Ухвала суду № 25817099, 15.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4237/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Лічевецького І.О., Петрика І.Й.

при секретарі Белові С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просили скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 березня 2010 року № 0000241660/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції при постановлення оскаржуваного рішення порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, судом не з'ясовано всіх обставин, які мають значення для постановлення законного та обґрунтованого рішення по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками Київського окружного адміністративного суду погоджується і колегія суддів.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»зареєстроване Згурівською районною державною адміністрацією Київської області 13 квітня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 603251.

ТОВ «Українська Молочна Компанія»з 14 квітня 2006 року перебуває на податковому обліку в Згурівському відділенні Яготинської МДПІ.

До 1 січня 2009 року ТОВ «Українська Молочна Компанія»перебувало на загальній системі оподаткування та було платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17 квітня 2006 року № 13764722.

З 1 січня 2009 року ТОВ «Українська Молочна Компанія»перейшли на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 3 лютого 2009 року № 100165202.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 березня 2010 року посадовою особою Яготинської МДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Українська Молочна Компанія»за січень 2010 року, за результатами якої складено акт № 219/1600-34099131.

На підставі акту перевірки № 219/1600-34099131 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000241660/0 від 17 березня 2010 року, яким позивача зобов'язано сплатити до державного бюджету України суму в розмірі 76535,00 грн..

У зазначеному акті податковий орган посилається на акт перевірки від 17 квітня 2009 року, згідно з яким встановлено порушення порядку ведення позивачем податкового обліку, а саме, п. 8-1.3 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та пп. 5.8 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166.

У податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року податкові зобов'язання позивача становлять 78328,00 грн., податковий кредит 1793,00 грн., тому відповідач прийшов до висновку, що до сплати в бюджет підлягає сума в розмірі 76535,00 грн., яка розрахована відповідачем як різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду.

Отже, у податковій декларації (загальній) за січень 2010 року сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 76535,00 грн.

З 1 січня 2009 року діє ст. 81 ЗУ «Про податок на додану вартість», яким встановлений спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, (п.81 .2 ЗУ «Про податок на додану вартість»). При цьому якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню, (п.81 .3 ЗУ «Про податок на додану вартість»). Така сума ПДВ враховується до валових витрат платника ПДВ (від'ємне значення суми рядку 18 Декларації по ПДВ (скороченій).

Декларацію з ПДВ (скорочену) згідно з вимогами і по формі, передбаченими Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 січня 2009 року N 8 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»суб'єкти спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства почали складати, починаючи зі звітності за січень 2009 року (лист ДПАУ країни від 04.02.2009 р. №2095/7/16-1116).

Згідно пп. 5.7.1 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПАУ від 30.05.1997 року № 166 (далі - Порядок № 166), у податковій декларації (скороченій) на підставі п. 81 .15.1 ЗУ «Про податок на додану вартість»відображаються: товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Указаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось таке виготовлення та/або придбання, а розподілені суми відповідно включаються до значень рядків 10, 12, 13 декларації з податку на додану вартість та декларації з податку на додану вартість (скороченої), довідково відображаються у рядках 101, 121, 131 податкової декларації (скороченої).

Згідно пп. 5.8. Порядку № 166 у рядку 16.3 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших.

Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості основних фондів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), розрахованої відповідно до вимог пункту 81.6 статті 81 Закону): у разі зміни напряму використання товарів (послуг), основних фондів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства або на діяльність з виготовлення готової продукції переробним підприємством; при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Дані зміни пп..5.8. Порядку №166 від 30.05.1997 року вступили в дію з 10.02.2009 року, після вступу ст.81 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Право платника податку розпоряджатися сформованим податковим кредитом регулюються виключно Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Беручи до уваги п.п. 7.7.2. ЗУ «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 15.3.1. п.15.3. ст.15 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перейшов на спеціальний режим оподаткування з 01.01.2009 року, а сума, заявлена до відшкодування в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, складається виключно з податкового кредиту, якій виник у 2008 році та включений в декларацію з ПДВ в січні 2009року.

Таким чином, позивач, подаючи загальну декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, який був отриманий в результаті господарської діяльності 2007-2009 роках, має право включати в рядок 26 Загальної декларації залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем порядку ведення податкового обліку, а саме порушено п. 8-1.3 ст.8-1 ЗУ «Про податок на додану вартість»та пп.5.8 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997року №166.

Отже, на думку відповідача TOB «Українська Молочна Компанія»з 01.01.2009 року необхідно перенести значення рядка 26 загальної декларації звітного податкового періоду до податкової декларації (скороченої по спец режиму). Тобто, рядок 26 загальної декларації повинен залишитися незаповнений.

Відповідно до пп.5.8 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997року №166, коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. Виключивши із рядка 26 загальної декларації з ПДВ за січень 2010 року в якій відображено податковий кредит сформований за результатами господарської діяльності підприємства за попередні податкові періоди, тобто до 01.01.2009, позивачем обґрунтовано включено суми у рядок 23 загальної декларації «залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду».

Крім того, на підставі акту перевірки від 17.04.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009 року № 0000162300/0, яке було оскаржено позивачем до суду. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року, яка Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2011 року залишена без змін, позовні вимоги TOB «Українська Молочна Компанія»до Яготинської МДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009 року № 0000162300/0.

Таким чином, відповідач безпідставно виключив суму від'ємного значення в рядку «26»з податкової загальної декларації за січень 2010 р. на підставі акту від 17.04.2009 року № 311/2301/34099131, яка повинна була відобразитися в загальній декларації за вересень 2010 року.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі відповідач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційна скарга відповідача Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Лічевецький І.О.

Петрик І.Й.