Ухвала суду № 25813941, 05.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Друзенко Н.В.

Суддя-доповідач:Пасічник С.С.

УХВАЛА

іменем України

"05" червня 2012 р. Справа № 2а/1770/4514/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" листопада 2011 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Сімпатекс" до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області, Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання повернути надмірно сплачені страхові внески ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сімпатекс" звернулося в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне, Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області про визнання протиправними дій суб'єктів владних повноважень та зобов'язання повернути надмірно сплачені страхові внески в сумі 2217,60 грн., переплата по яких виникла за рахунок відрахування 42% від суми єдиного податку.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що протягом 2010 року підприємство перебувало на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Рівне та сплачувало страхові внески в загальному порядку; крім того, підприємство також було зареєстровано платником єдиного податку в Державній податковій інспекції у м.Рівне та сплачувало єдиний податок, 42% з якого підлягало відрахуванню до Пенсійного фонду; в зв'язку з тим, що станом на січень місяць недоїмки по страховим внескам у підприємства не було, а в січні 2011 року Приватним підприємством "Сімпатекс" сплачено єдиний податок за грудень 2010 року в сумі 5280,00 грн., 42% від якого, тобто 2217,60 грн. зараховано на рахунки Пенсійного фонду, станом на 20.01.2011 року виникла переплата на вказану суму, що зафіксовано у акті перевірки Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне №114 від 25.03.2011 року, проте, Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне відмовилось зарахувати вказану суму переплати в рахунок майбутніх платежів або повернути вказану суму платнику з вказівкою на те, що переплата може бути повернута тільки на рахунки Державного казначейства і тільки при безпосередньому зверненні останнього, однак, орган Державного казначейства повернув надіслані йому документи без розгляду, роз'яснивши, що повернення надміру сплаченого єдиного податку здійснюється відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України №974/1597/499 від 21.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1386/18681, тобто може бути здійснено Головним управлінням Державного казначейства у Рівненській області лише на підставі висновку Державної податкової інспекції у м.Рівне.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2011р. позовну заяву задоволено частково; визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне щодо відмови Приватному підприємству "Сімпатекс" у поверненні надмірно сплачених страхових внесків в розмір 2217,60 грн., переплата по яких виникла за рахунок отримання 42% від суми єдиного податку, сплаченого Приватним підприємством "Сімпатекс" 05.01.2011 року за грудень 2010 року, та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне повернути на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "Сімпатекс" (26008010079626 в ПАТ ВТБ Банк, м.Київ, МФО 321767) переплату по страховим внесками в розмір 2217 (дві тисячі двісті сімнадцять) гривень 60 копійок, яка обліковувалась станом на 20.01.2011 року та виникла за рахунок отримання Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне 42% від суми єдиного податку, сплаченого 05.01.2011 року Приватним підприємством "Сімпатекс" за грудень 2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Управління Пенсійного фонду України в. м.Рівне подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Сторони не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні, незважаючи на їх своєчасне та належне повідомлення про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштовою рекомендованою кореспонденцією ухвали суду про призначення справи до розгляду та судових повісток.

Приватне підприємство "Сімпатекс" в письмових запереченнях на апеляційну скаргу від 18.05.2012р., вважаючи оскаржену постанову обгрунтованою та законною, просить останню залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, а також розглянути справу за відсутності представника підприємства.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом, Приватне підприємство "Сімпатекс" з 04.07.2006 року зареєстровано як юридична особа й з 05.07.2006 року взяте на облік Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне як платник страхових внесків, крім того, впродовж 2010 року було платником єдиного податку.

На підставі платіжного доручення № 8 від 05.01.2011 року Приватне підприємство "Сімпатекс" перерахувало 5280,00 грн. єдиного податку на рахунок 34216378700002, одержувач - місцевий бюджет (а.с.6,29).

Крім вказаних коштів, на цей же рахунок за вказаний день загалом надійшли й інші кошти, а всього 55661,13 грн. (а.с.28) і Управління Державного казначейства у м.Рівне відповідно до пункту 3.5.2 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України №205 від 04.11.2002 року, засобами програмного забезпечення розподілило кошти наступним чином: 43% - місцевому бюджету, 42% - Пенсійному фонду у м.Рівне, 11% - Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 4 % - Міському центру зайнятості. Кошти в загальній сумі 23377,67 грн. з належних 42% Пенсійному Фонду, в тому числі 42% коштів, що надійшли від Приватного підприємства "Сімпатекс" в сумі 2217,60 грн. 05.01.2011 року були зараховані на рахунок №38914378503002 "інші транзитні рахунки", а 06.01.2011 року разом з іншими коштами зараховані на рахунок Управління Пенсійного фонду у м.Рівне, відкритий у Рівненському обласному управління АТ "Ощадбанк" №256033014361 код ЗКПО 21098440 (а.с.27,30).

В період з 24 по 25 березня 2011 року Управління Пенсійного фонду у м.Рівне проведено позапланову перевірку Приватного підприємства "Сімпатекс" з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01.09.2009 року по 20.01.2011 року, за результатами якої складено акт №114 від 25.03.2011 року (а.с.7-10).

