Ухвала суду № 25817238, 28.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4806/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П.., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Колісник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брендком»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2012 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брендком» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брендком»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011р. № 0008162312/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брендком» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2012 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Брендком»з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з контрагентами за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 2162/23-12/35531293 від 12 жовтня 2011 року, в якому встановлено зокрема порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток всього у сумі 234 828,00 грн., в тому числі за ІІ кв. 2008 р. на суму 99 095,00 грн., за ІІІ кв. 2008 р. на суму 135 733,00 грн.(а.с.10-31).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. № 0008162312/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 169 666,00 грн., в т.ч. основного платежу 135 733, 00 грн., штрафні санкції 33 933,00 грн.(а.с.32).

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією у м. Києві було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 171/10/12-114 від 06.02.2012 року, відповідно до якого скаргу ТОВ «Брендком»було залишено без задоволення, а суми нарахованих податкових зобов'язань та штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. № 0008162312/0 - без змін.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 4182/6/10-2115 від 06 березня 2012 року, відповідно до якого скаргу ТОВ «Брендком»було залишено без задоволення, а до суми нарахованих податкових зобов'язань та штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. № 0008162312/0, було донараховано податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств всього на суму 123 869,00 грн., в т.ч. основного платежу 99 095,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 24 774,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ «Брендком» мало взаємовідносини з ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К».

Так, між ТОВ «Брендком»та ТОВ «Капітал-Інвест Груп» укладались договір № 18-02-08 від 26.02.2008 року, договір № 143-05-08 від 15.05.2008 року, договір № 18-05-08 від 26.05.2008 року, а також позивачем були укладені угоди з ТОВ «Трім-К»: договір № 143-05-08 від 29.05.2008 року, договір про надання послуг з ПР-обслуговування № 175-04 від 10.06.2008 року, договір про надання послуг з ПР-обслуговування програм корпоративного іміджу та репутації № 190-02 від 01.07.2008 року.

Як зазначено в акті перевірки № 2162/23-12/35531293 від 12 жовтня 2011 року, відповідачем зроблено висновок, що на підставі вимог ст.ст. 203, 207, 215, 228, 234 ЦК України, такі правочини позивача із контрагентами ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К» є нікчемними, оскільки були укладені без наміру настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави.

Таким чином, в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання по податку на додану вартість, так і підстави для віднесення відповідних коштів до складу валових витрат.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в провадженні СУ ПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа № 69-0094 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч. 5, ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні ним злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 2 КК України та по обвинуваченню ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інших осіб у вчиненні ними злочинів, передбачених ст.ст.28 ч. 2, 205 ч.2, 27 ч.5, 191 ч.5,27 ч.5,212 ч.3 КК України.

Зазначена кримінальна справа виділена з кримінальної справи № 69-0084 по обвинуваченню ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 у вчиненні ними злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.3, 205 ч.2, 27 ч.3, 15 ч. 1,2,191 ч.5,27 ч.3,28 ч. 3, 366 ч.2,27 ч.5,191 ч.5,27 ч.5,28 ч.3,32 ч.1,366 4.2.209 4.3,27 4.5,28 4.3,212 ч.3,27 ч.5,28 ч.3,212 4.2,255 4.1,28 ч.4,205 ч.2,27 4.5,28 ч.4,15 ч.2,212 4.3,27 ч.5,28ч.4,212 ч.3 КК України, яка відповідно до 232 КПК України прокурором направлена до суду.

В процесі досудового слідства встановлено, що в період 2005-2008 рр. група осіб, до складу якої входили: ОСОБА_24, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та інші особи, згідно єдиного плану з розподілом ролей, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів, перебуваючи на території міста Києва, організували схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, розкраданні державних коштів шляхом незаконного відшкодування ПДВ.

З Акту перевірки вбачається, що для функціонування зазначеної схеми невстановленими особами, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, було створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих на «підставних»осіб, серед яких зокрема: ТОВ «Трім-К», ТОВ «Капітал - Інвест Групп», які здійснювали операції щодо незаконного переказу безготівкових коштів, перерахованих з поточних рахунків різних підприємств будь-якої форми власності через поточні рахунки ФСПД, у готівку. Використовуючи реквізити та банківські рахунки даних підприємств вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції на отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.

06 грудня 2008 року діяльність вказаного злочинного угрупування було припинено. В ході проведення аналізу руху коштів по банківських рахунках СПД, зареєстрованих на підставних осіб з метою прикриття незаконної діяльності, встановлені користувачі «конвертаційного» центру, зареєстровані в м. Києві, в тому числі ТОВ «Брендком».

