Постанова № 25823693, 16.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 серпня 2012 року 14:15 № 2а-9871/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ-ОЙЛ»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІНТЕЗ-ОЙЛ»(надалі -позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000272250.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вказує, що в процесі здійснення зовнішньоекономічної господарської операції виникли форс-мажорні обставини, доказами чого є висновок Торгово-промислової палати Ростовської області Російської федерації. Внаслідок таких обставин товар на адресу Товариства не поставлено, а у відповідності до умов зовнішньоекономічного договору у позивача відсутня можливість стягнути збитки з його контрагента, тому застосована відповідачем відповідальність за порушення резидентом строків імпортної операції є неправомірною.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки ТОВ «СІНТЕЗ-ОЙЛ» було встановлено порушення строків здійснення імпортних операцій резидента, встановлених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(надалі - Закон), за що податковим органом було нараховано пеню у відповідності до ст. 4 Закону.

Також відповідач вказує, що наданий позивачем висновок Торгово-промислової палати Ростовської області Російської федерації не може бути взятий до уваги, оскільки він не є легалізований, а також у ньому не вказано строк закінчення форс-мажорних обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС згідно підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями та наказу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17.02.2012р. №488, проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез-Ойл»з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 04.04.2011р. № 003/2011 та від 15.04.2011р. №03 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки встановлено порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 - ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(із змінами та доповненнями), а саме, ненадходження на територію України в законодавчо встановлені строки товару за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 15.04.2011 №03 з фірмою ТОО «ТрейдВестКомпани»(Республіка Казахстан) на загальну суму 608 073,60 дол. США.

23 березня 2012 року підприємством отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20 березня 2012 року № 0000272250 про стягнення 630 614,09 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Проте, суд не може погодитись із правомірністю застосованої до позивача пені, з огляду на наступні обставини.

Між Товариством та ТОО «ТрейдВестКомпани»(Республика Казахстан, г. Актобе) було укладено зовнішньоекономічний контракт (договір поставки нафтопродуктів) № 03 від 15.04.2011р., відповідно до умов якого ТОО «ТрейдВестКомпани»прийнято на себе зобов'язання поставки СНЗ (суміш нафтових залишків) в строки та на умовах встановлених з окремих Додатках до договору.

На виконання своїх зобов'язань Товариством було переховано кошти на загальну суму 779 151,00 доларів США. Контрагент здійснив часткову поставку товару на суму 171 077,42 доларів США.

В подальшому контрагент строки поставки порушив, повідомивши наприкінці серпня 2011 року, що 13 відвантажених вагонів-цистерн було зупинено для перевірки на Гуковському митному посту Ростовської митниці РФ. Зазначені цистерни було визнано речовими доказами і на час слідства вони були приєднані до справи. Заплановане відвантаження за договором контрагентом було призупинено.

В грудні 2011 року позивачу було представлено Висновок ТПП Ростовської області № 1020/08 від 30.11.2011 року про настання обставин непереборної сили, які діють «з 27.08.2011р. по даний час».

Відповідно до Розділу 7 договору № 03 від 15.04.2011р., ст. 79 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року" та Принципів УНІДРУА (принципи міжнародних комерційних договорів), які є обов'язкові для застосування при виконанні договору № 03 від 15.04.2011р., ТОО «ТрейдВестКомпани»звільняється від відповідальності при настанні зазначених обставин. Товариство не може стягнути з ТОО «ТрейдВестКомпани»збитки та застосувати передбачені договором штрафні санкції, так само як не можуть отримати товар за договором або повернути кошти.

Відповідач, представлений під час перевірки оригінал Висновку ТПП Ростовської області № 1020/08 від 30.12.2011 року до уваги не прийняв і вважає, що оформлений належним чином документ, що підтверджує дію зазначених обставин йому не надано, що стало підставою для нарахування та стягнення пені в розмірі 630 614,09 грн.

Доводи податкового органу містять посилання на Лист Державної податкової адміністрації від 10.08.2004р. № 15183/7/23-5317 "Щодо порядку віднесення непередбачених та непереборних подій до форс-мажорних обставин", відповідно до якого Державна податкова адміністрація України вважає за необхідне в довідці ТПП вказувати настання і закінчення дії непереборної сили, та як наслідок, у разі відсутності у документі дати закінчення терміну форс-мажорних обставин, зазначений документ не повинен прийматися до уваги органами державної податкової служби.

Проте, з такими доводами не можна погодитись, зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до ч.5 ст. 6 Закону України, від 23.09.1994, № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Частина 6 ст. 6 зазначеного Закону прямо передбачає, що підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору».

За даними вантажного експедитора ТОВ «ТЕК «МГ-Транс»всі 13 вагонів, які було зупинено митним органом на Гуковському митному посту РФ на час звернення позивача до суду знаходяться там і коли питання буде вирішено не відомо.

Також, відповідач вказує на відсутність легалізації висновку ТПП, необхідність якої передбачена ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Так, суд звертає увагу на те, зазначена стаття передбачає що документи визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і по встановленій формі і скріплені гербовою печаттю, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення.

Зазначена Конвенція була ратифікована Верховною Радою України 10 листопада 1994 року і набула чинності для України 14 квітня 1995 року, застосовується у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією і Туркменістаном.

Таким чином доводи податкового органу щодо необхідності легалізації висновку ТПП Ростовської області № 1020/08 від 30.11.2011 року суд вважає необґрунтованими.

Крім того, 31.07.2012 року Товариство звернулося до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з Листом-звернення № 428, разом з яким надало документи підтверджуючі вжиття практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України.

Мінекономіки України своїм наказом № 903 від 08.08.2012р. зупинило дію спеціальної санкції, яка була застосована на підставі інформації наданої відповідачем - Акту документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 05.03.2012р. № 3/1-22-50-36962529, який був підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20 березня 2012 року № 0000272250 про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Враховуючи все вищенаведене суд приходить до висновку про відсутність вини позивача щодо порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 03 від 15.04.2011р. у зв'язку із виникненням форс-мажорних обставин, доказом чого є належним чином оформлений висновок ТПП Ростовської області № 1020/08 від 30.11.2011 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 20 березня 2012 року № 0000272250.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 22 серпня 2012 року