Ухвала суду № 25794623, 14.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/8105/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Азері-Укр-Франс»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Азері-Укр-Франс»до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про скасування рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Азері-Укр-Франс»до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про скасування рішень відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в 2007 році позивачем ввезено на територію України алкогольну сировину з метою подальшого виробництва та реалізації алкогольних напоїв, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, копії яких апелянтом були додані до апеляційної скарги, сплачені всі обов'язкові платежі до бюджету та отримані марки акцизного збору в необхідній кількості для імпортованого товару та виробленої з нього продукції. Відтак, оскільки суд не перевіряв вищезазначені факти, не досліджував питання походження товару, який був одноразово завезений ТОВ «Азері-Укр-Франс» у 2007 році, не встановлював факт сплати підприємством в 2007 році всіх передбачених платежів до бюджету, в т.ч придбання акцизних марок у необхідному обсязі, висновок суду першої інстанції про правомірність фінансової санкції у розмірі 140910 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору, на думку апелянта, необгрунтований. Крім того, апелянт зазначає, що ним здійснювалась роздрібна торгівля алкоголем, на здійснення якої він має ліцензію, а тому застосування штрафної санкції за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без ліцензії в розмірі 7331858 грн. є безпідставним та неправомірним. Крім того, апелянт зауважує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки допущених податковим органом порушень під час прийняття рішень про застосування фінансових санкцій (порушення строків винесення рішень), зазначена обставина, на думку апелянта, також вказує на незаконність оскаржуваних рішень податкового органу, а відтак останні мають бути скасованими.

Крім того, апелянтом додатково було подано до суду апеляційної інстанції письмові пояснення та клопотання про залучення додаткових доказів. У письмових поясненнях апелянт вказує, що алкогольна продукція фізичним особам-підприємцям ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Нова Україна»реалізовувалась вроздріб, оскільки під час зазначених операцій ТОВ «Азері-Укр-Франс»було продано товар на загальних стандартних умовах публічного договору та за відсутності в законодавстві обов'язку у підприємства-продавця здійснювати в подальшому контроль за цільовим використанням придбаного товару покупцем. Також апелянт наголошує, що у взаємовідносинах з ТОВ «Торгова група «Лідер»оптова торгівля алкогольними напоями не здійснювалася, оскільки в цьому випадку реалізація товару здійснювалася на підставі договору комісії.

Відповідачем були подані заперечення на апеляційну скаргу та додаткові пояснення і докази до заперечень на апеляційну скаргу, з яких вбачається, що відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, водночас, доводи апеляційної скарги відповідач вважає безпідставними, а тому просить залишити оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 18 січня 2011 року по 28 січня 2011 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Черкаській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами заводу-виробника за адресою: Черкаська обл., м.Золотоноша, вул.Обухова, 48, де здійснює діяльність ТОВ «Азері-Укр-Франс». Перевірку було проведено в присутності виконавчого директора позивача Герштмана М.В. За результатами перевірки було складено акт №0033/32-1/34077186 від 28 січня 2011 року, який підписаний виконавчим директором Герштманом М.В. без зауважень.

Перевіркою встановлено реалізацію алкогольних напоїв ТОВ «Торгова група «Лідер», фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, ПП «Нова Україна» без наявності відповідної ліцензії на право оптової торгівлі, а також зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору в кількості 4026 пляшок (вино «Перлина Азербайджану»вартістю 35 грн. за пляшку) на загальну суму 140910 грн., чим порушено ст.ст.11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті рішення від 27 липня 2011 року №000507 про застосування до позивача фінансової санкції за порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(оптова торгівля алкогольними напоями без ліцензії) у вигляді штрафу в розмірі 7331858 грн. та від 27 липня 2011 року №000508 про застосування до позивача фінансової санкції за порушення ст.11 вищенаведеного Закону (зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку) у вигляді штрафу в розмірі 140910 грн.

Як вбачається з позовної заяви, на підставі якої було відкрито провадження у справі, позовні вимоги щодо скасування рішень відповідача про застосування фінансових санкцій були вмотивовані порушенням строків, встановлених Податковим кодексом України, щодо направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень за результатами здійсненої фактичної перевірки; неправильним методологічним розрахунком санкції у розмірі 7331858 грн. у зв'язку з тим, що при обчисленні зазначеної санкції податковий орган взяв за основу для обчислення всю кількість продукції, яка була на складі позивача станом на 18 січня 2011 року, а також була реалізована суб'єктам господарської діяльності, при цьому не врахувавши що зазначена продукція була вироблена в період з 2007 по 2008 роки, коли у підприємства була ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями; неправильним обчисленням фінансової санкції за зберігання алкогольної продукції без марок акцизного збору у розмірі 140910 грн., яка вираховувалася з кількості виявлених пляшок без марок акцизного збору. За даними, зазначеними в позові, насправді без марок акцизного збору було не 4026 пляшок, а 400 пляшок, при цьому на зазначених пляшках марки частково відклеїлися внаслідок неодноразового переміщення пляшок та їх неякісного зберігання.

