Постанова № 25819257, 24.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. справа № 2а-1644/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект» до Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, третя особа -ОСОБА_1 про визнання незаконним акту та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект» звернулося з вищевказаним адміністративним позовом до суду в якому просило визнати незаконним акт Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області від 24.09.2010 р. № 04-01-120/322 та скасувати припис відповідача від 24.09.2010 р. № 04-01-120/322-270.

В обґрунтування позову посилається на висновки зроблені в акті перевірки про допущенні порушення трудового законодавства не відповідають дійсності та відповідно і безпідставність прийнятого припису щодо усунення виявлених порушень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням ДП «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект»подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги безпідставність висновків Інспекції викладених у акті перевірки підприємства та відповідно законність прийняття припису про усунення виявлених порушень.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ДП «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект»підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі з викладених у ній підстав, представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі звернення ОСОБА_1 головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області Коваленком І.В. 24.09.2010 року було проведено перевірку господарської діяльності позивача на предмет дотримання законодавства про працю.

За результатами перевірки складено акт від 24.09.2010 р. № 04-01-120/322 та складено припис від 24.09.2010 р. № 04-01-120/322-270.

Відповідно до висновків акту перевірки, видання наказу від 10.09.2010р. № 175-к в частині допуску ОСОБА_1 з 10.09.2010 року до виконання обов'язків за посадою без його трудової книжки в зв'язку з поновленням на роботі на підставі рішення суду, відбулось з грубим порушенням вимог ч.2 ст. 24 КЗпП України, згідно з якої укладення трудового договору з працівником відбувається тільки в разі надання ним своєї трудової книжки. На підставі такого висновку відповідачем винесено вимогу щодо забезпечення дотримання вимоги ч.2 ст. 24 КЗпП України, згідно яких укладення трудового договору з працівником (на основне місце роботи) проводити тільки в разі надання ним своєї трудової книжки.

Згідно з ч.2 ст. 24 КЗпП України умова надання трудової книжки висувається лише до укладання трудового договору. Поновлення на роботі за рішенням суду не ототожнюється з прийняттям на роботу при цьому укладання трудового договору законом не передбачено.

Наказом від 10.09.10р. № 175, на виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 був поновлений на роботі на попередніх умовах праці, його посадовий оклад складав на день звільнення 1400 грн., тобто 87, 5% від посадового окладу директора підприємства, що і є основною умовою визначення посадового окладу ОСОБА_1 на момент його поновлення. Відповідно до штатного розкладу, діючого на момент перевірки посадовий оклад директора підприємства складає 3460,00 грн., відповідно 87,5% від посадового окладу директора підприємства складає 3028,00 грн. Саме із такого розрахунку ОСОБА_1 була виплачена заробітна плата. На момент перевірки з моменту поновлення на роботі ОСОБА_1 заробітна плата виплачена не була, а тому висновок відповідача про порушення позивачем законодавства про оплату праці був необґрунтованим і передчасним. В зв'язку з чим вимога про забезпечення дотримання вимог ч.3 ст.32, ст. 103 КЗпП України, ч.2 ст.29 ЗУ «Про оплату праці», відповідно до яких, запровадження в дію зменшеного посадового окладу працівника підприємства здійснюється тільки після закінчення двох місяців з дня попередження працівника про зменшення розміру оплати його праці та забезпечення дотримання вимог ч.3 ст. 97 КЗпП України, ст. 22 ЗУ «Про оплату праці», відповідно до яких директору підприємства, як суб'єкту організації оплати праці, заборонено в односторонньому порядку погіршувати умови праці (систем та розмірів оплати праці), а тому забезпечити встановлення заробітної плати працівникам підприємства у відповідності до вимог чинного законодавства України про працю є безпідставною.

Вимога відповідача про забезпечення дотримання вимог п.6 ч.1 ст. 25 ЗУ «Про відпустки», згідно з яким, за бажанням пенсіонера за віком, відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надавати йому в обов'язковому порядку не відповідає дійсним обставинам справи , оскільки підприємством було відмовлено ОСОБА_1 у наданні відпустки у зазначений ним у заяві період у зв'язку з виробничою необхідністю, а саме залучення працівників інституту для ремонту даху адміністративної будівлі, який знаходився у аварійному стані. Тому у зв'язку закінченням робіт директор підприємства листом від 21.09.2010 року № 01/679 повідомив останнього що адміністрація підприємства готова надати йому відпустку в зручний для нього час, що не є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про відпустки».

08.09.2010р. Директор ДП ДДПІ «Дніпроцивільпроект»звернувся до профспілкового комітету з проханням розглянути можливість залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні, а саме 18 та 19 вересня 2010 року. 13.09.2010 року він отримав відповідь про погодження профспілковим комітетом залучення окремих працівників ДП ДДПІ «Дніпроцивільпроект»до роботи 18 та 19 вересня 2010 року на підставі протоколу зборів профспілкового комітету в зв'язку з чим висновок відповідача про допущенні порушення ч.1 ст. 71 КЗпП України, згідно з якої залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової та припис про його усунення є безпідставними.

Виходячи з наведеного при винесенні припису Територіальною державною інспекцією праці у Дніпропетровській області від 24.09.2010 р. № 04-01-120/322-270 не були з'ясовані усі дійсні обставини спірних правовідносин, а тому його висновки є помилковими в зв'язку з чим останній підлягає скасуванню в зв'язку з його безпідставністю.

Крім того колегія апеляційного суду зазначає, що оскаржений акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства про працю на підставі якого виносився припис.

Таким чином, акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише відображає певні обставини. Жодних управлінських висновків оскаржуваний акт не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу він не приписує, та відповідно не порушує права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин, та відповідно дії по складанню вказаного висновку також не порушують права, свободи та інтереси осіб.

Апелянтом не зазначено, в чому саме порушенні його законні права чи інтереси вказаним актом, а тому позовні вимоги в частині визнання незаконним акту Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області від 24.09.2010 р. № 04-01-120/322 задоволенню не підлягають.

Виходячи з викладеного судова колегія вважає що рішення суду першої інстанції було винесено без з'ясування усіх обставин справи, що призвело до невірних висновків, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект»- задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року -скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Державного підприємства «Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Дніпроцивільпроект»-задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Територіальної державної інспекції праці у Дніпропетровській області Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю від 24 вересня 2010 року № 04-01-120/322-270.

В решті позову відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 27 липня 2012 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова