Постанова № 25795347, 30.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/2198/12 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Парінова А.Б.

суддів Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року у справі за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання дій відповідача щодо перенесення та зарахування платежів платника Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал», сплачених ним на виконання свого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за період з 01.01.2011 р. по 01.05.2012 р., неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. та зобов'язати його зарахувати сплачені суми податку на додану вартість за вказаний період на виконання такого зобов'язання згідно вимог Податкового кодексу України.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби які виявилися у перенесенні та зарахуванні платежів платника Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал», сплачених ним на виконання свого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за період з 01.01.2011 р. по 01.05.2012 р. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал», як юридична особа, зареєстроване виконавчим комітетом Ватутінської міської ради Черкаської області 12.08.1996 р., ідентифікаційний код 24359125, та перебуває на обліку як платник податків в Катеринопільській об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області Державної податкової служби.

11.12.2008 р. позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість (свідоцтво платника податку на додану вартість № 100153538 від 11.12.2008 р. ).

З матеріалів справи вбачається, що Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал»відповідно до призначення платежу, вказаного в платіжних дорученнях № 254 від 19.10.2011 р., № 589 від 31.1.0.2011 р., № 253 від 15.11.2011 р.№ 628 від 30.11.2011 р., № 287 від 06.12.2011 р., № 681 від 26.12.2011 р., № 684 від 27.12.2011 р., № 29 від 26.01.2012 р., № 50 від 03.02.2012 р., № 25 від 09.02.2012 р., № 36 від 22.02.2012 р., № 24 від 22.02.2012 р., № 114 від 27.02.2012 р., № 118 від 28.02.2012 р., № 127 від 29.02.2012 р., № 129 від 29.02.2012 р., № 27 від 28.02.2012 р., № 131 від 01.03.2012 р., № 162 від 20.03.2012 р., № 42 від 23.03.2012 р., № 179 від 26.03.2012 р., № 170 від 21.03.2012 р., № 67 від 22.03.2012 р., № 173 від 22.03.2012 р., № 190 від 28.03.2012р., № 195 від 29.03.2012 р., 198 від 30.03.2012 р., № 77 від 11.04.2012р., № 78 від 12.04.2012 р., № 80 від 13.04.2012 р., № 53 від 17.04.2012р., № 231 від 18.04.2012 р., № 243 від 20.04.2012 р., та № 247 від 23.04.2012 р., здійснювало перерахувало до Державного бюджету за відповідні періоди суми податку на додану вартість.

Відповідно до облікової картки платника податку на додану вартість Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»контролюючим органом було змінено призначення платежу, зазначене у вказаних вище платіжних дорученнях, та спрямовано дані платежі на погашення боргу минулих податкових періодів, а саме періоду 2007-2008 років, відповідно до податкового повідомлення рішення № 0001091501/0 від 07.11.2008 р.

Вважаючи дії відповідача щодо зміни призначення платежу, зазначеного в платіжних дорученнях підприємства, протиправними, Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал»звернулося з даним позовом до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на ту обставину, що дія п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу, згідно з якою у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, на спірні правовідносини не поширюється, оскільки податковий борг, на погашення якого податковим органом були спрямовані платежі позивача, виник до 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом. Крім цього, позивач зазначив, що податковий борг, на погашення якого відповідач спрямував платежі, здійснені позивачем, в силу положень ст. 102 Податкового кодексу України є безнадійним та підлягає списанню, а тому не підлягає погашенню, так як виник у 2007-2008 роках.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача по зміні призначення платежу є неправомірними, оскільки зарахування коштів податковим органом в рахунок погашення податкового боргу платника податку згідно з черговістю його виникнення можливе стосовно податкового боргу, який виник на підставі норм Податкового кодексу України, тобто після 1 січня 2011 року, а тому зарахування сплаченої суми узгодженого грошового зобов'язання, яке виникло після вказаної дати, в рахунок податкового боргу, який виник до 1 січня 2011 року суд вважає помилковим.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є оскарження дій Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, які полягали в зміні призначення платежу, зазначеного в платіжних дорученнях позивача, вчинених після 01.01.2011 року, на погашення боргу, що виник до набрання чинності Податковим кодексом України.

На момент виникнення загальної суми податкової заборгованості у позивача, діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111. Відповідно до п.п.6.2.1. п. 6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181- від 21.12.2000р., у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у місті Ватутіне на адресу відповідача були направлені перша та друга податкові вимоги №1/45/1870 від 05.10.2001р. та №2/123/2166/24-023 від 05.11.2001р.

ДПІ у місті Ватутіне було прийнято рішення № 17/24-014/24359125 від 10.04.2007р. про стягнення податкового боргу та продаж інших активів КВП «Водоканал»в рахунок погашення його податкового боргу.

26.04.2007р. було проведено опис майна КВП «Водоканал»в рахунок погашення податкової заборгованості.

27.04.2009 року ДПІ у м. Ватутіне на підставі п.п.8.2.1. п.8.2. ст..8 Закону України №2181 у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів платника податків - Ватутінського КВП «Водоканал»за реєстраційним номером 8673868.

Функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби з 01 січня 2011 року визначає Податковий кодекс України.

Із динаміки зростання податкового боргу позивача за період з 01.01.2002 року по 01.01.2011 року вбачається, що сума податкового боргу збільшувалась, тому Катеринопільська ОДПІ керуючись п. 60.6. статті 60 Податкового кодексу, відповідно до якого, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається, податкові вимоги відповідачем не надсилалися.

Відповідно до ст. 87.9 Податкового кодексу України (в редакції на час вчинення оскаржуваних дій) у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно зарахував кошти, спрямовані позивачем на погашення поточних податкових зобов'язань, на погашення податкового боргу.

Посилання позивача на ту обставину, що положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу не можуть застосовуватися до податкового боргу, що виник до 01.01.2011 року колегія суддів вважає помилковими, оскільки дата виникнення податкового боргу не впливає на право податкового органу щодо зміни призначення платежу, так, як податковий орган після набрання чинності Податковим кодексом повинен керуватися його положеннями, тобто застосовувати п. 87.9 ст. 89 цього кодексу щодо всіх платежів, які надійшли на бюджетні рахунки після 01 січня 2011 року.

Таким чином, виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані дії відповідача по зміні призначення платежу в платіжних дорученнях позивача вчинені у відповідності до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, а тому вимоги адміністративного позову про визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на ту обставину, що податковий борг, що виник у 2007-2008 роках, на погашення якого податковим органом були спрямовані кошти позивача, сплачені ним на погашення поточних податкових зобов'язань за 2011 рік, є безнадійним та не підлягає стягненню спростовуються наступним.

Судом встановлено, що податковий борг виник у позивача до 01.01.2011 року.

Правовідносини щодо списання такого боргу було врегульовано Законом України № 2181-ІІІ.

Підпунктом 18.2.1. пункту 18.2 ст. 18 цього Закону визначено, що підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

При цьому під терміном «безнадійний»слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Згідно з підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 року № 103 (був чинний на момент виникнення податкового боргу) затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків.

Відповідно до пункту 5.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, у випадках, передбачених підпунктами 3.3, 3.4 цього Порядку, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо контролюючим є податковий орган) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати.

До заяви обов'язково додається будь-який з документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, який підтверджує, що податковий борг вважається безнадійним.

Позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача з метою вжиття заходів для списання податкового боргу на час дії вказаного Порядку.

З 01.01.2011 року строки давності та порядок їх застосування врегульовано ст. 102 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З 21.01.2011 року Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків врегульовано наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1034.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів визнання податкового боргу позивача безнадійним, а зважаючи на ту обставину, що предметом даного спору є оскарження дій відповідача щодо дотримання вимог ст. 87.9 Податкового кодексу України та не є визнання податкового боргу безнадійним та таким, що підлягає списанню, суд вважає вказані посилання позивача на цю обставину, як на підставу для визнання дій відповідача щодо зміни призначення платежу протиправними, безпідставними.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував при винесенні оскаржуваної постанови, та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.