Ухвала суду № 25775021, 14.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12810/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київфундаментбуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва (Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби) до Закритого акціонерного товариства "Київфундаментбуд" про надання дозволу на реалізацію описаних активів платника податків,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року позивач -Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва (Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Київфундаментбуд" про надання дозволу на реалізацію описаних активів платника податків, в якому просив надати Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва (Державній податковій інспекцій у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби) дозвіл на реалізацію описаних активів ЗАТ «Київфундаментбуд»(код ЄДРПОУ 33056977).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2011 року та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (станом на 11.04.2012 року), з якої вбачається, що назву юридичної особи змінено з «Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва»на «Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2011 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача з узгодженого податкового зобов'язання складає 552 765,39 грн., відповідачем дана заборгованість в добровільному порядку не погашена, натомість Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва (Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби) вчинено усіх, в межах наданих йому повноважень та передбачених законом дій для стягнення відповідного боргу в добровільному порядку.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Закрите акціонерне товариство «Київфундаментбуд»є юридичною особою (код ЄДРПОУ 33056977) та є платником податків в Державній податковій інспекції у Оболонському районі м.Києва (Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби), місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16-а.

Станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача з узгодженого податкового зобов'язання складає 552765,39 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем, у встановлені законодавством строки, не сплачені узгоджені податкові зобов'язання всього в розмірі 552765,39 грн., а саме: з податку на додану вартість 476504,66 грн., з податку на прибуток 11955,24 грн., з податку з власників транспортних засобів 10988,97 грн., із земельного податку юридичних осіб 6768,33 грн., по сплаті збору за використання місцевої символіки 46548,19 грн.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 4 листопада 2008 року № 1/3935 та другу податкову вимогу від 15 грудня 2008 року № 2/4662.

Вказані податкові вимоги відповідач отримав 13 листопада 2008 року та 10 лютого 2009 року відповідно. Дані вимоги оскаржені відповідачем не були.

18 березня 2009 року заступником начальника Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби) винесене рішення № 41 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

24 березня 2009 року Закрите акціонерне товариство «Київфундементбуд»на виконання рішення № 41 від 18 березня 2009 року надало перелік активів для складання опису для проведення реалізації в рахунок погашення податкового боргу, а саме: Інв.№881, Автокран КС-45729А на шасі МАЗ-533702, державний номерний знак АА4501СВ та Інв.№882, Екскаватор гусеничний SK210-6T «Кобелко».

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва (Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби) 24 березня 2009 року складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 281, всього на загальну суму 799403,82 грн.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, активи платника податків згідно акту опису від 25 березня 2009 року № 5576/10/24-104 перебувають у податковій заставі.

З наведеного вбачається, що позивачем вчинені усі дії у мажах своїх повноважень щодо стягнення боргу у добровільному порядку.

Порядок сплати та стягнення податкового боргу, враховуючи дату виникнення останнього, визначений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»(далі -Закон України № 2181) та Податковим кодексом України (далі -ПК України).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Частиною першою підпунктом 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Аналогічна норма міститься у п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідно до якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ).

Згідно пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що посадовими особами державної податкової служби вчинено усіх дій щодо стягнення боргу у добровільному порядку, а тому висновок суду щодо доцільності надання дозволу на реалізацію описаних активів ЗАТ «Київфундаментбуд»є правомірним та обґрунтованим.

Окрім того, не можуть братися до уваги доводи апелянта щодо того, що судом першої інстанції його було позбавлено можливості уточнити суму боргу, надавши всі платіжні документи з огляду на те, що апелянтом даних доказів не було надано ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київфундаментбуд" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2011 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київфундаментбуд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.