Постанова № 25817346, 10.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р.

справа № 2а/0470/4031/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськ-Авто»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськ-Авто»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровськ-Авто» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 22.03.2012 року №0000392301, №0000422301, №0000452301.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування на загальну суму 14148939 грн., заниження податку на прибуток на загальну суму 2436354 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 4946042 грн. через невірне трактування умов дилерських договорів про надання послуг з реалізації автомобілів в частині зобов’язання дистриб’юторів компенсувати всі витрати позивача, що пов’язані з реалізацією автомобілів. Дилерські договори не передбачають переходу до позивача права власності на товар. Крім того зазначає, що не завжди господарські операції мають прибутковий характер, а тому їх не можна відносити до таких, що не пов’язані із господарською діяльністю підприємства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що витрати, що пов’язані зі зберіганням та обслуговуванням автомобілів, які знаходяться на продажу в автосалонах підприємства не можна розглядати, як витрати власної господарської діяльності. Не вся сума отриманої маржі компенсує витрати , що понесені підприємством при реалізації дилерських автомобілів, а тому не донарахована сума доходів підпадає під поняття продаж товарів, робіт, послуг та розглядається як безоплатно надані послуги в зв’язку з чим прийшов до висновку про правомірність прийнятих податкових повідомлень рішень щодо збільшення позивачу грошових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток та зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Не погодившись з прийнятим рішенням ПАТ «Дніпропетровськ-Авто»подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує на те, що судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ПАТ «Дніпропетровськ-Авто»підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, представник ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Дніпропетровськ-Авто»з питань повноти та правильності визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ за період з 01.07.2009 року по 30.09.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складений Акт від 15.03.2012 року №1329/231/20220933, яким встановлено порушення позивачем п. 1.31 ст. 1, п. 4.1, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.5.3.9 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР та п. 14.1.185 ст. 14, п.п. 135.4.1 ст. 135 Податкового Кодексу України, а саме завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування на 14148939 грн., заниження податку на прибуток на 2436354 грн., у тому числі за 2009 рік завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування на 7873118 грн., заниження податку на прибуток на 729219 грн., за 2010 рік завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування на 5203237 грн., заниження податку на прибуток на 1308813 грн., за 1 квартал 2011 року завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування на 1072584 грн., заниження податку на прибуток на 11630 грн., за 2-3 квартал 2011 року заниження податку на прибуток на 386692 грн.; а також порушення п. 1.4. ст. 1, п.п. 3.1.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР, п.п. 14.1.185 ст. 14, п.п. 135.4.1 ст. 135, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України в результаті заниження податку на додану вартість на загальну суму 4946042 грн., в тому числі за 2 півріччя 2009 року в сумі 2153598 грн., за 2010 рік 2233061 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 223383 грн., за 2-3 квартал 2011 року 336000 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 22.03.2012 року №0000392301 по податку на додану вартість, відповідно до якого визначена сума грошового зобов'язання складає: за основним платежем -4946042,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1150130,00 грн.; №0000422301 по податку на прибуток приватних підприємств, відповідно до якого визначена сума грошового зобов'язання складає: за основним платежем 2436354,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 509509,00 грн.; №0000452301, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 203407,00 грн.

Судом встановлено, що ПАТ «Дніпропетровськ-Авто»є офіційним дилером з продажу легкових та вантажних автомобілів. Відповідно до Дилерських договорів про надання послуг з реалізації автомобілів, Дилер зобов'язується за дорученням Дистриб'ютора за плату надавати послуги з пошуку Покупців і укладанню з ними від імені Дистриб'ютора договорів купівлі-продажу автомобілів, які перебувають у власності Дистриб'ютора.

Відповідно до умов Дилерських договорів, Дилер зобов'язується шляхом надання своїх послуг забезпечувати реалізацію автомобілів Покупцям у строк не пізніше 45 (сорока п'яти) календарних днів від дати отримання автомобілів від Дистриб'ютора.

Дилер реалізує автомобілі покупцям за ціною згідно з діючими Реєстрами цін на дату виписки рахунку-фактури і в строки дії рахунку-фактури, що визначені договором або окремо доведені Дистриб'ютором до Дилера.

Дилер виписує покупцям від імені Дистриб'ютора рахунки-фактури на оплату автомобілів за цінами, встановленими Реєстрами цін, що діють на дату виписки рахунку-фактури, вказуючи поточний рахунок Дистриб'ютора.

У відповідності до додатків до Дилерських договорів про надання послуг з реалізації автомобілів, дилерська винагорода (маржа) включає витрати дилера на:

- підготовку автомобілів як виставкових зразків для демонстрації в автосалонах та на виставкових площах;

- утримання автосалонів (поточний ремонт, електроенергія, опалення, прибирання та інше;

- оснащення підприємства електронно-обчислювальною та оргтехнікою;

- оплату праці працівників автосалонів, спеціалістів з передпродажної підготовки автомобілів, керівного та обслуговуючого персоналу дилера;

- утримання та поточних ремонт адміністративних будівель, ділянок передпродажної підготовки, обчислювальної та оргтехніки, пов'язаної з реалізацією автомобілів;

- рекламу послуг по реалізації автомобілів, місць продажу та сервісного обслуговування автомобілів;

- оплату за оренду приміщень автосалонів, виставкових майданчиків для продажу автомобілів;

- підвищення кваліфікації та навчання керівників підприємств та автосалонів, менеджерів з продажу автомобілів, менеджерів з маркетингу та реклами, спеціалістів з передпродажної підготовки автомобілів;

- прибуток підприємства, який накопичується та використовується для інвестицій в реконструкції, оснащення, розвиток та будівництво нових автосалонів;

- інші витрати, пов'язані з реалізацією автомобілів.