В акті зазначено, що з урахуванням залишку на початок перевірки 3208,23 грн. за платником, сальдо розрахунків по нарахованих, перерахованих сумах страхових внесків до Пенсійного фонду України станом на 20.01.2011 року становить 2217,60 грн. Переплата по страхових внесках виникла у зв'язку з тим, що платником в січні 2011 року сплачено єдиний податок за грудень в сумі 5280,00 грн. (платіжне доручення №8 від 05.01.2011 року).

Враховуючи такі обставини, підприємство 13.09.2011 року звернулося із заявою до Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне, в якій просило повернути переплату по платежах.

Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне листом №17103/04 від 19.09.2011 року повідомило позивачу, що кошти, які надійшли від органів Державного казначейства на рахунки Фонду в результаті розщеплення єдиного податку, не являються страховими внесками, а органи Пенсійного фонду не можуть повертати єдиний податок, який розрахований згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року. Частина такого єдиного податку в розмірі 42%, що була перерахована органами Державного казначейства на рахунки Пенсійного фонду, може бути повернута Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне лише на рахунки Державного казначейства і лише на його звернення (а.с.12).

Зважаючи на вказаний лист, позивач 21.09.2011 року звернувся до Управління Державного казначейства у м.Рівне із письмовою заявою про повернення єдиного податку, до якої долучив копію платіжного доручення та акт перевірки Управління Пенсійного фонду у м.Рівне.

Головне управління Державного казначейства у Рівненській області листом №04-31/2933 від 30.09.2011 року повернуло вказану заяву з додатками без розгляду, роз'яснивши, що повернення єдиного податку здійснюється у відповідності до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України №226 від 10.12.2002 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 року за №1000/7288 (в редакції наказу №181 від 29.05.2008 року), тобто лише на підставі висновку органу Державної податкової служби (а.с. 11).

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 року цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 14 цього Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподар ський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 цього ж Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 17 цього ж Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. А відповідно до статті 20,- страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В силу вимог частини 13 зазначеної статті суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Такий порядок і строки фактично не були визначені правлінням Пенсійного фонду.

Проте, пунктом 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, передбачено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Розділ 11 і відповідно пункт 11.17 був виключений зі згаданої Інструкції з 01.01.2011 року на підставі постанови правління Пенсійного фонду України №25-1 від 22.10.2010 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.11.2010 року за №1091/18386.

Разом з тим, частина 13 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ГУ від 09.07.2003 року є чинною.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 %; до місцевого бюджету -23 %; До Пенсійного фонду України - 42 %; на обов'язкове соціальне страхування - 15 % (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 %) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727" №507 від 16.03.2000 року (в редакції постанови №1196 від 27.12.2010 року), починаючи з 01.01.2011 року розподіл сплачених суб'єктом малого підприємництва сум єдиного податку державним казначейством не здійснюється, однак, це не стосується єдиного податку, сплаченого у січні 2011 року за грудень 2010 року.

Та обставина, що 05.01.2011 року Приватне підприємство "Сімпатекс" сплатило суму єдиного податку за грудень 2010 року в розмірі 5280,00 грн., який був розщеплений і 42% якого, що становить 2217,60 грн., перераховано на рахунки Пенсійного фонду, сторонами не заперечується.

Крім того, актом перевірки Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне встановлено, що вказана сума є переплатою по страхових внесках.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що вказана переплата є переплатою саме страхових внесків, яка підлягала поверненню Приватному підприємству "Сімпатекс" Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне.

Посилання ж на те, що сума такої переплати може бути повернена Головним управління Державного казначейства у Рівненській області виключно відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України №226 від 10.12.2002 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 року за №1000/7288 (в редакції наказу №181 від 29.05.2008 року) та згідно Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України №974/1597/499 від 21.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1386/18681, тобто на підставі висновку Державної податкової інспекції у м.Рівне, суд підставно не взяв до уваги, оскільки вказаними нормативно-правовими актами передбачено лише повернення тих платежів, які були зараховані до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів; в той же час сторонами у цій справі визнається той факт, що кошти в сумі 2217,60 грн., тобто 42% від сплаченого Приватним підприємством "Сімпатекс" єдиного податку були зараховані на рахунок Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне, відкритий у Рівненському обласному управління АТ "Ощадбанк" №256033014361 код ЗКПО 21098440, тобто на власний рахунок вказаного суб'єкта, а не на рахунки державного чи місцевого бюджету.

Зважаючи на викладене та враховуючи вимоги статей 43, 45 Бюджетного кодексу України, за якими Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що Головне управління Державного казначейства у Рівненській області не має правових підстав здійснити повернення коштів, які були зараховані не до бюджету, а на рахунки Пенсійного фонду України.

Підсумовуючи все наведене вище, оскаржена постанова, як обгрунтована та законна, підлягає залишенню без змін.

Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" листопада 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Сімпатекс" пров.Робітничий,5,м.Рівне,33009

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області вул.Відінська,41,м.Рівне,33018 Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області вул.С.Петлюри, 13,м.Рівне,33028