КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а/2570/1209/12 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М
Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"21" серпня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
При секретарі Воронець Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нефида»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нефида»звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 0005092323 та № 0005102323, податкову вимогу від 20.03.2012 року № 134 та рішення про опис майна у податкову заставу від 19.03.2012 року № 16.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.10.2011 року ДПІ у м. Чернігові було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою: Чернігівська обл., Щорський р-н, с. Великий Щимель, вул. Щорса 1а, про що складено акт № 0058/25/26/23/37198771.
Під час перевірки податковим органом встановлено, що позивачем не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків, а саме: фіскальний звітний чек (Z-звіт) за 08.11.2010 р. № 1595 був фактично роздрукований 09.11.2010 року в 00год. 01хв., несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в день їх фактичного надходження на підставі фіскальних звітних чеків в Книзі обліку розрахункових операцій (Z-звіт за 08.11.2010 року знятий 09.11.2010 року, але оприбутковано в Книзі обліку розрахункових операцій 08.11.2010 року Z-звіт № 1595 на загальну суму 24 578,67 грн.), чим порушено п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та п.п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року.
Відповідно, 31.10.2011 року ДПІ у м. Чернігові на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення -рішення:
- № 0005092323, яким за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 340,00 грн.;
- № 0005102323, яким за порушення п.п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 122893,35 грн.
На підставі зазначених вище податкових повідомлень-рішень, відповідач виніс податкову вимогу від 20.03.2012 року № 134, якою нараховані штрафні санкції у розмірі 123 233,35 грн., та рішення про опис майна у податкову заставу від 19.03.2012 року № 16.
Проте, на думку позивача будь-яких порушень законодавства ними допущено не було.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення податкового законодавства.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.
Виходячи з положень ст. ст. 2, 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон № 265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, здійснюючи розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у визначених даним законом сферах зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки, що містять інформацію про обсяг виконаних розрахункових операцій за день, та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій
Статтею 13 Закону № 265/95-ВР передбачено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199, міститься термін "Z-звіт" - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора та термін "зміна" - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування) зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години, і саме протягом цього часу має бути сформований Z-звіт.
Тобто, якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово, то фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися щодоби, тобто не пізніше ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту.
Таким чином, враховуючи зміст Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, колегія суддів приходить до висновку, що термін "щодоби" означає "протягом кожної зміни РРО", яка триває 24 години з моменту здійснення першої за день розрахункової операції після друкування Z-звіту. При цьому, Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування не містять жодної вказівки на те, що така операція має бути здійснена на початку календарного дня (тобто, о 00 год. 00 хв.), а саме не містять прив'язки початку зміни РРО до початку календарного дня його застосування.
В матеріалах справи наявна копія звіту за 09.11.2010 р., що підтверджує своєчасне оприбуткування готівкових коштів у бухгалтерському обліку ТОВ «Нефида».
Так, з матеріалів справи вбачається, що Z-звіт № 1594 за 07.11.2010 року роздрукований о 23 год. 55 хв. 07.11.2010 року. Перша розрахункова операція після Z-звіту № 1594 виконана 08.11.2010 року о 00 год. 11 хв., звіт № 1595 за 08.11.2010 року надруковано о 00 год. 01 хв. 09.11.2010 року, тобто в межах 24 годин після здійснення першої розрахункової операції.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що роздрукування Z-звітів в межах 24 годин з моменту здійснення першої розрахункової операції є правомірним, навіть коли 24-годинний період зміни РРО не збігається з календарною добою.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.08.2010 р. у справі № К-2388/09.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що графи 1 "Дата" і 2 "Номер Z-звіту (номер розрахункової книжки)" розділу 2 книги ОРО, у якому здійснюються записи про рух готівки, передбачають внесення інформації про Z-звіт, роздрукований після закриття зміни роботи РРО.
Враховуючи положення Закону № 265/95-ВР та Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, графа 1 Розділу 2 книги ОРО повинна містити інформацію щодо зміни роботи РРО, тобто зміни, за яку роздруковано Z-звіт, а саме: дату зміни, яка вказана на Z-звіті, та його номер.
З огляду на зазначене, не може вважатися несвоєчасно оприбуткованою готівка, запис про надходження якої зроблено на підставі Z-звіту, який роздрукований своєчасно, з додержанням вимог чинного законодавства.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з пп. 1.2 п. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637) оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Однак, Положення № 637 не містить поняття "день одержання" готівкових коштів.
За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що днем одержання готівкових коштів є календарний день, що вимагає від суб'єкта господарювання здійснити оприбуткування коштів до 00 год. 00 хв., оскільки під поняттям дня, в т.ч. операційного дня банку, про який йдеться у Положенні № 637, у даному випадку слід вважати робочу зміну, що обумовлюється нормами Закону № 265/95-ВР та Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.
З Акту перевірки вбачається, що позивач здійснив облік відповідних готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО на підставі фіскальних звітних чеків, тобто всі готівкові кошти, одержані позивачем через РРО під час періоду, за який проводилась перевірка, були оприбутковані.
У ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" зазначено, що за неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
З аналізу даної норми слідує, що фінансові санкції, передбачені нею, можуть застосовуватись лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або невчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств.
Разом із тим, доказів на підтвердження того, що кошти в сумі 24 578,67 грн. були неоприбутковані позивачем, відповідачем суду надано не було. Відповідач лише послався на факт порушення порядку оприбуткування готівки.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено: 24 серпня 2012 року.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Судове рішення № 25819960, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/1209/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: