Ухвала суду № 25819919, 21.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1221/12 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"21" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Тіва" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Тіва" до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Тіва" звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування рішення № 0000032240 від 13 березня 2012 року про застосування фінансових санкцій.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковими ревізорами Бахмацької МДПІ Чернігівської області ДПС було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку приватного підприємства «Тіва»з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за листопад 2011 року, а саме: щодо продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт від 03.03.2012 р. № 3/23/33424371.

В ході проведення перевірки встановлено факт продажу в магазині приватного підприємства «Тіва»слабоалкогольного напою Russian»із вмістом алкоголю 7 %, особі, яка не досягла 18 років.

За дане порушення відносно позивача Бахмацькою міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області Державної податкової служби було складено протокол від 25.11.2011 року серії ЧН№178421 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами розгляду вказаного протоколу виконавчим комітетом Григорівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області було прийнято рішення від 22.12.2011 року № 94 про накладення на працівника магазину приватного підприємства «Тіва»гр. ОСОБА_4 штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.

Рішенням Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про застосування фінансових санкцій від 13.03.2012 року № 00000032240 до приватного підприємства «Тіва» застосовано фінансові санкції в сумі 6800,00 гривень.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно рішенням від 13.03.2012 року № 00000032240 до підприємства застосовано фінансові санкції.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», де встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п.5 Порядку), а у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду (п.10 Порядку).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 153 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, а саме: забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі порушення вимог ст. 153 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00грн.

Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК016-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 року № 822, пиво це алкогольний напій, який одержується в результаті спиртового бродіння (низового чи верхового) розчину (сусла), виготовленого з зернової сировини (ячмінного, пшеничного або іншого солоду), хмелю та води, у який можуть бути додані цукор, ароматизатори, барвники, діоксид вуглецю та інші речовини.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», із змінами внесеними Законом України від 21.01.2010 року № 1824, пиво насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТЗЕД за кодом 2203.

Згідно ч. 3 Групи 22 Митного тарифу України (додаток до Закону України «Про Митний тариф України»від 05.04.2001 №2371) у товарній позиції 2202 термін «безалкогольні напої»означає напої з концентрацією спирту не більш як 0,5 об.%, алкогольні ж напої класифікуються в товарних позиціях 2203-2206 або в товарній позиції 2208.

Отже, враховуючи наведені вище правові норми, пиво є алкогольним напоєм.

Факт продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, зафіксовано актом від 03.03.2012 р. № 3/23/33424371

Крім того, в матеріалах справи маються письмові пояснення продавця магазину, ОСОБА_4, яка підтверджує факт продажу слабоалкогольного напою неповнолітній особі і видачу фіскального чеку від 25.11.2011 року, та рішення виконавчого комітету Григорівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 22 грудня 2011 року № 94 про накладення на ОСОБА_4 штрафу в розмірі 510,00 грн. за продаж слабоалкогольного напою неповнолітньому.

Оскільки позивачем не були виконані вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та, враховуючи вимоги п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано до відповідача штраф у розмірі 6800,00 грн. на підставі рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про застосування фінансових санкцій від 13.03.2012 року № 00000032240.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Тіва" залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.