Постанова № 25797775, 02.08.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1152/2012

02 серпня 2012 року 16год. 58хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль-Декор" до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про скасування вимоги ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль-Декор" (далі - ТзОВ «Стиль-Декор») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Рівне з вимогою про визнання нечинною та скасування вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Рівне про сплату боргу № Ю-1627 від 12 жовтня 2011 року. Позовні вимоги полягають у наступному.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Декор» код ЄДРПОУ 22579791 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.10.2000 р. по 31.08.2011 р., а також достовірності відомостей поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2008 р. до 31.08.2011 р. За результатами перевірки прийнято вимогу про сплату боргу від 12 жовтня 2011 р. № Ю-1627 на суму 4017,10 грн.

В порядку адміністративного оскарження на вимогу управління ПФУ у м. Рівне за № Ю-1627 від 12.10.2011 року з боку Позивача подавалась скарга до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. За результатами розгляду скаргу повернули без розгляду.

Позивач вважає вказану вимогу незаконною з тих підстав, що Закон України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно якого здійснено перевірку правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів і нараховано суму боргу набув чинності з 01.01.2004 року. Перевіркою пп.3.1., 3.2., та пп. 3.3. правильності нарахування та сплати страхових внесків встановлені порушення ч.1 ст.19 та п.6 ч.2 ст. 17 Закону № 1058, ст. 4 п.4.1. пп. 4.1.1. Закону України №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» в результаті чого виявлено:

- зайво обчислені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 5888,96 грн., які платником податків самостійно скориговано у листопаді 2010 року;

- донараховано органом Пенсійного фонду України в м. Рівне податкових зобов'язань за 2002-2003 роки на суму 4017,10 грн.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 2464-VI, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, не може застосовуватись до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності, крім випадків, спеціально визначених цим законом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених, у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того надав письмові заперечення по справі, які долучені судом до її матеріалів. У своїх запереченнях відповідач зазначає про безпідставність доводів позивача з підстав того, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності 01.01.2004 р., поширюється на правовідносини, які виникли до 01.01.2004 р. так як відповідно до п.15, п.16 Прикінцевих положень цього закону, погашення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 01.01.2004 р. і не погашена у встановленому законом порядку, здійснюється відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або несплачені страхувальниками у строки визначені статтею 20 вказаного Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються із нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону, обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Заборгованість, котра зазначена в вимозі, є донарахованою на підставі акту перевірки № 360 від 28.09.2011 р., а саме: камеральною перевіркою було встановлено, що згідно звітів за період з 01.01.2002 по 01.12.2004 встановлено, що позивачем було занижено зобов'язання зі сплати збору та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На підставі викладеного, просив в позові відмовити.

Відповідно до статті 41 КАС України, в зв'язку з неприбуттям представників сторін, судове засідання за допомогою технічних засобів не фіксується.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Декор» (код ЄДРПОУ 22579791) щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.10.2000 по 31.08.2011, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2008 до 31.08.2011 р., про що складено акт № 360 від 28.09.2011р. За результатами перевірки прийнято вимогу про сплату боргу від 12 жовтня 2011 р. № Ю-1627 на суму 4017,10 грн.

Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла у період, за який проводилася перевірка), об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на державне обов'язкове пенсійне страхування

сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюються у пропорційних розмірах.

Як вбачається із звітності, яку подавало ТзОВ «Вілав-ЛТД» («Стиль-Декор») станом на 01.01.2002 року і за період з 01.01.2002 р. по 01.12.204 р. існувала заборгованість із виплати заробітної плати, а відтак внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплачувалися із фактично виплаченої заробітної плати із сум та в порядку, передбаченому ч.1 та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», тобто фактично виплаченої заробітної плати, поряд з тим здійснювалось погашення заборгованості із заробітної плати із сплатою відповідних відрахувань.

Відповідно до розрахунку зобов'язання по ТзОВ «Вілав-ЛТД» («Стиль-Декор») поданого відповідачем, станом на 01.01.2012 р. існувало від'ємне сальдо в сумі 9538,56 грн.

Як вбачається із письмових пояснень позивача та наявних в матеріалах справи розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вказана сума була зобов'язанням зі сплати страхових внесків, строк сплати якого не настав, у зв'язку із невиплатою заробітної плати, на яку вказана сума внесків нарахована і мала бути сплачена разом зі сплатою заробітної плати.

Відповідно до п.1.3. ч.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органом Пенсійного фонду України не зазначено, на підставі яких даних ним встановлено факт заборгованості зі сплати страхових внесків.

Відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку обчислення за непрямими методами відбувається виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених у разі: ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків; не ведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів; якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами.

Проте, в акті перевірки № 360 від 28.09.2011 р. відсутні посилання на застосування непрямих методів визначення суми недоїмки.

Згідно акту перевірки № 360 від 28.09.2011 р. зазначено, що згідно звіту про нарахування збору на обов'язкове пенсійне страхування й інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду за IV квартал 2001 року сума збору, строк сплати якого не настав на 01.01.2002 становить 9538,65 грн. Відповідно вказана сума не може вважатися самостійно узгодженим платником податків.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 2464-VI, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, втратив чинність п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999 р. справа № 1-7/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно положення п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що набрав чинності з 01.01.2011 р. не застосовуються на правовідносини, що мали місце у 2002-2003 р., тобто до набрання чинності цим законом

Відповідно до п. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Положення цієї статті слід розуміти як такі, що поширюють свою дію на зобов'язання самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається із звітності ТОВ «Вілав-ЛТД» розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 12 місяць 2002 року, поданої до органів Пенсійного фонду України в м. Рівне 20.01.2004 р. № 4098, вказана сума заборгованості з виплати заробітної плати 6512,52 грн.

Згідно розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 12 місяць 2003 року, поданої до органів Пенсійного фонду України в м. Рівне 20.01.2004 р. № 1958, загальна сума нарахованого фонду оплати праці згідно рядка 1, становить 9605,20 грн., згідно рядка 7, належить до сплати всього 6114,45 грн.

Як вбачається з розрахунку зобов'язання по ТзОВ «Вілав-ЛТД» («Стиль-Декор»), за період 2002-2003 років здійснювалися виплати заробітної плати за поточні періоди і відповідно здійснювалися відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, також здійснювалося часткове погашення заборгованості із виплати заробітної плати у зв'язку з чим і зменшувалася сума нарахована станом на 01.01.2002 р. строк сплати, якої на той час не настав.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач погасив заборгованість із заробітної плати, на яку були здійснені нарахування, строк сплати яких на 01.01.2002 року не настав. Заробітна плата, на яку здійснено нарахування, не виплачена на час проведення перевірки, а також у зв'язку з тим, що строк позовної давності визначений законодавством України про стягнення заборгованості по заробітній платі минув.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Таким чином суд приходить до висновку, що вимога № 360 від 28.10.2011 року є неправомірною і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи та спростовують заперечення відповідача. Натомість, відповідач належними і допустимими доказами не довів ті обставини на яких ґрунтуються його заперечення.

Зважаючи на все вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Під час прийняття рішення, суд виходячи з повноважень, передбачених ст.162 КАС України, задовольняє позов шляхом визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне від 12.10.2011 року №Ю-1627

Згідно ст.94 КАС України, сплачений позивачем судовий збір, підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне від 12.10.2011 року №Ю-1627.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль-Декор" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.