Ухвала суду № 25790726, 03.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"03" липня 2012 р. Справа № 5023/2741/12

вх. № 2741/12

Суддя Жигалкін І.П.

без участі представників сторін

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»про забезпечення позову

по матеріалам справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", м. Київ

до 1. Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків ,

2. Компанії з обмеженою відповідальністю Шарп Ерроу Холдінгз Лімітед (Sharp Arrow Holdings Limited), Кіпр

про визнання права власності на прості іменні акції, стягнення немайнової шкоди та зобов'язання виконати дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання SHARP ARROW HOLDINGS LIMITED (Нікосія, Кіпр) (надалі - 2. Відповідач) відшкодувати завдану Позивачу немайнову шкоду в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., визнання за останнім права власності на майно - прості іменні акції бездокументарної форми існування, емітентом яких є ПАТ "Банк "Київська Русь", номінальною вартістю однієї акції 10 (десять) грн. 00 коп., в кількості 2 550 000 (два мільйона п'ятсот п'ятдесят тисяч) штук загальною вартістю 25 500 000 (двадцять п'ять мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., зобов'язання Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (надалі - 1. Відповідач) провести списання з рахунку у цінних паперах, відкритому на ім'я 2. Відповідача та зарахування на рахунок у цінних паперах, відкритих на ім'я Позивача простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітентом яких є ПАТ "Банк "Київська Русь", номінальною вартістю однієї акції 10 (десять) грн. 00 коп., в кількості 2 550 000 (два мільйона п'ятсот п'ятдесят тисяч) штук загальною вартістю 25 500 000 (двадцять п'ять мільйонів п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. та покладення на Відповідачів солідарно судових витрат.

В обґрунтування позову Позивач вказував, що між ним та 2. Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів. Відповідно до умов вказаного договору Позивач зобов'язувався надати 2. Відповідачу, а останній - прийняти і оплатити прості іменні акції бездокументарної форми існування, емітентом яких є Позивач вартістю у кількості та по ціні, зазначених у договорі. 2. Відповідач зобов'язувався надати документи, що вимагаються чинним законодавством для реєстрації змін до статуту Позивача. 2. Відповідачем необхідні документи щодо джерел формування коштів, направлених на придбання акцій, Позивачу надані не були. Внаслідок невиконання 2. Відповідачем своїх обов'язків Позивач розірвав в односторонньому порядку договір, вимагає визнати за ним право власності на цінні папери та зобов'язати 1. Відповідача перерахувати їх на рахунок Позивача у цінних паперах.

Також разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову та накласти арешт на прості іменні акції Позивача, що належать Компанії з обмеженою відповідальністю Шарп Ерроу Холдінгз Лімітед (Sharp Arrow Holdings Limited) та обліковуються на рахунку номер 032811 у зберігача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", а також заборонити Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" здійснювати списання та/або переказ чи перерахування вказаних акцій в загальній кількості 2 550 000 (два мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч) акцій (окрім операцій, пов'язаних з блокуванням зазначених цінних паперів) та вчинення інших дій, наслідком яких є або може бути перехід права власності на зазначені акції.

У заяві про забезпечення позову Позивач посилався на те, що 2. Відповідачем не виконуються вимоги Позивача про повернення акцій, а також вживаються заходи щодо зміни зберігача. Враховуючи зазначені обставини, Позивач вважає, що SHARP ARROW HOLDINGS LIMITED (Нікосія, Кіпр) намагатиметься здійснити відчуження акцій третім особам, що значно утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом даної справи є вимоги Позивача про стягнення з 2. Відповідача на свою користь суми немайнової шкоди, визнання за Позивачем права власності на майно - прості іменні акції бездокументарної форми існування, емітентом яких є останній, номінальною вартістю однієї акції 10,00 грн. в кількості 2 550 000 штук загальною вартістю 25 500 000,00 грн., зобов'язання 1. Відповідача провести списання вказаних акцій з рахунку у цінних паперах, відкритому на ім'я 2. Відповідача та зарахування на рахунок у цінних паперах Позивача, а також солідарне стягнення з першого та другого Відповідачів судових витрат.

В підтвердження факту продажу Позивачем 2. Відповідачеві цінних паперів Позивач посилається на договір № 1 купівлі-продажу простих іменних акцій від 08.06.2011 р. В підтвердження факту розірвання договору купівлі-продажу Позивач посилається на повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору № 1 купівлі-продажу простих іменних акцій від 08 червня 2011 р. вих. № 2267/22-7583 від 23.03.2012 р. з повідомленням про його отримання 2. Відповідачем.

Проте, суд зазначає, що доказів повернення 2. Відповідачем Позивачу цінних паперів, придбаних за договором № 1 від 08.06.2011 р. в матеріалах справи не міститься, а останнім надана до суду копія договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 03103, укладеного 03 квітня 2012 р. 1. Відповідачем з 2. Відповідачем, тобто - в день отримання 2. Відповідачем повідомлення Позивача про розірвання договору № 1 купівлі-продажу простих іменних акцій та вимоги про повернення цінних паперів Позивачу. Також, Позивачем надано до суду копію розпорядження 2. Відповідача про списання цінних паперів від 26 квітня 2012 р. № 14-04/12 (а.с. 35). Судом, також, взято до уваги, що раніше цінні папери 2. Відповідача щодо права власності на які виник спір, обліковувались у Позивача як зберігача цінних паперів. З огляду на це, господарський суд робить висновок про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд погоджується з твердженнями Позивача, що укладення 2. Відповідачем договору про відкриття рахунку у цінних паперах з 1. Відповідачем в день отримання Компанією з обмеженою відповідальністю Шарп Ерроу Холдінгз Лімітед (Sharp Arrow Holdings Limited) повідомлення Позивача про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів з вимогою щодо повернення останньому цінних паперів, а також перерахування вказаних цінних паперів на рахунок, відкритий у 1. Відповідача, можуть мати своїм наслідком утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду внаслідок неможливості виявлення таких цінних паперів або їх реалізації третім особам.

Суд враховує і те, що 1. Відповідач згідно договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 03103, укладеного 03 квітня 2012 р. між 1. Відповідачем та 2. Відповідачем, зобов'язаний здійснювати ведення рахунку Компанії з обмеженою відповідальністю Шарп Ерроу Холдінгз Лімітед (Sharp Arrow Holdings Limited) у цінних паперах, в тому числі - виконувати відповідні розпорядження останнього, в тому числі - щодо списання або переказу чи перерахування цінних паперів, щодо яких наявний спір, будь-яким третім особам.

При винесенні відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову суд керується наступними положеннями діючого законодавства України.

Так, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 N 9 забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (п. 4 зазначеної Постанови).

За Роз'ясненням Вищого господарського суду України № 16 від 23.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (надалі - Постанова) відповідно до статті 66 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: (а) розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; (б) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; (в) наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; (г) імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; (д) запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до п. 3 Постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За п. 7 Постанови обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна (п. 7.2. Постанови). У спорах щодо витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних (п. 8 Постанови).

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Відповідно до п. 10 Постанови враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Також відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 N 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п. 1.1.), а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 2.).

Крім того, судом у повному обсязі встановлено наступне: (а) наявність спору між сторонами по справі, (б) встановлено обсяг позовних вимог та співмірність і відповідність заявлених заходів забезпечення позову, (в) судом встановлено реальність припущення загрози утруднення або неможливості виконання судового рішення у справі за умови невжиття відповідних заходів забезпечення позову, (г) встановлено відсутність порушень прав та законних інтересів третіх осіб при вжитті заходів забезпечення позову, що відповідає змісту Постанови пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Судом враховано заявлені позовні вимоги, особливості правової природи бездокументарних цінних паперів, порядку набуття, здійснення та реалізації права на останні, особливості організаційно-правової форми Позивача та Відповідачів і особливості виду юридичної особи першого та останніх, механізму набуття прав на без документарні цінні папери через юридичну конструкцію договору купівлі-продажу за участю Відповідача.

Так, ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (перехід та реалізація права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі) передбачено, що іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Право власності на цінні папери на пред'явника, випущені в документарній формі, переходить до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів. У разі відчуження знерухомлених цінних паперів на пред'явника право власності на цінні папери переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача, а підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. В свою чергу виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери. При цьому, угоди щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін.

Цінні папери, випущені в документарній формі, можуть бути переведені у бездокументарну форму та зберігатися на електронних носіях внаслідок знерухомлення цінних паперів. Обслуговування угод щодо цінних паперів у бездокументарній формі проводиться тільки учасниками Національної депозитарної системи (ст. 13 згаданого Закону). Для укладення на фондовій біржі чи на організаційно оформленому позабіржовому ринку угод щодо цінних паперів, які випущені в документарній формі, цінні папери мають бути знерухомлені в депозитарії, що їх обслуговує.

При вжитті заходів забезпечення позову суд виходить також з того що бездокументарні цінні папери є не тим самим, що документарні у вигляді паперових бланків. Це - вже електронна форма обліку власників капіталу, яким належить певний обсяг прав, закріплений словесною оболонкою емісійні цінні папери. Крім того рахунок у цінних паперах є й юридичною категорією, яка має самостійне значення і самостійне правове регулювання, а запис на такому рахунку стає еквівалентом паперового цінного паперу.

Після переведення цінних паперів у бездокументарну форму права власності на цінні папери посвідчуються на рахунках у цінних паперах, записи на яких є повним замінником паперового носія. Зміна інформації на рахунку у цінних паперах тягне за собою передачу або обмеження прав за цінними паперами при бездокументарній формі їхнього існування. Подальше переміщення (передача) сертифікатів цінних паперів після знерухомлення цінних паперів, розміщених у документарній формі, не тягне за собою передачі будь-яких прав, а носить виключно технічний характер і незалежно від нематеріальності прав, посвідчених бездокументарним цінним папером, купівля-продаж їх є можливою.

У цьому випадку необхідно враховувати специфіку природи фіксації прав за цими цінним паперами. Потрібно також зважати на те, що бездокументарний цінний папір суперечить класичній теорії цінних паперів.

Суд також виходить з того, що саме зміна записів на рахунку у цінних паперах тягне за собою передачу прав за цінними паперами при бездокументарній формі цінного паперу. У такому значенні рахунок є синтетичним носієм інформації, який є еквівалентом паперового цінного паперу.

Слід зазначити, що обслуговування акцій бездокументарної форми з боку осіб які є уповноваженими на вчинення таких дій як за змістом закону, так і за змістом договору, могло призвести до побудови юридичної конструкції або вчинення активних дій як з боку Позивача так і з боку Відповідачів, направлених на відчуження акцій які були предметом договору купівлі-продажу.

Суд не вбачає підстав для можливого заподіяння шкоди та блокування господарської діяльності відповідачів: неможливості проведення загальних зборів Відповідачів, неможливості проведення державної реєстрації рішень загальних зборів Відповідачів про зміну керівних органів та утруднення механізму представництва їх інтересів перед третіми особами під час ведення господарської діяльності.

Окремо слід наголосити на наступному. Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 ГПК України, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (ст. 66 ГПК України), а вжиття таких заходів є правом суду.

Так, відповідно до ст. 67 ГПК України (заходи до забезпечення позову) позов забезпечується: (а) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; (б) забороною відповідачеві вчиняти певні дії; (в) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; (г) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; (д) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 67 ГПК України не допускається забезпечення позову шляхом заборони: (а) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; (б) надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; (в) участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства. Про забезпечення позову виноситься ухвала яку може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Зазначена процесуальна норма ст. 67 ГПК України за своїм змістом є імперативною та містить вичерпний перелік засобів забезпечення позову які не допускається вживати з боку суду.

Суд зазначає, що відповідно до ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову останнім: (а) не забороняється проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; (б) не забороняється надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства, взагалі, і для проведення загальних зборів товариства зокрема; (в) не забороняється участь акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Зокрема це підтверджується і знаходить своє відбиття у змісті Постанови Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі 5023/7887/11 де зазначено, що право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника. Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Вжиття таких заходів є правом господарського суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому розділ Х ГПК України не містить чіткого переліку спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову. Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вищевикладене свідчить про те, що заходи забезпечення позову вжиті судом відповідною ухвалою стосуються виключно акцій бездокументарної форми які були предметом договору купівлі-продажу, відносно якого (-их) виник спір у цій справі.

Слід також зазначити на наступних положеннях діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Рішення Конституційного Суду N 8-рп/2011 від 12.07.2011 та Постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України (ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Господарський суд за змістом ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з цим господарський суд зазначає, що ціна позову по справі є значною, а вжиття відповідних заходів до забезпечення позову не є суттєвим обмеженням для Компанії з обмеженою відповідальністю Шарп Ерроу Холдінгз Лімітед (Sharp Arrow Holdings Limited), оскільки не буде заважати йому веденню власної господарської діяльності.

З огляду на вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по даній справі.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Господарський суд за змістом ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд вважає, що заява Позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про забезпечення позову - задовольнити.

З метою забезпечення позову:

накласти арешт, до вирішення спору по суті, на 2 550 000 (два мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч) простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"(04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код 24214088), що належать Шарп Ерроу Холдінгз Лімітед (Кіпр, 2063, Нікозія, УанВерлд Парквью Хаус, Продромоу 75, код НЕ 110579) / Sharp Arrow Holdings Limited (75 Prodromou Avenue, Oneworld Parkview House, 4 th floor, PC 2063, Nicosia, Cuprus, Кіпр) та обліковуються на рахунку номер 032811 у зберігача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, пр. Московський, 60, код 09807750).

заборонити Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, пр. Московський, 60, код 09807750) здійснювати списання та/або переказ чи перерахування простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код 24214088) в загальній кількості 2 550 000 (два мільйона п'ятсот п'ятдесят тисяч) акцій (окрім операцій, пов'язаних з блокуванням зазначених цінних паперів), та/або вчиняти інші дії, наслідком яких є або може бути перехід права власності на прості іменні акції Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код 24214088), які обліковуються на рахунку в цінних паперах № 032811, відкритому Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, пр. Московський, 60, код 09807750) на ім'я Шарп Ерроу Холдінгз Лімітед (Кіпр, 2063, Нікозія, УанВерлд Парквью Хаус, Продромоу 75, код НЕ 110579) / Sharp Arrow Holdings Limited (75 Prodromou Avenue, Oneworld Parkview House, 4 th floor, PC 2063, Nicosia, Cuprus, Кіпр).

2. Ухвала набирає чинності з 03 липня 2012 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали до виконання - один рік до "04" липня 2013 року.

Стягувачем за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, код 24214088).

Боржник - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, пр. Московський, 60, код 09807750).

Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена через господарський суд Харківської області до Харківського апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів від дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Жигалкін І.П.