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, згідно наданої податкової звітності контрагентів позивача ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К», останні мають не задекларовані податкові зобов'язання по правовідносинах із позивачем, внаслідок чого завдано шкоди Державному бюджету України.

Так, ТОВ «Капітал-Інвест Груп» не було задекларовано податкових зобов'язань по взаємовідносинах із ТОВ «Брендком» в декларації по ПДВ за квітень 2008 року, а також ТОВ «Трім-К» не було задекларовано податкових зобов'язань по взаємовідносинах із ТОВ «Брендком»в деклараціях по ПДВ за червень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року.

Судом першої інстанції встановлено, що контрагенти останнього ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К» не подавали до податкового органу звітності за формою 1-ДФ, щодо підтвердження наявності у підприємств трудових ресурсів, необхід них для здійснення господарської діяльності, а саме в частині надання послуг з ПР-обслуговування об'єктів замовника.

Відповідно до ст. 551 ГК України, визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання , а саме: підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; підприємство не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Згідно п.2.4, п.2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, визначено, що: первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа; забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема Акта перевірки позивача, висновків слідчого по кримінальній справі № 69-0094, наданої податкової звітності та відсутністю підтвердження наявності трудових ресурсів, необхід них для здійснення господарської діяльності за формою 1-ДФ, - наслідком діяльності контрагентів позивача ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К»підприємств є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Відповідно до ч.1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону.

Отже, перевіркою контрагентів позивача було зроблено висновок, що правочини, укладені ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року № 2333/2037 із змінами та доповненням (далі - Порядок №165). Визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи те, що договори між позивачем та контрагентами ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К» були підписані від імені контрагентів невідомими особами, а також невідомими особами від імені контрагентів були підписані інші первинні документи по вказаних правовідносинах, то відповідно такі правовідносини містять ознаки нікчемності, а отже перевіркою не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К», що в сою чергу також підписані невідомими особами.

Згідно з п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 ЗУ від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної» від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що законодавством передбачена необхідність обов'язкового підтвердження суб'єктами господарювання товарності (фактичності) здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту, проте позивачем, не доведено суду такої товарності (фактичності) операцій із контрагентами ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К».

Згідно з п.1.32 ст. 1 ЗУ від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 ЗУ від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України №996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Судом першої інстанції встановлено, що первинні документи по господарських операціях позивача із ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К», з боку останніх були підписані невідомими особами, оскільки, відповідно до висновків слідчого по кримінальній справі № 69-0094, контрагенти позивача ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К»були зареєстровані невстановленими особами, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, відповідно до чого такими невстановленими особами, з використанням реквізитів та банківських рахунків зазначених підприємств документально оформлювались неіснуючі операції на отримання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.

Таким чином, податкові накладні №3/29-05 від 29.05.2008 р., № 4/28-03 від 29.03.2008 р., № 1/30-05 від 30.05.2008 р., на виконання договорів № 18-05-08 від 26.05.2008 р., № 08-02-08 від 26.02.2008 р., № 143-05-08 від 15.05.2008 р. видані та підписані від імені ТОВ «Капітал - Інвест Групп»та податкові накладні № 29-05/6 від 29.05.2008 р., № 30-06/8 від 30.06.2008 р., № 30-06/9 від 30.06.2008 р., № 31-07/1 від 31.07.2008 р. на виконання договорів № 143-05-08 від 29.05.2008 р., № 175-04 від 10.06.2008 р., Додаткової угоди №1 до Договору № 175-04 від 10.06.2008 р., Додаткової угоди №1 від 01.2008 р. видані та підписані від імені ТОВ «Трім-К»не мають юридичної сили і доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог встановлених ст.2, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (із змінами та доповненнями), складені в порушення п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2, п.п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704.

Відповідно до ст. 17 ГК України система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Трім-К» здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

В своїх висновках суд першої інстанстанції зазначив, що з наданої відповідачем податкової звітності контрагентів позивача ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К», останніми не було задекларовано податкових зобов'язань по взаємовідносинах із ТОВ «Брендком»в декларації по ПДВ за квітень 2008 року (ТОВ «Капітал-Інвест Груп»), а також в деклараціях по ПДВ за червень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року (ТОВ «Трім-К»).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Капітал-Інвест Груп», ТОВ «Трім-К» призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому, а семе порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Дана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, це означає що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем не було надано суду допустимих доказів щодо наявності в контрагентів ТОВ «Капітал-Інвест Груп»та ТОВ «Трім-К»фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-то кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо.

В своїх висновках суд першої інстанції зазначив, що доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -мпозивачем до суду надано не було.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного податкове повідомлення-рішення від 18.11.2011 р. № 0008162312/0, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брендком»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.