Ухвала суду № 25802267, 23.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11891/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.11р. у справі №2а-11891/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпроком ЛТД»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, за участю Прокуратури Шевченківського району м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Техпроком ЛТД»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0002912312/0 від 16.05.11р. та № 0002902312/0 від 16.05.11р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.11р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ БФ «Вертикаль», ТОВ «НВФ «Техприлад»та ТОВ «НВП «Славута»не мали реального характеру, у зв'язку з тим, що ці Товариства були зареєстровані на підставних осіб, а тому позивачем безпідставно відображено у податковому обліку господарські операції з вказаними Товариствами.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги.

Представник прокуратури у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Техпроком ЛТД»з питань взаємовідносин з ТОВ БФ «Вертикаль», ТОВ «НВФ «Техприлад»та ТОВ «НВП «Славута»за період з 01.01.07р. по 31.12.09р., за результатами якої складено акт № 925/23-12/21513123 від 21.04.11р.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 16.05.11р.:

№ 0002912312/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 564 476 грн., у тому числі: 1 251 581грн. -основний платіж та 312 895 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№ 0002902312/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1 156 983 грн., у тому числі: 925 586 грн. -основний платіж та 231 397 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Як свідчать матеріали перевірки, підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового про порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок безпідставного, на думку податкового органу, відображення у складі валових витрат та податкового кредиту за період з липня 2007р. по листопад 2008 року сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ БФ «Вертикаль», ТОВ «НВФ «Техприлад»та ТОВ «НВП «Славута».

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що вказані контрагенти позивача мають ознаки фіктивних, оскільки зареєстровані та підставних осіб та не мають фізичних та технічних можливостей для виконання робіт (послуг).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне виконання господарських операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності позивача, проведення позивачем розрахунків за виконані роботи (надані послуги), документальне підтвердження вказаних господарських операцій, відтак податковим органом не доведено належними та достатніми доказами порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон N 168/97-ВР).

Так, виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «НВП «Славута»були укладені: договір на виконання субпідрядних проектно - вишукувальних робіт № 62-ІІ від 14.08.07р., предметом якого є виконання проектно - вишукувальних робіт на об'єктах замовника на підставі технічних завдань та договір на виконання субпідрядних проектно - вишукувальних робіт № 73 від 05.09.07р., предметом якого є виконання інженерно - геологічних вишукувань та обстеження конструкцій на об'єктах замовника.

Між позивачем та ТОВ «БФ «Вертикаль»укладені: договір на виконання субпідрядних робіт № 110 від 20.06.07р., предметом якого є виконання робіт по підсиленню фундаментів методом металотрубчатих паль, виконання будівельно - монтажних робіт, та ремонтно-будівельних робіт на об'єктах замовника та договір на виконання субпідрядних робіт № 114 від 20.06.07р., предметом якого є виконання електровимірювальних та електромонтажних робіт на об'єктах замовника.

Між позивачем та ТОВ «НВФ «Техприлад»укладені договори, а саме, договір на виконання субпідрядних робіт № 31Т/2008 від 02.06.08р., предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт і робіт пов'язаних з улаштуванням буронабивних пальзадавлювальних металотрубчатих паль на об'єктах замовника та договір на виконання субпідрядних робіт № 35Т/2008 від 14.08.08р., предметом якого є виконання електромонтажних та електровимірювальних робіт на об'єктах замовника.

На виконання вказаних договорів виконувались субпідрядні роботи на об'єктах замовника, а саме, за договором № 62-ІІ від 14.08.2007 - проектно - вишукувальні роботи на підставі технічних завдань, за договором № 73 від 05.09.2007 - інженерно - геологічні вишукування та обстеження конструкцій, за договором № 110 від 20.06.2007 - роботи по підсиленню фундаментів методом металотрубчатих паль, будівельно - монтажні роботи та ремонтно-будівельні роботи, за договором № 114 від 20.06.2007 - електровимірювальні та електромонтажні роботи, за договором № 31Т/2008 від 02.06.2008 - будівельно-монтажні роботи і роботи пов'язані з улаштуванням буронабивних пальзадавлювальних металотрубчатих паль та за договором № 35Т/2008 від 14.08.2008 - електромонтажні та електровимірювальні роботи.

Факт виконання даних робіт підтверджується наявними у матеріалах справи двосторонніми актами приймання виконаних підрядних робіт, актами здачі - приймання проектно - вишукувальних робіт, актами здачі - приймання науково - проектної документації, актами здачі - приймання науково - технічної продукції (послуг), а також технічною документацією, а саме:

- за договором № 62-ІІ від 14.08.2007 проектом реставрації та пристосування нежитлових приміщень під Подільське відділення Київської міської філії банку на вул. Петра Сагайдачного, 22/1 у Подільському районі міста Києва та проектом реставраційного відтворення об'єктів історико - архітектурного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького» в м. Чигирині Черкаської обл.;

- за договором № 73 від 05.09.2007 звітами про інженерно-геологічні вишукування для забудови території земельної ділянки житловим будинком, господарськими будівлями та спорудами в смт. Козин Обухівського р-ну Київської обл. та про інженерно-геологічні вишукування на ділянці будівництва 1-ї черги багатоквартирних житлових будинків земельної ділянки 1,5 га по вул. Польова,3 у с. Терезине, Білоцерковського р-ну Київської обл.;

- за договором № 110 від 20.06.2007 виконавчою документацією по влаштуванню буронабивних паль при будівництві НІКЗ "Гетьманська столиця в смт. Батурин Чернігівської обл. та по підсиленню фундаментів автоклаву на території ВАТ "Обухівський завод пористих виробів";

- за договором 31Т/2008 від 02.06.2008 виконавчою документацією по влаштуванню буро набивних паль при будівництві підпірної стінки ПС-ЗБ (Меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів в Україні на вул. Гетьмана Мазепи 15-а у Печерському р-ні м. Києва) та по підсиленню фундаментів при реконструкції дитячої поліклініки №1 Оболонського району по вул. Л.Гавро, 26 в Оболонському р-ні м. Києва.

ТОВ «НВП «Славута», ТОВ «БФ «Вертикаль»та ТОВ «НВФ «Техприлад» виписані на адресу позивача податкові накладні, які оформлені у відповідності до чинного законодавства України, чого не заперечує податковий орган.

Вищезазначені двосторонні акти приймання виконаних підрядних робіт, акти здачі - приймання проектно - вишукувальних робіт, акти здачі - приймання науково - проектної документації, акти здачі - приймання науково - технічної продукції (послуг), а також технічна документація розкривають зміст та обсяг господарської операцій з придбання вказаних робіт (послуг), як того вимагає ст.9 Закону N 996-XIV.

В оплату за виконані роботи ТОВ «Техпроком ЛТД»перерахувало на рахунки ТОВ «НВП «Славута», ТОВ «БФ «Вертикаль»та ТОВ «НВФ «Техприлад»грошові кошти, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками та не заперечується податковим органом.

Окрім того, колегія суддів акцентує увагу на тому, що матеріали справи містять ліцензії на будівельну діяльність контрагентів позивача, що виключає висновок податкового органу про неможливість здійснення вказаних господарських операцій внаслідок відсутності кваліфікованого персоналу. Так, відповідно до ліцензії № 119754 серії АВ, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України ТОВ «БФ «Вертикаль»строком з 04.08.2006р. по 04.08.2011р., останній вправі здійснювати передбачений цією ліцензією перелік видів робіт провадження будівельної діяльності, в т.ч. проектні роботи, архітектурне та будівельне проектування, проектування внутрішніх інженерних мереж, систем, споруд, тощо. Відповідно до ліцензії № 357046 серії АВ, виданої Міністерством регіонального розвитку та будівництва України ТОВ «НВФ «Техприлад», строком з 01.08.2007 р. по 01.08.2012р., останнє вправі здійснювати перелік видів робіт проведження бувельної діяльності, в тому числі проектні роботи (для звичайних умов, нового будівництва, для реконструкції, ремонту, тощо). Такі ліцензії чинні на момент здійснення господарських операцій, а тому відсутні підстави вважати, що контрагенти позивача не мали можливості чи належної кваліфікації на здійснення вищевказаних видів робіт, обумовлених угодами з позивачем.