Повноваження суду апеляційної інстанції з перегляду судових рішень встановлені ст.195 КАС України, відповідно до якої перегляд оскаржуваного рішення здійснюється в межах апеляційної скарги, за винятком встановлення апеляційним судом порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необгрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції правильно встановив обставини взаємовідносин між сторонами, вірно визначив суть та підстави спору, що виник між позивачем та відповідачем, правильно встановив законодавство, що підлягає застосуванню при вирішенні справи. Додаткові докази, які були подані позивачем до суду апеляційної інстанції вищезазначені висновки суду не спростовують.

Як правильно встановив суд першої інстанції спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Згідно ст.191 Податкового кодексу України органи державної податкової служби виконують такі функції, серед іншого, здійснюють контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів; проводять роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; здійснюють інші функції, визначені законами України.

Статтею 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»передбачено, що контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Таким чином, Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Черкаській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (в редакції, що була чинною на час проведення перевірки) здійснило контроль за додержанням вимог законодавства щодо зберігання та реалізації алкогольних напоїв позивачем за адресою: Черкаська обл., м.Золотоноша, вул.Обухова, 48, під час якої в порушення ст.ст.11, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»виявлено факти наявності алкогольних напоїв без марок акцизного збору, а також оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Згідно п.20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року №567 (в редакції, що була чинною до 01 січня 2011 року), немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби, які зберігаються або транспортуються в товарних обсягах (крім товарів, призначених для вивезення за межі митної території України та для реалізації магазинами безмитної торгівлі), вважаються такими, що призначені для реалізації на території України. Вважаються немаркованими, зокрема, алкогольні напої, марковані з порушенням вимог цього Положення та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробникові (імпортерові) зазначеної продукції.

У відповідності до п.п.19, 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, яке набрало чинності з 01 січня 2011 року, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, чи ввезення таких товарів на митну територію України, покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані, серед іншого, алкогольні напої, марковані з порушенням вимог цього Положення.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону, зокрема, до суб'єктів господарювання у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Відтак, як вбачається з вищенаведених положень законодавства, для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності та застосування відповідної фінансової санкції достатньо встановлення факту зберігання цим суб'єктом господарювання алкогольних виробів без марок акцизного податку. При цьому причини, внаслідок яких ці товари не були марковані акцизними марками (відклеїлися, як про це зазначено в позові, тощо) не мають значення для застосування фінансової санкції. Також не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності факт придбання ним марок акцизного збору, як про це зазначається в апеляційній скарзі.

Щодо зазначення позивачем у позовній заяві меншої кількості пляшок, які були без марок акцизного податку, колегія суддів вважає вірними висновки з цього приводу суду першої інстанції, оскільки кількість пляшок готової алкогольної продукції без марок акцизного податку складала 4026 пляшок, що підтверджується актом інвентаризації готової продукції на складі ТОВ «Азері-Укр-Франс»станом на 31 грудня 2010 року, який в т.ч було підписано без будь-яких зауважень посадовими особами позивача. Крім того, встановлений під час перевірки факт наявності 4026 пляшок вина «Перлина Азербайджану»без марок акцизного податку зафіксований в акті перевірки від 28 січня 2011 року, який підписаний виконавчим директором позивача Гершманом В.М. без зауважень, що свідчить про вірне визначення в акті перевірки кількості немаркованої продукції.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності дій відповідача під час прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №000508 від 27 липня 2011 року, прийнятого у відповідності до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», з огляду на зберігання позивачем 4026 пляшок алкогольних напоїв (вина «Перлина Азербайджану») вартістю 35 грн. за пляшку на загальну суму 140910 грн. без марок акцизного податку, що підтверджується актом перевірки №0033/32-1/34077186 від 28 січня 2011 року та актом інвентаризації готової продукції на складі позивача станом на 31 грудня 2010 року.

Щодо застосування фінансової санкції до позивача за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без ліцензії на здійснення оптової торгівлі, колегія суддів вважає доцільним зазначити наступне.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензії. У випадках, передбачених цією ж статтею, ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Згідно абз.5 ч.2 ст.17 вищенаведеного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, серед іншого, у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до визначення поняття, наведеного у ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання.

