Ухвала суду № 25773969, 02.08.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Коваль С.М.

суддів Приндюк М.В., Бартащук Л.В.

за участю прокурора Турика М.П.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, із застосуванням на підставі ст. 85-3 КПК України відеоконференції між Апеляційним судом м. Києва та Київським СІЗО, апеляцію захисника ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2012 року про продовження строку тримання під вартою до трьох місяців 25 днів

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Хмільник Вінницької області, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2012 року строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 продовжено до трьох місяців 25 днів, оскільки на даний час по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України досудове слідство не завершено у зв'язку з необхідністю проведення по справі ряду слідчих та процесуальних дій, зазначених у поданні слідчого, та відсутністю підстав для зміни обраного обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

В апеляції захисник ОСОБА_1 просить зазначену постанову як незаконну скасувати та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою, оскільки судом під час розгляду подання слідчого не взято до уваги відсутність підстав, передбачених кримінально-процесуальним законом України, для продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою. Зокрема зазначає, що у поданні слідчого та матеріалах справи відсутні дані, які б давали достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень чи перешкоджати встановленню істини у справі. Також зазначає, що постанова судді щодо необхідності збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на слідчі дії, які слід виконати по справі, належним чином не мотивована, не враховані дані про особу ОСОБА_2 та стан її здоров»я, яка має постійне місце проживання, до затримання працювала, позитивно характеризується та має тяжке захворювання, яке погіршується в умовах тримання під вартою, а тому проведення тих слідчих і процесуальних дій, які зазначені у поданні слідчого, можливі без позбавлення ОСОБА_2 волі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляції та просили змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на заставу, прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Як убачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, в провадженні СУ ГУМВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа, порушена 23.05.2012 року стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

23 травня 2012 року ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 115 КПК України і того ж дня пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

25 травня 2012 року постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва Ковальчук О.В. обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

16 липня 2012 року заступником прокурора м. Києва строк досудового слідства по справі продовжено до чотирьох місяців, тобто до 16.09.2012 року.

20 липня 2012 року слідчий СУ ГУМВС України в м. Києві Плюшкін А.Ю., за погодженням з заступником прокурора м. Києва, звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з поданням про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_2 під вартою до чотирьох місяців, що обумовлено необхідністю проведення по справі певного обсягу слідчих і процесуальних дій, які зазначені у поданні, та відсутністю підстав для зміни обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу.

З постанови суду та протоколу судового засідання вбачається, що наведені в поданні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою перевірялися при розгляді подання. При цьому була опитана обвинувачена ОСОБА_2, вислухана думка прокурора, захисника, пояснення слідчого та з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 156 КПК України тримання особи під вартою під час досудового розслідування не повинно тривати більше двох місяців.

У випадках, коли у зазначений строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстави для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м»який немає, він може бути продовжений судом за поданням, погодженим із відповідним прокурором.

Відповідно до ст. 165-3 КПК України подання слідчого про продовження строку тримання під вартою повинно містити причини, у зв»язку з якими необхідно продовжити строк тримання під вартою, обставини та факти, що належить дослідити.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 (з послідуючими змінами) «Про практику застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», питання про продовження строків тримання під вартою в порядку, передбаченому ст. 165-3 КПК України, вирішується суддями відповідно до вимог ст. 156 КПК України. При цьому звернуто увагу на обов'язковість дотримання, передбаченої ч. 3 ст. 165-3 КПК України процедури розгляду подання слідчого чи прокурора про продовження строку тримання під вартою. Розглядаючи таке подання, суддя з'ясовує обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу ( статті 148, 150, 155, 165-2 КПК України), а також умови, за яких продовження строку є можливим (ст. 156 КПК України).

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 148, 150 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Крім цього, підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне подання про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (Рішення Європейського суду з прав людини по справах «Єлоєв проти України, «Фельдман проти України», «Харченко проти України», «Ткачов проти України»).

Так, звертаючись з поданням до суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців обвинуваченої ОСОБА_2, слідчий посилається лише на первісні підстави взяття ОСОБА_2 під варту і не наводить відповідного обґрунтування ризиків, що є порушенням норм національного та міжнародного законодавства.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 до чотирьох місяців слідчий в поданні зазначив, що запобіжний захід обвинуваченій не може бути змінений на більш м»який, оскільки вона перебуваючи на волі може переховуватись від органів слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі, та виходячи з тяжкості злочину.

Разом з тим, задовольняючи подання, суд не врахував, що у поданні слідчого та матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про відсутність підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу, не зазначено яким чином на даний час вона може вплинути на хід слідства, з урахуванням того, що основні слідчі дії у справі виконані, а тому під час проведенні тих слідчих дій, які зазначені у поданні слідчого, ОСОБА_2 вже не може перешкодити встановленню істини у справі.

Посилання у поданні слідчого на те, що ОСОБА_2 може ухилитися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі є лише припущенням, оскільки такі дані нічим не підтверджені. Сама лише тяжкість злочинів, у вчиненні яких вона обвинувачується, не є самостійною підставою для продовження строку тримання під вартою, і повинна враховуватись разом з іншими обставинами зазначеними у ст. 150 КПК України.

Будь-яких даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих ризиків щодо ухилення ОСОБА_2 від слідства та суду чи перешкоджання встановленню істини у справі, у матеріалах справи та у поданні слідчого не наведено.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що подання слідчого про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_2 під вартою до чотирьох місяців не має належного обґрунтування доцільності продовження строків тримання обвинуваченої під вартою в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.

Крім того, при розгляді подання судом належним чином не були враховані дані про особу та стан здоров'я ОСОБА_2, яка має постійне місце проживання, до затримання працювала, позитивно характеризується, має незадовільний стан здоров»я, оскільки хворіє на численні захворювання.

З огляду на викладене, враховуючи дані про особу обвинуваченої ОСОБА_2 та стан її здоров»я, а також те, що подання слідчого про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2 до чотирьох місяців не має достатнього обґрунтування того, що органи досудового слідства цілком виправдано з об»єктивною обумовленістю здійснюють тривале розслідування справи та за відсутності належного обґрунтування необхідності збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що постанова судді підлягає скасуванню, у задоволенні подання слід відмовити та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, що є достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки.

Керуючись ст.ст. 165-3, 149-1, 154-1, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2012 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2 до 3 місяців 25 днів - скасувати.

В задоволенні подання слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Плюшкіна А.Ю. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до чотирьох місяців - відмовити.

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Хмільник Вінницької області, громадянці України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Зобов'язати ОСОБА_2 внести протягом п'яти діб з дня обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді застави, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою, визначеної суми коштів на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва ( м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО- 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104), та надати документ, що це підтверджує посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України:

з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

Роз'яснити ОСОБА_2, що не вчинення зазначених дій у встановлений строк та невнесення застави у визначений термін, є підставою для розгляду питання про обрання щодо ОСОБА_2 іншого запобіжного заходу, а при порушенні інших покладених на неї обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України, застава буде звернута в дохід держави, про що відібрати у ОСОБА_2 розписку.

Контроль за виконанням ухвали Апеляційного суду м. Києва покласти на прокурора м. Києва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _______ ___

С.М. Коваль М.В. Приндюк Л.В. Бартащук