Ухвала суду № 25775115, 02.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3512/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Е.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Белтім»звернулось до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032301/0 від 12.01.2011 р., № 0000032301/0 від 18.01.2011 р., якими позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 244 688 грн. 75 коп., податкових повідомлень-рішень № 0000042301/0 від 12.01.2011 р., № 0000042301/0 від 18.01.2011 р., якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 2 601 896 грн. 25 коп., та податкового повідомлення-рішення № 0000292301 від 14.04.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 907 549 грн. 06 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 р. адміністративний позов задоволено.

В апеляційній сказі Броварська ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30.09.2010 р. по 23.12.2010 р. посадовцями Броварської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Белтім»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р.

Результати перевірки оформлено актом № 911/232/34719902 від 28.12.2010 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок:

- віднесення до складу валових витрат витрат з оплати послуг за договорами, укладеними з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 та включення у І кварталі 2010 р. до валових витрат 600 000 грн., внаслідок виправлення помилки за результатами минулих податкових періодів;

- віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Протягом періоду з жовтня 2007 р. по квітень 2010 р. ТОВ «Белтім»укладено ряд договорів з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

За умовами цих договорів контрагенти позивача зобов'язались надати останньому послуги з транспортного експедирування, оброблення, розвантаження/навантаження вантажів.

На підставі названих договорів та актів виконаних робіт позивач сплатив виконавцям шляхом безготівкового перерахунку грошові кошти в сумі 2 965 594 грн. 77 коп. та включив їх до складу валових витрат.

Разом з тим, до перевірки не надано документів, які б висвітлювали принцип формування вартості послуг, вплив на собівартість використаних технічних засобів та/або людських ресурсів, місця та умов надання послуг, погодження вартості послуг.

При цьому самі акти виконаних робіт не висвітлюють структуру наданих послуг, оскільки їх номенклатура зазначена дуже широко, та не містить інформації про використання будь-яких технічних засобів.

Згідно уточнюючому розрахунку до декларації з податку на прибуток у І кварталі 2010 р. ТОВ «Белтім»включило до валових витрат 600 000 грн.

Однак, попередньою плановою перевіркою не встановлено на підприємстві витрат, які виникли у періоді що перевірявся та не віднесені до складу валових.

Крім того, позивачем включено до складу податкового кредиту 2 076 509 грн. податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах, в тому числі у січні 2009 р. -1 565 569 грн., у серпні 2009 р. -390 362 грн., у серпні 2010 р. -119 998 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Броварською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 12.01.2011 р., № 0000032301/0 від 18.01.2011 р., якими позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 1 244 688 грн. 75 коп., в тому числі 995 751 за основним платежем та 248 937 грн. 75 коп. за штрафними санкціями та податкові повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 12.01.2011 р., № 0000042301/0 від 18.01.2011 р., якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 2 601 896 грн. 25 коп., в тому числі 2 081 517 грн. за основним платежем та 520 379 грн. 25 коп. за штрафними санкціями.

За результатами процедури адміністративного оскарження відповідачем частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0 від 12.01.2011 р. в частині збільшення грошового зобов'язання на 147 139 грн. 69 коп. (в тому числі 117 711 грн. за основним платежем та 29 427 грн. 94 коп. за штрафними санкціями) і прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292301 від 14.04.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 1 907 549 грн. 06 коп., в тому числі 878 039 грн. 25 коп. за основним платежем та 219 509 грн. 81 коп. за штрафними санкціями.

Приймаючи це податкове повідомлення-рішення податковий орган погодився із правомірністю включення у І кварталі 2010 р. до валових витрат 600 000 грн., внаслідок виправлення помилки за результатами минулих податкових періодів.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом -«Закон № 334/94-ВР») та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР»).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій.

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії договорів, актів приймання-передачі робіт, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, податкових накладних.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що позивачем не подавались скарги стосовно контрагентів, які із запізненням видали податкові накладні, є помилковим, оскільки чинним законодавством такий обов'язок на покупця не покладено і зазначена обставина не впливає на правильність формування податкового кредиту.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.