З вищенаведеного слідує, що для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за здійснення оптової торгівлі без ліцензії достатньо встановлення факту здійснення такої діяльності. При цьому, як вбачається з вищезазначених вимог закону фінансова санкція розраховується не від кількості реалізованого оптового товару та від кількості здійснених операцій, а від отриманої продавцем партії товару, з якої в подальшому відбувалася оптова реалізація продукції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ТОВ «Азері-Укр-Франс»оптової торгівлі у період, коли ліцензія на оптову торгівлю цьому підприємству була анульована, доведений податковим органом та підтверджений належними та допустимими доказами. Зокрема, ліцензія на оптову торгівлю алкогольними напоями ТОВ «Азері-Укр-Франс»була анульована 03 березня 2009 року, про що доведено до позивача 10 березня 2009 року. Разом з тим, встановлено, що після анулювання ліцензії зазначене підприємство продовжувало здійснювати реалізацію алкогольних напоїв суб'єктам господарювання, що підтверджується податковими накладними від 14 вересня 2009 року №262, від 23 жовтня 2009 року №267, від 15 січня 2010 року №1, від 06 вересня 2010 року №19, від 13 вересня 2010 року №20, від 02 грудня 2009 року №315, від 26 лютого 2010 року №5.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно до ст.2 цього ж Закону платниками податку на додану вартість є суб'єкти господарювання, за винятком випадків встановлених п.2.4 ст.2 Закону, коли платниками податку є фізичні особи.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним, що продаж продукції фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, ПП «Нова Україна»здійснювався ТОВ «Азері-Укр-Франс»саме як суб'єктам господарської діяльності з метою їх подальшого використання у підприємницькій діяльності, а відтак посилання в апеляційній скарзі щодо невстановлення законодавством обов'язку здійснення продавцем подальшого контролю за цільовим використанням (у власних потребах, в т.ч. для споживання, або подальша їх реалізація) є безпідставним. Також факт подальшої роздрібної реалізації алкогольних напоїв зазначеними покупцями підтверджується наявністю у них ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, копії яких були надані відповідачем на вимогу суду.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що посадові особи позивача, а так само й представник позивача на етапі подання позову, провадження у справі в суді першої інстанції визнавали факт оптової торгівлі алкогольними напоями після анулювання ліцензії. Твердження, висловлені в апеляційній скарзі, про хибне розуміння керівником та представником позивача законодавства України зазначений факт не спростовує.

Також не спростовують факту порушення ТОВ «Азері-Укр-Франс»докази, які були подані апелянтом, та які підтверджують, зокрема, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Торгова група «Лідер»ґрунтувалися на договорі комісії, а також докази щодо відмови у порушенні кримінальної справи у відношенні службових осіб підприємства за ст.ст.202, 204 КК України.

Як вбачається з розрахунку фінансової санкції за здійснення оптової торгівлі без наявності ліцензії, відповідач не брав до уваги кількість продукції, яка була передана позивачем ТОВ «Торгова група «Лідер», а здійснював розрахунок, виходячи з кількості продукції, яка була на складі готової продукції згідно акту інвентаризації та реалізована згідно податкових накладних, а тому колегія суддів вважає недоцільним дослідження обставин взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Торгова група «Лідер», оскільки зазначене питання не впливає на рішення у справі.

Крім того, як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 06 червня 2011 року оперуповноваженим УПМ ДПА в Черкаській області було встановлено факт реалізації (оптової торгівлі) алкогольних напоїв позивачем іншим суб'єктам господарювання у 2009-2010 роках. Відмова у порушенні кримінальної справи за ст.202 КК України пов'язана з тим, що чистий дохід, отриманий підприємством за цей період склав близько 2000 грн., а відповідно до диспозиції ч.1 ст.202 КК України обов'язковою підставою для притягнення до відповідальності за цією статтею є отримання доходу у великих розмірах. Стаття 204 КК України передбачає відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. Під час дослідчої перевірки було встановлено, що підприємство мало відповідну ліцензію на виготовлення підакцизних товарів та сертифікати відповідності на вироблену продукцію. Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що підставою для накладення фінансових санкцій за рішенням №000507 стало здійснення позивачем оптової торгівлі алкогольними напоями без ліцензії, а тому встановлення факту законності виготовлення та належної якості алкогольних напоїв не має значення для застосування до позивача вищезазначеної фінансової санкції.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач не зміг довести партію продукції, яка ним була виготовлена після анулювання ліцензії, а тому колегія суддів вважає вірним здійснення відповідачем розрахунку, виходячи з партії продукції, яка була на складі, а також яка була реалізована суб'єктам господарювання.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо правомірності дій відповідача під час прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 27 липня 2011 року №000507, прийнятого на підставі акту №0033/32-1/34077186 від 28 січня 2011 року, у відповідності до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Крім того, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта щодо скасування рішень податкового органу у зв'язку з порушенням процедури їх прийняття, а саме недотримання строків, встановлених Податковим кодексом України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість скасування рішень податкового органу, прийнятих відповідно до повноважень цього державного органу та у спосіб, передбачений законом, виключно з формальних підстав, з огляду на наявність порушень чинного законодавства з боку позивача та необхідність притягнення до відповідальності.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Азері-Укр-Франс»-залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.