У той саме час, у розділах Порядок розрахунків Дилерських договорів про надання послуг з реалізації автомобілів, передбачені пункти, згідно з якими за виконання послуг з реалізації автомобілів Дистриб'ютори виплачують дилерську маржу в розмірі відповідно до затверджених реєстрів дилерської маржі, які діють на момент оплати покупцями рахунку-фактури, виписаного дилером.

Підставою для отримання Дилером дилерської маржі є факт підписання обома сторонами актів виконаних робіт після отримання Дистриб'юторами грошових коштів від покупців в повному обсязі.

З умов Дилерських договорів про надання послуг з реалізації автомобілів не вбачається зобов'язання Дистриб'юторів компенсувати Дилеру всі фактичні витрати, що пов'язані з реалізацією автомобілів, не вбачається і зобов'язань Дилера звітувати про суми понесених витрат при виконанні умов Дилерських договорів перед Дистриб'юторами, про що відповідачем помилково зроблено висновок.

Розмір винагороди (маржі) не залежить від фактичних витрат, що пов'язані з реалізацією автомобілів та у відповідності до умов Дилерських договорів про надання послуг з реалізації автомобілів позивач не має впливу на затвердження реєстрів дилерської маржі, що є виключною прерогативою дистриб'юторів.

З системного аналізу умов Дилерських договорів про надання послуг з реалізації автомобілів та норм Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України вбачається, що за своєю правовою сутністю вказані договори є агентськими договорами про надання посередницьких послуг, що регулюються главою 31 Господарського кодексу України (Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання) та главою 68 Цивільного кодексу України (Доручення).

Найважливішим у агентських договорах та договорах доручення є відсутність факту переходу права власності на товар (роботу, послугу), а, отже, в силу абз. 2 п. 1.31 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»та абз. 2 п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»операції за Дилерськими договорами про надання послуг з реалізації автомобілів не можна визначати як продаж або поставка.

Крім того, за нормами Податкового кодексу України при здійсненні посередницької діяльності посередник (комісіонер, повірений, агенти тощо) отриманні доходи при отриманні коштів або майна, які надходять в рамках посередницьких договорів згідно з п. 136.1.19. ст. 136 Податкового кодексу України, не враховуються для визначення об'єкта оподаткування. У той саме час, згідно з п. 135.4.1. ст. 135 Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування враховується лише посередницька винагорода. Отже, відповідно, кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру (повіреному, агенту тощо) у межах договорів комісії, доручення, консигнації та інших аналогічних цивільно-правових договорів не впливають на податковий облік, у Декларації з податку на прибуток підприємства не відображаються. Проте, винагорода комісіонера (повіреного, агента тощо) класифікується як дохід від операційної діяльності, в Декларації з податку на прибуток підприємства відображається в рядку 02.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зроблений податковим органом висновок про допущенні порушення з боку ПАТ «Дніпропетровськ-Авто»вимог п. 1.31 ст. 1 та п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, п 1.4. ст. 1, п.п. 3.1.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 14.1.185 ст. 14, п.п. 135.4.1 ст. 135, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України за Дилерськими договорами про надання послуг з реалізації автомобілів відповідачем встановлено помилково.

Щодо висновків податкового органу, що витрати, пов'язані зі зберіганням та обслуговуванням автомобілів, які знаходяться на продажу в автосалонах позивача на підставі Дилерських договорів про надання послуг з реалізації автомобілів, не можливо розглядати як витрати власної господарської діяльності у зв'язку з тим, що дохід від такої операції є нижчим за витрати, окремо слід зазначити, що крім витрат безпосередньо пов'язаних з продажем автомобілів, позивач має і інші витрати. Наявність інших витрат позивача, пов'язане з веденням власної господарської діяльності по наступним видам: ремонт та технічне обслуговування автомобілів; продаж запасних частин; продаж товарних автомобілів; продаж автомобілів (маржа); операційна оренда; інша діяльність, що зокрема підтверджується і довідкою з ЄДРПОУ.

Господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення результатів на одержання прибутку.

Зі змісту п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вбачається, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплати за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, яке встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Зазначені вище витрати виникли при здійснені позивачем господарської діяльності, а саме по наданню послуг з реалізації автомобілів від імені дистриб'юторських компаній. Така реалізація здійснювалась у приміщеннях позивача, із залученням працівників з метою для здійснення передпродажної підготовки та до укомплектації автомобілів, що реалізуються.

Вказані витрати спрямовані на виконання умов Дилерських договорів про надання послуг з реалізації автомобілів, а також здійснення ще й інших видів діяльності, таких як технічне обслуговування та ремонт автомобілів, продаж товарних автомобілів, продаж запасних частин та інших.

Позивач при укладенні Дилерських договорів про надання послуг з реалізації автомобілів та інших цивільно-правових та господарських угод у відповідності до визначених видів діяльності мав на меті отримання прибутку і здійснював свою господарську діяльність у відповідності з визначеними цілями, однак така діяльність не дала очікуваного результату. Однак, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання позивачем доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Відповідач у справі, який є податковим органом, суб'єктом владних повноважень, під час прийняття 22.03.2012 року податкових повідомлень-рішень №0000392301, №0000422301, №0000452301 діяв не у межах повноважень та не у спосіб які визначені чинним законодавством, а суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення ним рішення з порушенням норм чинного матеріального права.

Окремі порушення процедури проведення перевірки контролюючим органом не тягне за собою недійсність рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки, а тому посилання апелянта на допущення відповідачем процедурних порушень при прийняті оскаржених повідомлень-рішень не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськ-Авто» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровськ-Авто»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 22.03.2012 року №0000392301, №0000422301, №0000452301.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 13 липня 2012 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова