Постанова № 25801714, 17.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2012 року справа №2а/1270/3670/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., секретарі Діденко О.С., за участі представника позивача Рибаса А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року у справі № 2а/1270/3670/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 лютого 2012 року № 0000232301,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року позивач ТОВ «Укрконтракт» звернувся до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 лютого 2012 року № 0000232301.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді відповідач не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права органів державної податкової служби визначено ст.20 Податкового кодексу України. Вивченням положень вказаної статті встановлено, що податковому органу діючим законодавством не надано права перевіряти якість товару, а отже, у відповідача відсутнє право й вимагати від позивача документацію, що підтверджує якість такого товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» є юридичною особою, ідентифікаційний номер 20185941, має свідоцтво про державну реєстрацію № 000290 та статут підприємства, перебуває на податковому обліку у відповідача (т.1 а.с.11-22).

В період з 12.01.2012 по 18.01.2012 року відповідачем проводилася позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 25 січня 2012 року №106/23- 20185941 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Укрконтракт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, в якому зазначені порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 97019 грн., в тому числі за липень 2011р. у сумі 90513 грн. та за серпень 2011р. у сумі 6506 грн. та ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал» з ТОВ «Укрконтракт», та підлягають виключенню з податкового обліку ТОВ «Укрконтракт» (т.1 а.с.25-33).

На підставі акту цієї перевірки податковим органом 09.02.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000232301, згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 121273грн.75 коп., в тому числі за основним платежем - 97019 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24254,75 грн. (т.1 а.с.35).

Позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення: № 0000232301 від 09.02.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 1479012грн.

Підставою для прийняття податковим органом такого рішення є висновки відповідача про відсутність доказів фактичного здійснення господарських операцій за рахунок яких позивачем за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року сформована сума податкового кредиту з ПДВ з наступними контрагентами: ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал».

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову зазначив, що у відповідача були підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки погоджує висновок відповідача про те, що фактично господарські операції між позивачем та ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал не здійснювалися.

Але з матеріалів справи вбачається, що позивачем під час проведення податковим органом перевірки, а також суду першої інстанції надані належні документи, що підвереджують реальність спірних господарських операцій, а також факт подальшого використання отриманих товарних цінностей у господарській діяльності (копії накладних, податкових накладних, видаткових накладних, актів про оприбуткування матеріалів, акт приймання виконаних робіт, звітів про видатки матеріалів, підсумкових відомостей, банківських виписок.

Для визнання правочинів нікчемними, відповідач згідно з вимогами статті 20 Податкового кодексу України повинен належним чином перевірити висновки зустрічних перевірок контрагентів та надати їм оцінку з урахуванням усіх документальних доказів, представлених позивачем в їх сукупності.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивачем податковому органу були надані первинні документи, що підтверджують здійснення ним, як платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених Податковим кодексом України. На підтвердження витрат були надані також розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Але відповідачем не було належним чином досліджено ці документи, що призвело до неправильного висновку.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у позивача товаро-транспортних документів по окремим господарським операціям, так як ця обставина спростовується матеріалами справи і не може сама по собі вказувати на відсутність господарської операції. Крім того, позивач має власний транспорт, але на цю обставину податковий орган не звернув увагу.

Якщо у відповідача ці документи викликали сумнів, він міг відповідно до вимог статті 20 Податкового кодексу України провести інвентаризацію отриманих позивачем в результаті спірних господарських операцій товарних цінностей, але відповідач цим правом не скористався і, на думку колегії суддів, формально визначив нереальність проведених позивачем господарських операцій з контрагентами.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач своєчасно та у повному обсязі розрахувався з контрагентами, сформував валові витрати, а також податковий кредит, що також є ознаками фактичного здійснення господарських операцій.

Таким чином, угоди, які укладені між позивачем та шістьма контрагентами не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2012 року за № 0000232301, згідно якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 121273 грн.75 коп., в тому числі за основним платежем - 97019 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24254,75 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції зроблений помилковий висновок про неможливість задоволення позовних вимог при викладених обставинах.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року у справі № 2а/1270/3670/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 лютого 2012 року № 0000232301 - задовольнити.

Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року у справі № 2а/1270/3670/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 лютого 2012 року № 0000232301.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 лютого 2012 року № 0000232301 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 09 лютого 2012 року № 0000232301

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» судовий збір у розмірі 2 212 грн. 74 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції, за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: А.А. Блохін

Судді: Г.М. Міронова

І.В. Юрко