Ухвала суду № 25820423, 21.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3269/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Львівського регіонального відділення на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі філії Львівського регіонального відділення державної інноваційної фінансово -кредитної установи про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд з позовом до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі філії Львівського регіонального відділення державної інноваційної фінансово -кредитної установи, в якому просив стягнути з відповідача кошти в розмірі 97 215, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2012 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення. На думку апелянта постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі акта №1372/22-0/34003638 від 01.06.2009 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.02.2006 року по 31.12.2008 року, яким, зокрема, було встановлено порушення товариством п.п.3.2.2 п.3.2 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» , податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000092350/0 від 15.06.2009 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 97 215,00 грн. (основний платіж - 66 228,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 30 987,00 грн.) (отримано повноважним представником ЛРВ ДІФКУ 15.06.2009 року).

Податкове повідомлення-рішення від 15.06.2009 року №0000092350/0 оскаржено платником податків до Львівського окружного адміністративного суду, який своєю постановою від 07.06.2010 року задовольнив вимоги ДІФКУ в особі філії ЛРВ ДІФКУ, визнав протиправним і скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року постанова Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2010 року у справі №2а-4170/09/1370 скасована і винесена нова про відмову в задоволені позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до змісту п.1.3 ст.1, п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий орган, як орган, уповноважений здійснювати заходи з погашення податкового боргу - податкового зобов'язання, узгодженого в судовому порядку, але не сплаченого у встановлений строк, набуває право на звернення до суду із позовом про стягнення такого боргу на наступний день після дня закінчення процедури адміністративного оскарження, який вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків, оскільки при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у Франківському районі м. Львова було направлено відповідачу податкову вимогу від 18.10.2011 року №2371 на суму 97 215,00 грн. Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Враховуючи наведене, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до обґрунтованого висновку, що сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.10.2011 року відкрито касаційне провадження у справі по оскарженню цього податкового повідомлення -рішення, що відповідно до ст. 156 КАС України є підставою для зупинення провадження у справі, оскільки як зазначалося вище, відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Львівського регіонального відділення -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 28 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В.

Кучма А.Ю.