Ухвала суду № 25794751, 23.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7792/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Коток К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Феррум»»до Державної податкової служби у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 18.05.2011р. №0004372303, від 18.05.2011 р. №0004362303 та від 18.05.2011 р. №0004382303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «Феррум»зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.06.2010 р., взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 21.06.2010 р. та є платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є добування залізних руд, оброблення неметалевих відходів та брухту, оптова торгівля рудами заліза та кольорових металів.

ДПІ у Печерському районні м. Києва було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фабрика «Феррум»з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Автопартнерс»за період з 01.11.2010р. по 28.02.2011р. За результатами зазначеної перевірки складено Акт №462/23-3/37144912 від 28.04.2011р., у якому зазначено, що операції позивача з придбання робіт та палива у ТОВ «Автопартнерс» з 01.11.2010р. по 28.02.2011р. не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому є нікчемними. Даний висновок відповідачем зроблено з тих підстав, що вказаний контрагент не знаходиться за юридичною адресою; згідно аналізу податкової звітності, у ТОВ «Автопартнерс»відсутні основні фонди, податкові декларації з ПДВ подавалися з нульовим значенням.

Внаслідок вказаних вище обставин, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст.54, 123 Податкового кодексу України, пп. 7.4.1, пп.7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.7.2.3, пп.7.2.6, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 58 Податкового кодексу України.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Печерському районні були прийняті податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011р. №0004372303, податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 р. №0004362303 та податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 р. №0004382303 згідно з якими відповідачем визначено позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 763600 грн., податку на прибуток в сумі 663626 грн., та зменшено розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 152539 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, діяльність позивача здійснювалась на території комплексу по збагаченню гематитових кварцитів шостого залізистого горизонту кар"єру "Південний" загальною площею 2 810,80 кв. відповідно до договору оренди № 15-07/10 від 01.07.2010 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будторг" та позивачем.

Між позивачем та ТОВ «Автопартнерс»укладено Договір № 77 про перевезення сипучих вантажів від 17.11.2010 р., предметом якого є виконання робіт з перевезення сипучих вантажів по маршруту, протяжністю 10 км. по території комплексу по збагаченню гематитових кварцитів кар'єру "Південний»за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гусєва, 15а та Договір поставки № 01/02 від 01.02.2011 р., предметом якого є поставка продавцем, - ТОВ «Автопартнерс»дизельного пального покупцю - ТОВ «Феррум».

В акті перевірки зазначено, що засновник та директор ТОВ «Автопартнерс»ОСОБА_2, повідомив, що в лютому місяці 2010 року він познайомився з громадянином на ім'я Андрій, який запропонував за грошову винагороду у розмірі 500 грн. зареєструвати на його ім'я ТОВ «Автопартнерс», однак він не має жодного відношення до діяльності даного товариства.

На підставі викладеного, відповідач дійшов до висновку, що договори між ТОВ «Фабрикою Феррум»та ТОВ «Автопартнерс»є нікчемними, оскільки оформлені лише документально, без будь-якого товарного характеру операцій.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Автопартнерс»зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 27.02.2010 р., взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва та є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість від 12.03.2010 р. № 100274206.

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Пунктом 3 статті 8 цього Закону зазначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені, а засновницькі договори - нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади. Абзацом 9 частини 1 статті 1 цього Закону визначено, що свідоцтво про державну реєстрацію це документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи підприємця. Відповідно до пункту 4 статті 25 цього Закону дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на день укладення вище зазначених договорів, так і на день розгляду справи, ТОВ «Автопартнерс»було зареєстровано у встановленому законодавством України порядку.

А тому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що неможливо стверджувати про фіктивну господарську діяльність та недійсність зазначених договорів між позивачем та ТОВ «Автопартнерс»з огляду на те, що у ТОВ «Автопартнерс»відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що товариство відсутнє за місцем реєстрації, та не отримувало ліцензії на здійснення транспортних перевезень, оскільки наявність вище перелічених ресурсів не визначено законодавством України як умови, необхідні для чинності договорів, натомість однією з головних умов здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація підприємництва, а ТОВ «Автопартнерс»було зареєстроване у встановленому законодавством України порядку.

Колегія суддів погоджується, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що, укладаючи угоди, позивач та ТОВ «Автопартнерс»діяли з метою, яка суперечила б інтересам держави та суспільства. В свою чергу, як з первинних документів, складених на виконання договорів між ТОВ Фабрика Феррум»з контрагентом ТОВ «Автопартнерс»за період дії даних договорів, зокрема, податкових накладних № 167 від 31.01.2011 р., № 816 від 31.01.2011 р., № 583 від 30.11.2010 р., № 97 від 28.02.2011 р., № 10 від 01.02.2011 р.; акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3 від 31.01.2011 р., № 2 від 31.12.2010 р., № 1 від 30.11.2010 р., № 4 від 28.02.2011 р., товарно-транспортних накладних, вбачається, що вказані документи містять всі обов'язкові реквізити та складені у відповідності до правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

А тому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ДПІ у Печерському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.05.2011р. №0004372303, від 18.05.2011 р. №0004362303 та від 18.05.2011 р. №0004382303 з порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.