Ухвала суду № 25804224, 14.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17869/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохіна В.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Південбудмеханізація»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Південбудмеханізація»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2011 року та наказу від 22 липня 2011 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 березня 2012 року у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Південбудмеханізація»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2011 року та наказу від 22 липня 2011 року відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ДПІ не було враховано, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» було внесено зміни у ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» , відповідно до яких загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару. Крім того, апелянт зазначає, що судом не враховано, що відносно позивача порушена справа про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що позбавляє відповідача нараховувати пеню.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином (в силу ч.4 ст.33, ч.11 ст.35 КАС України апелянт вважається повідомленим належним чином), тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 22 липня 2011 року по 26 липня 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м.Києва проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Південбудмеханізація»з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту №2-11 від 17 листопада 2009 року з нерезидентом ALSOURY AND PARTNER COP»(Йорданія) за період з 26 листопада 2009 року по 10 червня 2011 року, за результатами якої складено акт №8247/22-2/01380890 від 26 липня 2011 року, в якому встановлено порушення позивачем ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до ненадходження валютних коштів по контракту №2-11 від 17 листопада 2009 року з нерезидентом ALSOURY AND PARTNER COP»в сумі 81925,40 доларів США (646391,40 грн.).

На підставі акту перевірки №8247/22-2/01380890 від 26 липня 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0001042202 від 08 серпня 2011 року, згідно якого за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД на суму 693764,78 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов до висновку, що відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2011 року №0001042202.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Постачальник) та фірмою ALSOURY AND PARTNER COP»(Йорданія) (Покупець) укладено Контракт №2-11 від 17 листопада 2009 року на експорт товару (кукурудза фуражна 3 класу), на виконання умов якого позивачем відвантажено товар фірмі ALSOURY AND PARTNER COP»(Йорданія) на загальну суму - 301791,60 доларів США (2414694,95 грн.), згідно ВМД №000139 від 18 січня 2010 року з граничним терміном отримання валютних коштів -17 липня 2010 року.

По вищезазначеному контракту від нерезидента ALSOURY AND PARTNER COP»(Йорданія) надійшли валютні кошти на загальну суму 219866,20 доларів США (1745738,62 грн.), згідно виписок банку від: 26 листопада 2009 року на суму 89958 доларів США (718314,63 грн.); 06 квітня 2010 року на суму 69951,20 долара США (554363,26 грн.); 26 серпня 2010 року на суму 59957 доларів США (473060,73 грн.).

Кошти на суму 81925,40 доларів США по контракту №2-11 від 17 листопада 2009 року від нерезидента ALSOURY AND PARTNER COP»(Йорданія) не повернуто.

Згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Разом з тим, згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

07 липня 2010 року позивач, враховуючи п.10 контракту №2-11 від 17 листопада 2009 року, звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості в сумі 141882,40 доларів США, який прийнятий до провадження згідно постанови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 07 липня 2010 року.

Нерезидентом ALSOURY AND PARTNER COP»(Йорданія), було повернуто частково валютні кошти в сумі 59957,00 доларів США (473060,73 грн.), таким чином дебіторська заборгованість по контракту №2-11 від 17 листопада 2009 року становить 81925,40 доларів США.

Як вбачається з відповіді Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України №6869/9/22-214 від 17 червня 2011 року, постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 23 березня 2011 року арбітражний розгляд справи АС №217и/2010 припинено.

17 червня 2011 року відповідачем направлено запит позивачу про надання інформації та її документального підтвердження щодо розгляду справи АС №217и/2010 у судових органах та заходах, проведених по поверненню валютних цінностей. Згідно письмового пояснення №12/07-11 від 12 липня 2011 року та документальних підтверджень позивачем надано позовну заяву б/н від 10 червня 2011 року до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (вх.№2289 від 10 червня 2011 року) про стягнення боргу з нерезидента в сумі 119201,46дол. США (941691,53 грн.), про прийняття якої до провадження свідчить постанова Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України №168и/2011 від 10 червня 2011 року, однак, рішення у зазначеній справі на час розгляду даної справи не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001042202 від 08 серпня 2011 року, згідно якого за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нараховано суму грошового зобов'язання (пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по експортному контракту №2-11 від 17 листопада 2009 року) на суму 693764,78 грн. (термін прострочки з 18 липня 2010 року по 26 серпня 2010 року на суму 141881,80 доларів США (40 днів) та з 27 серпня 2010 року по 10 червня 2011 року на суму 81925,40 доларів США (288 дні).

Доводи апелянта щодо нарахування пені в більшому розмірі, ніж передбачено ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», судом оцінюються критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, зазначений розмір пені відповідає чинному законодавству оскільки нараховувався за період з 18 липня 2010 року по 26 серпня 2010 року, виходячи з розміру заборгованості на суму 141881,80 доларів США, та з 27 серпня 2010 року по 10 червня 2011 року, виходячи з розміру заборгованості на суму 81925,40 доларів США.

Посилання позивача на порушення відносно нього справи про банкрутство, введення мораторію і, як наслідок, неможливості нарахування пені, судом також не приймаються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду м.Києва від 02 липня 2008 року порушено справу про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута припиняється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а фінансові санкції та пеня за несвоєчасну сплату цих платежів застосовується на загальних підставах. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, то відповідно і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням, а нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення коштів на виконання таких грошових зобов'язань, а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що несвоєчасне повідомлення позивача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки не може бути безумовною підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення при наявності порушень чинного законодавства з боку позивача та враховуючи, що у відповідності до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом; право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Крім того, позапланова виїзна перевірка позивача проведена на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України за наявності запиту відповідача №18054/10/22-214 від 17 червня 2011 року.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Південбудмеханізація»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 березня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 14 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.