Ухвала суду № 25783189, 22.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/42103/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Приходько І. В. Суддів: Бухтіярової І. О. Костенка М. І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Київської регіональної митниці

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2011 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р.

у справі № 2а-2088/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛО Лтд»

до Київської регіональної митниці

про визнання протиправними дій та недійсними податкових повідомлень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛО Лтд»(далі -позивач, ТОВ «ЕЛО Лтд») звернулося до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці (далі -відповідач, Митниця) про визнання дій відповідача по донарахуванню митної вартості товарів на суму 21 226, 41 грн. протиправними, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення форми «Р»від 09.11.2010р. № 192, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення форми «Р»від 09.11.2010р. №193.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р., позов задоволено у повному обсязі.

В основу судових рішень покладено висновок про те, що Митницею не доведено суду факту заниження позивачем митної вартості товарів, імпортованих на територію України згідно з договором поставки від 29.02.2008р. № 1-99/2008, укладеного між компанією LEAN АВ»(Швеція) та ТОВ «ЕЛО Лтд», а також не доведено відповідачем підстав щодо нарахування податку на додану вартість.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЕЛО Лтд»про визнання дій відповідача по донарахуванню митної вартості товарів на суму 21 226, 41 грн. протиправними, визнання недійсним та скасування податкових повідомлень форми «Р»від 09.11.2010 р. № 192 та № 193.

В обґрунтування доводів касаційної скарги касатор посилається на прийняття оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема заявник касаційної скарги посилався на те, що судами не було прийнято до уваги укладені компанією N АВ»з ВАТ «Криворізький міськмолокозавод №1»та ВАТ «Чернігівський молокозавод»договорів на надання послуг з адаптації пакувального матеріалу, які свідчать про заниження митної вартості товару, оскільки згідно положень статті 267 Митного кодексу України до митної вартості підлягає включенню й ціна, що підлягає сплаті за товар. Крім того, скаржник посилався на порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон) у частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість (далі -ПДВ) для товарів, які ввозяться на територію України.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу №146 від 25.07.2012 р. проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права та такими, що підлягають залишенню без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.02.2008р. між позивачем, ТОВ «ЕЛО Лтд»(покупець) та компанією АВ»(продавець) у письмовій формі було укладено договір поставки № 1-99/2008 (далі -Договір), предметом якого є поставка у власність пакувального матеріалу ECOLEAN packages для розливу рідких харчових продуктів (а.с.200-203 том 1).

Митницею проведено планову виїзну перевірку дотримання позивачем законодавства з питань митної справи за період з 01.08.2007р. по 01.06.2010р., за результатами якої складено акт від 27.09.2010р. № 18/10/100000000/19241539, яким зафіксовано порушення положень статті 267 Митного кодексу України.

На підставі зазначеного акта відповідач 09.11.2010р. прийняв спірні податкові повідомлення-рішення № 192 та № 192, якими відповідач визначив податкове зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України, у розмірі 31 839, 62грн., у тому числі: за основним платежем -21 226,41 грн., штрафні санкції -10 613,21 грн., а також податкове зобов'язання з ПДВ у розмір 104 335,98 грн.: за основним платежем -69 557,32 грн., штрафні санкції -34 778,66грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що Митницею не доведено суду факту заниження позивачем митної вартості товарів, імпортованих на територію України згідно з договором поставки від 29.02.2008р. № 1-99/2008, укладеного між компанією LEAN АВ»(Швеція) та ТОВ «ЕЛО Лтд»та відповідачем не наведено суду обґрунтованих підстав щодо нарахування позивачу податку на додану вартість.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Під час перевірки Митницею встановлено, що згідно з договором поставки від 29.02.2008 №1-99/2008, укладеного компанія АВ»передає ТОВ «ЕЛО Лтд»у власність пакувальний матеріал ECOLEAN packages для розливу рідких харчових продуктів, який у подальшому вказаний пакувальний матеріал реалізовувався позивачем відкритому акціонерному товариству «Криворізький міськмолокозавод №1»на підставі договору поставки від 13.12.2007 № 905, ВАТ «Чернігівський молокозавод»на підставі договору поставки від 08.09.2008 №08-09/2008 та ПАТ «Галактон»на підставі договору поставки від 28.11.2009 №0037/345.

Згідно з актом перевірки від 27.09.2010 №18/10/100000000/19241539 кошти за послуги по адаптації дизайнів молочної продукції для виробництва гнучких печатних форм (кліше) для нанесення друку на упаковку ВАТ «Криворізький міськмолокозавод №1»та ВАТ «Чернігівський молокозавод»сплачувалися компанії АВ»самостійно на підставі договору від 15.03.2009 №А-01/08 та договору від 12.02.2009 №А-02/08 відповідно. Договірні відносини між публічним акціонерним товариством «Галактон»та компанії AN АВ»відсутні.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав та не довів законності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Касаційна інстанція погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на етапі митного оформлення товару, під час проведення перевірки та визначенні податкових зобов'язань позивачу, питання щодо складових, які сформулювали заявлену позивачем митну вартість, питання правомірності застосування позивачем першого методу визначення митної вартості митницею не досліджувались. Отже без дослідження складових визначення митної вартості товару, відповідачем необґрунтовано зроблено висновок щодо заниження позивачем цієї митної вартості.

Крім того, не під час розгляду справи судом першої інстанції, не під час апеляційного розгляду справи відповідачем необґрунтовано яким чином він визначив позивачу суму податку на додану вартість.

Оскільки судами не встановлено відповідність законодавству винесених податкових повідомлень форми «Р»від 09.11.2010р. № 192 та від 09.11.2010р. №193, позовні вимоги були обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином відповідно до принципу офіційності з'ясовані обставини справи обставин справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. у справі № 2а-2088/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І. В. Приходько Судді: підпис І. О. БухтіяроваПомічник суддідя підпис М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська підпис

Суддя І.В. Приходько