Ухвала суду № 25817108, 15.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6050/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Лічевецького І.О., Петрика І.Й.,

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Моньє»на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моньє»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа Київська обласна митниця про визнання протиправними та скасування податкових вимог, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Моньє»звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просили скасувати першу податкову вимогу від 30.03.2010 року №1/173 та другу податкову вимогу від 11.05.2010 року №2/241.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу були правомірними і відповідали чинному законодавству.

З такими висновками Київського окружного адміністративного суду погоджується і колегія суддів.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Київською обласною митницею на підставі наказів від 13.05.2009 року №188, від 03.06.2009 року №224, від 29.07.2009 року №291 та від 30.09.2009 року №387 та направлень на перевірку проведено позапланову документальну перевірку стану дотримання ТОВ «Моньє»законодавства України з питань митної справи за період з 01.06.2006 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено Акт від 30.11.2009 року №12/9/125000000/32831998.

На підставі даних, отриманих під час проведення перевірки, митний орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог статей 81 та 267 Митного кодексу України, пункту 4.3 статті 4 Закону України від 03.04.1997 №168/97 «Про податок на додану вартість», підпункту «б»пункту 2.1 Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27.09.2006 року №821. а також вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1997 №65 «Про ставки митних зборів», в результаті чого позивачем занижено митну вартість імпортних товарів на суму 1431372 грн., податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 430361,35 грн. та митних зборів у сумі 1610,06 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивач подав до Київської обласної митниці заперечення від 08.12.2009 року до Акту перевірки. За результатами розгляду заперечень позивача Київською обласною митницею складено висновок від 25.12.2009 та прийнято рішення про внесення змін до Акта перевірки. Так, згідно з додатком №1 до висновку зменшено розмір заниження позивачем: митної вартості імпортних товарів до суми 1 594,54 грн.; зобов'язання з податку на додану вартість - до суми 388853,36 грн. та податкове зобов'язання зі сплати митних зборів - до суми 1485,01 грн.

На підставі Акта перевірки (із змінами, внесеними за результатами розгляду заперечень позивача) Київської обласною митницею прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 09.02.2010 року №9, згідно з яким позивачеві донараховано мито на товари, що ввозяться на територію України, у сумі 194361,81 грн., з них 129594,54 грн. - за основним платежем та 64767,27 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 09.02.2010 №10, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 583280,04 грн., з них: за основним платежем - 388853,36 грн. та 194426,68 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 09.02.2010 року №11, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів у сумі 2227,52 грн., з них 1485,01грн. - за основним платежем та 742,51 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлено на адресу позивача, проте до Київської обласної митниці повернуто конверт цього поштового відправлення з позначенням поштового відділення - «за закінченням терміну зберігання».

11.03.2010 року посадовими особами Київської обласної митниці складено акт №1 про невручення податкових повідомлень, згідно з яким у цей же день, тобто 11.03.2010 року, митним органом розміщено податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 09.02.2010 року на дошці податкових повідомлень.

24.03.2010 року Київською обласною митницею у встановленому порядку складено три подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу №7, №8 та №9, які адресовано Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.

30.03.2010 року на підставі отриманих подань відповідачем сформовано першу податкову вимогу № 1/173, яка надіслана позивачу.

12.04.2010 року, після формування Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області першої податкової вимоги від 30.03.2010 року №1/173, TOB «Моньє»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 09.02.2010 року №8, №9 та №10.

12.04.2010 року позивач своїм листом повідомив Броварську ОДПІ про оскарження ним податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 09.02.2010 року №8, №9 та №10.

05.05.2010 року Київською обласною митницею складено подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу №10, №11, №12, №13, №14 та №15, які адресовано Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.

Оскільки узгоджене податкове зобов'язання не було сплачено TOB «Монье»у добровільному порядку та у строки, передбачені першою податковою вимогою, відповідач, керуючись приписами підпункту «б»підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-111, склав другу податкову вимогу від 11.05.2010 року № 2/241, яка також надіслана позивачу.

Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.

Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такою податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (частина п'ята пункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»закінчується: останнім днем строку, передбаченою підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк, днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві, днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт -5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку, сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними кільовими фондами») несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.

Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу узгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків. Разом із тим, у разі позитивного вирішення справи на користь платника податків відповідні податкові повідомлення та вимоги вважаються відкликаними на підставі пункту «в»підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Сплачені (стягнуті) на погашення такого податкового боргу суми можуть за відповідних обставин набути статус надмірно сплачених і підлягають поверненню платникові податків у порядку, визначеному пунктами 15.3, 15.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Моньє»з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 09.02.2010 року №8, №9 та №10 звернулось до суду лише 12.04.2010 року, тобто після формування Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області вимоги від 30.03.2010 року №1/173.

Повідомлення позивачем Броварську ОДПІ про оскарження податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 09.02.2010 року №№ 8, 9 та 10 здійснено листом підприємства, який також датований 12.04.2010 року, тобто після винесення першої податкової вимоги.

Враховуючи зазначене колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було оскаржено податкові повідомлення-рішення Київської обласної митниці у десятиденний термін, встановлений підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 ані в адміністративному, ані в судовому порядку, а тому податковим органом у відповідності до вимог Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ правомірно сформовано в першу та другу податкові вимоги від 30.03.2010 року № 1/173 та від 11.05.2010 року № 2/241.

Узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а судом першої інстанції повно встановлені обставини у справі, яким дана належна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Моньє»на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Лічевецький І.О.

Петрик І.Й.