Рішення № 25790697, 23.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2012 р.Справа № 5023/2764/12 вх. № 2764/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю

позивача - Мельника В.В., довіреність № 14-327 від 16.03.2012 р.;

відповідача - Сивака А.Ю., довіреність № 32 від 30.12.2011 р.;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5", с. Подвірки

про стягнення 90 445 598,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Нафтогаз України", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки, 74456575,51 грн. боргу, 565588,99 грн. інфляційних витрат, 738347,45 грн. 3% річних, 3755441,03 грн. пені, 10929645,02 грн. 7% штрафу та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 14/2262/11 від 30.09.2011 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати природного газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 липня 2012 року.

В судовому засіданні 03 липня 2012 року було оголошено перерву до 07 серпня 2012 року.

07 серпня 2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував частково, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2002 р. було порушено провадження у справі № Б-23/75-02 про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а й відповідно і заборонено нараховувати неустойку, тому вважає, що у суду є підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3755441,03 грн. пені та 10929645,02 грн. штрафу. Також відповідач зазначив, що позивачем було невірно зроблений розрахунок інфляційних витрат, а також невірно зазначена сума основного боргу, яка відповідно до розрахунку відповідача складає 64886867,94 грн. Крім того, відповідач просив суд надати відстрочку виконання рішення суду у справі № 5023/2764/12 на один рік, посилаючись на те, що виконання можливого рішення може негативно вплинути на підготовку відповідача до опалювального сезону 2012-2013 р. р., яка потребує фінансування грошових коштів в обсязі більше 176704000 грн., про що свідчить наказ голови правління ПАТ "Харківська ТЕЦ-5".

В судовому засіданні 07 серпня 2012 року було оголошено перерву до 14 серпня 2012 року.

14 серпня 2012 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

14 серпня 2012 року представники сторін звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду спору № 5023/2764/12 на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 серпня 2012 року було відкладено розгляд справи на 20 серпня 2012 року.

В судовому засіданні 20 серпня 2012 року було оголошено перерву до 23 серпня 2012 року.

23 серпня 2012 року позивач надав заперечення на відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, щодо поточних кредиторів, то за цими зобов"язаннями згідно з загальними правилами нараховується неустойка, застосовуються інші санкції за невиконання та неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків та зборів. Позивач зазначив, що згідно з ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2002 р. було порушено провадження у справі № Б-23/75-02 про банкрутство відповідача і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та строк виконання зобов"язань за договором поставки газу позивачем настав після введення мораторію, а тому вимоги позивача є поточними.

Представник позивача у судовому засіданні 23.08.12 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги визнавав частково та просив суд надати відстрочку виконання рішення суду на один рік.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Нафтогаз України", м. Київ, (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки, (відповідач) був укладений договір № 14/2262/11, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передати у власність відповідача у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а відповідач, в свою чергу, приймати та оплачувати його на умовах цього договору. Пунктом 1.2 договору передбачено, що газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач передає відповідачу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року в обсязі до 296000 тис. куб. м. Пунктом 2.1.2 передбачено, що допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% (плюс - мінус п"ять відсотків) від узгодженого сторонами в п. 2.1 цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу. Пунктом 6.1 договору передбачений порядок розрахунків, які здійснюються відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 30-ти відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується відповідачем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Пунктом 11.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 201988612,80 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.10.2011 р., від 30.11.2011 р., від 30.11.2011 р., від 31.12.2011 р., від 31.12.2011 р., від 31.01.2012 р., від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 29.02.2012 р., від 31.03.2012 р., від 31.03.2012 р., від 30.04.2012 р., від 30.04.2012 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

У вказаний актах зазначений договір № 14/2262/11 від 30.09.2011 р.

Як було вище зазначено, сторони узгодили кінцевий розрахунок - до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач розрахувався частково за отриманий газ на суму 135732744,86 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані відповідачем до відзиву на позовну заяву, в графі "призначення платежу" яких зазначено: "за природний газ для виробництва тепл. ен., яка споживається населенням та реліг. організ. зг. дог. № 14/2262/11 від 30.09.2011 р.".

Судом перевірено суму розрахунків відповідача за отриманий газ, яка дійсно складає 135732744,86 грн.

Відповідач вказує на те, що згідно актів приймання - передачі природного газу за листопад 2011 р. було перевищено договірні величини на 1469,00 тис. куб. м. (23469,00 тис. куб. м. фактично проти планових 22000,00 тис. куб.м.). За змістом п.2.1.2. договору допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі 5% від узгодженого сторонами планового обсягу. Оскільки позивачем не доведено те, що коригування планових обсягів було оформлено покупцем у вигляді заявки, передані у листопаді 2011 року 369,00 тис.куб.м. (з урахуванням дозволеного договором відхилення у розмірі 5 %) на суму 483094,80 грн. слід вважати позадоговірною поставкою.

Судом встановлено, що відповідач отримав природний газ у листопаді 2011 року, що підтверджується актами від 30.11.2011 р., які містять посилання на договір № 14/2262/11 від 30.09.2011 р., підписав їх та скріпив печаткою, тим самим підтвердив той факт, що отримав природний газ за договором № 14/2262/11 від 30.09.2011 р. Більш того, всі платіжні доручення, якими відповідач здійснював часткові проплати містять посилання на договір № 14/2262/11 від 30.09.2011 р. Таким чином, відповідач своїми подальшими діями ухвалив те, що поставки природного газу здійснювались позивачем саме на виконання умов договору № 14/2262/11 від 30.09.2011р. Тому посилання відповідача на позадоговірну поставку є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 26-2262/1.6-12 від 09.04.2012 р. про погашення заборгованості та суми штрафних санкцій за договором № 14/2262/11 від 30.09.2011 р., що підтверджується поштовим чеком.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару, у зв"язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 66255867,94 грн.

Під час розгляду справи позивач частково погасив заборгованість на суму 1369000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1710 від 22.06.2012 р., № 1739 від 26.06.2012 р., в графі "призначення платежу" яких зазначено:"за природний газ для виробництва тепл. ен., яка споживається населенням та реліг. організ. зг. дог. № 14/2262/11 від 30.09.2011 р."

Враховуючи викладені обставини, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1369000 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1 -1 ст. 80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем під час судового провадження.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, позовна вимога в частині стягнення основного боргу у сумі 64886867,94 грн. підлягає задоволенню, як правомірна та обгрунтована.

В частині позовної вимоги про стягнення з відповідача 8200707,57 грн. боргу слід відмовити, як необгрунтованої та безпідставно заявленої.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 565588,99 грн. інфляційних витрат, 738347,45 грн. 3% річних, 3755441,03 грн. пені, 10929645,02 грн. 7% штрафу, суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 22.06.2012 р. було зобов"язано позивача надати до суду розрахунок пені з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України із зазначенням: нарахованої суми до сплати, дати виконання зобов*язання по оплаті, періоду прострочення, кількості днів прострочення, розміру облікової ставки НБУ, суми пені за період прострочення; уточнений розрахунок інфляційних помісячно із зазначенням періоду нарахування, суми сплати, суми основного боргу, кількості днів прострочення, індексу інфляції, суми боргу з урахуванням листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 р.; уточнений розрахунок 3 % річних помісячно із зазначенням нарахованої суми до сплати, періоду прострочення, кількості днів прострочення, загальної суми %.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи неодноразово відкладався, було подовжено строк розгляду спору за межі, передбачені ч. 1 ст. 69 ГПК України у зв*язку з не наданням позивачем документів, на яких грунтуються позовні вимоги. Однак відповідач документів, витребуваних ухвалами суду, так і не надав.

Відповідно до п.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з"явився на виклик у засідання господарського суду і його нез"явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вказане, не надання позивачем витребуваних судом документів, а саме: розрахунків пені, штрафу, інфляційних та річних, дійсно необхідних для вирішення спору, суд дійшов переконливого висновку про залишення позову без розгляду в частині стягнення з відповідача 565588,99 грн. інфляційних витрат, 738347,45 грн. 3% річних, 3755441,03 грн. пені та 10929645,02 грн. 7% штрафу.

При цьому суд зазначає, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з позовом до господарського суду в загальному порядку.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду у справі № 5023/2764/12 на один рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити або відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на суд, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін." (Справа "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece, Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 р.)

В контексті розгляду даної справи це означає, що пріоритет повинен бути наданий саме виконанню рішення суду, у встановленому відповідним законом порядку і строки. І тільки у виняткових випадках, як це і передбачає ст.121 ГПК України, пріоритетною може бути відстрочка або розстрочка виконання рішення. Зі змісту ст.121 ГПК України випливає також, що сама по собі наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, не є підставою для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку його виконання. Ці обставини повинні мати винятковий характер, суд оцінює докази, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, за правилами ст.43 ГПК України.

Однак, відповідачем не було зазначено та доведено наявності обставин, що можуть ускладнити виконання рішення (або зробити його неможливим) і що ці обставини є винятковими, як того вимагають норми ст. 121 ГПК України, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, п. 5 ст. 81, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, код ЄДРПОУ 05471230, р 26005010050879 у АТ "Банк Золоті Ворота, МФО 351931) на користь Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р 260053012609 ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) 64886867,94 грн. основного боргу, 47161,53 грн. судового збору.

В частині стягнення 1369000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В стягненні 8200707,57 грн. основного боргу відмовити.

В частині стягнення 565588,99 грн. інфляційних витрат, 738347,45 грн. 3% річних, 3755441,03 грн. пені та 10929645,02 грн. 7% штрафу позов залишити без розгляду.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.08.2012 р.

Суддя Смірнова О.В.