чи мало місце діяння, чи вчинене воно цією особою (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.12.2011 у справі № К/9991/31743/11), по-п'яте, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника ПДВ та припинення юридичної особи від 11.02.2009 у справі № 2а-2391/09 та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Водночас, зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем таких доказів надано не було. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.04.2012 у справі № К-9574/08.

Крім того, реальність спірних господарських операцій підтверджується також показами свідків, а саме: начальника виробництва бутильованої олії ЗАТ «Дніпропетровський олійноекстраційний завод»ОСОБА_1, начальника відділу закупок ДПІІ «Сантрейд»ОСОБА_2, а також комірника ЗАТ «Дніпропетровський олійноекстраційний завод»ОСОБА_3, які підтвердили поставку та використання придбаного позивачем товару (преформи та кришки для виробництва бутильованої соняшникової олії).

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як видно з матеріалів справи, на момент підписання відповідних видаткових, товарно-транспортних та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Новотрейд»не була припинена.

Таким чином, судом встановлено, що Договір між ДПІІ «Сантрейд»та ТОВ «Новотрейд»був укладений з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ДПІІ «Сантрейд»та ТОВ «Новотрейд»умислу на укладення вказаного Договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту пп. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 (далі -Порядок № 165) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, сума ПДВ у розмірі 818508,46 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Новотрейд». На момент складання вказаних податкових накладних ТОВ «Новотрейд»було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 у справі № К/9991/81953/11.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 818508,46 грн., віднесена ДПІІ «Сантрейд»до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної № 165.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 29.10.2010 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та Вищого адміністративного суду, викладених в ухвалах від 29.03.2012 у справі № К/9991/1617/11 та від 09.04.2012 у справі № К-46073/09, несплата продавцем або його контрагентами ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 у справі № К/9991/72712/11.

Враховуючи викладене, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Новотрейд»податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Печерському районі міста Києва про порушення ДПІІ «Сантрейд»пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 31.10.2008 № 0008572302/0, від 15.01.2009 № 0008582301/1, від 15.01.2009 № 0008572302/1, від 27.03.2009 № 0008582302/2, від 27.03.2009 № 0008572302/2, від 11.06.2009 № 0008582302/3, від 11.06.2009 № 0008572302/3 -безпідставними та неправомірними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2008 № 0008572302/0, від 15.01.2009 № 0008582301/1, від 15.01.2009 № 0008572302/1, від 27.03.2009 № 0008582302/2, від 27.03.2009 № 0008572302/2, від 11.06.2009 № 0008582302/3, від 11.06.2009 № 0008572302/3, прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва.

За таких умов судові витрати, здійснені позивачем, з урахуванням ухвали про закриття провадження в частині, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»(03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31/33; код ЄДРПОУ 25394566) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.10.2008 № 0008572302/0, від 15.01.2009 № 0008582301/1, від 15.01.2009 № 0008572302/1, від 27.03.2009 № 0008582302/2, від 27.03.2009 № 0008572302/2, від 11.06.2009 № 0008582302/3, від 11.06.2009 № 0008572302/3, прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2,97 грн. на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Судді К.С. Пащенко В.А. Кузьменко А.Б. Федорчук