Слід зазначити, що матеріалами справи підтверджується і подальше використання позивачем виконаних та наданих на його замовлення робіт та послуг в господарській діяльності.

Такими доказами є, зокрема, наявні в матеріалах справи договори та акти виконаних робіт форми КБ-2, які підписані позивачем, як субпідрядником з однієї сторони та підрядниками з іншої.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що усі роботи які виконувались ТОВ «НВП «Славута», ТОВ «БФ «Вертикаль»та ТОВ «НВФ «Техприлад» входили як складова частина у загальний обсяг робіт, виконаних підрядником будівництва ТОВ «Техпроком ЛТД»на користь інших замовників.

При цьому, слід зазначити, що реальність виконаних робіт також підтверджується наявними в матеріалах справи висновком судової будівельно-технічної експертизи № 7045/7209/10-15 від 28.03.11р. (а/с 196 -245, том 2) та висновком експертного дослідження № 1495/4706/10/10 від 18.06.10р. призначеними під час розгляду Господарським судом м. Києва справ предметом яких були виконані позивачем на замовлення підрядників робіт по Меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів в Україні на вул. Гетьмана Мазепи 15-а у Печерському р-ні м. Києва (роботи виконані ТОВ «НВФ «Техприлад»на користь позивача).

Отже, враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується реальність здійснення господарських операцій.

Окрім того, на момент виписки податкових накладних ТОВ «ВФ «Вертикаль», ТОВ «НВФ"Техприлад», ТОВ «НВП «Славута»були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а тому доводи апелянта про зняття зазначених підприємств з обліку після вчинення господарських операцій є необґрунтованими.

Між тим, колегія суддів вважає, що висновок почеркознавчої експертизи № 68 від 09.03.11р., якою встановлено, що підписи в документах наданих для експертизи нетотожні та виконані різними особами не є достатньою правовою підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, за умови реального виконання господарської операції сторонами правочину.

Враховуючи, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України), то виявлення умислу в діях учасників правочину передбачає обов'язкове встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставин, за яких такий умисел виник.

Без зґясування наведених фактичних даних, саме по собі порушення юридичною особою правил здійснення господарської діяльності, несплата податків і зборів, або ж порушення правил податкової звітності - не може бути достатньою правовою підставою для висновку про укладення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства.

У матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження відповідних обставин, як-от притягнення винної особи (носія умислу) до кримінальної або адміністративної відповідальності за завідоме укладення протиправного правочину з метою ухилитися від сплати податків або отримати безпідставну податкову вигоду з бюджету.

Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних договорів на виконання підрядних робіт мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Покликання ДПІ на те, що вказані контрагенти позивача зареєстровані на підставних осіб, що підтверджується поясненнями останніх, наданими в ході досудового слідства, не можуть бути достатнім доказом нездійснення вищевказаних господарських операцій, оскільки по-перше, з тих пояснень, що наведені у акті перевірки, не вбачається, що роботи не виконувались, чи що Товариствами взагалі не здійснювалась господарська діяльність, по-друге, податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення порядку реєстрації юридичних осіб - контрагентів. Так, до контрагента особи, зареєстрованої з порушенням законодавства, навіть якщо таке і мало місце, за змістом ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»не можуть застосуватись негативні публічно-правові наслідки, коли він не знав, що відомості про таку особу, внесені до Єдиного державного реєстру, є недостовірними.

Окрім того, апелянтом не надано на вимогу апеляційного суду належним чином засвідчені копії таких пояснень, а тому покликання на них лише у акті перевірки не є достатнім доказом в спірному випадку.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.11р. у справі №2а-11891/11/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.11р. у справі №2а-11891/11/2670 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М