Ухвала суду № 25817356, 17.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р.

справа № 2а-0870/3707/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення форми «В1»№00002192302 від 12.04.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки викладені податковим органом в акті перевірки про допущенні порушення, зроблені з тих міркувань, що за низкою ланцюгів господарських операцій з постачання товару, в яких приймало участь ТОВ «Інтер-Запоріжжя», не вдалося виявити джерело походження товару (шроту соєвого) та не вдалося підтвердити факт перерахування ПДВ контрагентами до бюджету. Вважає, що таке рішення податкового органу суперечить нормам п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.7.1, 7.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та порушує права та інтереси платника податків, оскільки жодного факту відсутності декларування і сплати податного зобов’язання безпосереднього контрагента позивача ТОВ «Ескорт Агро»не виявлено.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року позов задоволений частково. Податкове повідомлення-рішення форми «В1»№00002192302, винесене 12.04.2011р. ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя було скасоване. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість»право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті цього податку, а не з самого факту існування зобов’язань по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Здійснення операцій, які не мають економічної ділової мети, а лише намір отримати бюджетне відшкодування у спосіб, що суперечить вимогам законодавства, тобто заволодіти бюджетними коштами вказує на ознаки нікчемних операцій.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Запоріжжя за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування, повноти і своєчасної оплати до державного бюджету сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ДП «Єскорт-Агро»з іноземними інвестиціями за листопад, грудень 2009 року був складений акт №92/23-2/24912705 від 28.03.2011р. яким встановлено порушення ТОВ «Інтер Запоріжжя»вимог п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»шляхом завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у банку на загальну суму 273884 грн. 35 коп.

В акті перевірки зазначено, що контрагент позивача ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією»є посередником у продажі шроту соєвого. При перевірці надсилались запити щодо проведення зустрічних перевірок з питань взаємовідносин ТОВ «Інтер-Запоріжжя»з контрагентом постачальником ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією». Встановлено, що постачальниками у другій ланці ланцюга є: ТОВ «Діптрейд», ЗАТ «Пологівський ОЕЗ», ПП «Фенікс Плюс», ВАТ «Джанкойський елеватор». Постачальниками у третій ланці ланцюга є: ТОВ СП «Птахокомплекс Агро», ТОВ ТД «Україна», ПП «Аніка Груп», ТОВ «Артекс Агро». У зв’язку з вищенаведеним немає можливості зробити висновок про джерело походження товару, за рахунок придбання якого виникло від’ємне значення у декларації з ПДВ за листопад 2009 року у ТОВ «Інтер-Запоріжжя». В зв’язку з чим не можливо дослідити придбання товару по ланцюгу постачання товару виробника та неможливо підтвердити факт перерахування ПДВ контрагентом до бюджету, а саме не надано відомості щодо декларування та сплати податкових зобов’язань та їх фактичне надходження до бюджету за листопад 2009 року на загальну суму ПДВ 283561 грн. 83 коп. Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.5.1 пунктом 7.5 статті 7 цього Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.1. вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2. ст.10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Факт виникнення у контрагентів ТОВ «Інтер-Запоріжжя»відповідної суми податкових зобов'язань з ПДВ, яка кореспондується з сумою податкового кредиту, підтверджується даними податкових декларацій наданих позивачу, на які є посилання безпосередньо в акті перевірки. Факт придбання позивачем товару та розрахунки підтверджені належним чином первинними документами.

Суд першої інстанції вірно зазначив що ТОВ «Інтер-Запоріжжя»»не мало безпосередніх правовідносин з жодним із суб'єктів господарювання, який би не вів фінансово-господарську діяльність у відповідний період, не укладав договори, не виписував податкові накладні, або його установчі документи, свідоцтво платника податків на додану вартість та первинні документи було визнано недійсними з дати реєстрації, або такий платник податку не перебував на обліку у ДПІ, належним чином не звітував, податків не сплачував, або за рішенням суду був визнаний банкрутом.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди –покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов’язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов’язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова