Ухвала суду № 25783773, 09.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" серпня 2012 р. м. Київ К-15856/10

К-15856/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Суддів: Вербицької О.В., Костенка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2009

у справі № 2а-2825/09/4/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шекка»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010, позов задоволено: визнано частково протиправним і скасовано рішення ДПІ у м. Ялта від 26.09.2008 року № 0011132303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Шекка»в частині штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13320,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Ялта Автономної Республіки Крим просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: пункт 1 ст. 3, пункт 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі -Закон № 265/95-ВР), пункт 7.8 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 (Порядок №614).

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 06.09.2008 № 004/01/12/23/23659530, про порушення під час здійснення позивачем підприємницької діяльності пунктів 1, 9, 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

На підставі висновків вказаного акта відповідачем прийнято рішення від 26.09.2008 року № 0011132303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 14085,00 грн.

Вказане рішення оскаржується позивачем у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13320,00 грн. за порушення пункту 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

Підставою для висновку контролюючого органу про порушення зазначеної правової норми стали встановлені під час перевірки факти проведення розрахункових операцій за 31.05.2008 на суму 285,00 грн., за 13.06.2008 на суму 402,00 грн. і за 14.06.2008 на суму 1977,00 грн. без застосування РРО та роздрукування відповідних розрахункових документів, при цьому розрахункові операції оформлялися розрахунковими квитанціями.

Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Частиною 1 ст.5 вказаного Закону визначено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

У судовому процесі встановлено, що на електричних мережах, до яких підключено ТОВ «Шекка», в кінці травня 2008 року -на початку червня 2008 року проводились ремонтно-профілактичні роботи, що підтверджується листом ДП «Ялтакурорт»від 19.05.09 р. вих. № 01-08/390 (а.с. 37), у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості застосовувати РРО для проведення розрахункових операцій, а тому здійснював облік таких операцій за допомогою РК.

На основі доданих до матеріалів справи доказів (копій розрахункових квитанцій (а.с.60-64), оцінка яким судом дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суди зробили правильний висновок про відсутність порушення позивачем норм пункту 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

Однак, суди першої та апеляційної інстанцій зробили неправильний висновок, що порушення позивачем норм пункту 7.8 Порядку № 614 у частині не заповнення розділу 3 КОРО, в якому обліковуються розрахункові операції, здійснені з використанням розрахункових операцій, не свідчить про порушення позивачем норми пункту 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

Разом з тим, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування принципу пропорційності, закріпленому в пункті 8 частини 3 ст. 2 КАС України, та визнав протиправним рішення ДПІ від 26.09.2008 № 0011132303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Шекка»у сумі 13320,00 грн. з огляду на те, що позивач облікував розрахункові операції за 31.05.2008 на суму 285,00 грн., за 13.06.2008 на суму 402,00 грн. і за 14.06.2008 на суму 1977,00 грн. в розділі 2 КОРО (а.с. 55).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А. УсенкоСудді підписО.В. Вербицька підписМ.І. Костенко

Суддя Є.А. Усенко