Постанова № 25759833, 29.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2012 р. (15:38) Справа №2а-12305/11/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

секретар судового засідання Устінова І.В.,

за участю представників позивача - Кулагіної І. О., Заяць С. В., представника відповідача - Калінчук К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009592301 від 28.09.2011р. частково у сумі 2 000 970,00грн. та податкового повідомлення-рішення №0009572301 від 28.09.2011р. повністю. Позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень мотивовані тим, що викладені в акті перевірки порушення, покладені в основу їх прийняття, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи. Так, позивач вважає, що товарність та реальність господарських операцій з ТОВ «Агрооіл Групп» (ЄДРПОУ 34440939) у лютому 2011р. підтверджується наступними первинними документами: договір поставки № 16/02 від 16.02.2011р., видаткові та податкові накладні, отримані від ТОВ «Агрооіл Груп» у підтвердження здійснення правочину в момент отримання товару, а також Акт приймання-передачі товару на зберігання № 1 від 28.02.2011р., підписаний на виконання договору зберігання № З-02/11 від 02.02.2011р. Посилання відповідача в акті перевірки на ПП «Дніпротехенергобут» (ЄДРПОУ 36826300) позивач вважає безпідставними, адже не зрозуміло, що це за підприємство і яке відношення його податкові зобов'язання взагалі мають до діяльності позивача. За таких обставин, позивач вважає, що відображення порушень, начебто допущених зі сторони позивача, є нічим іншим, як суб'єктивне припущення перевіряючих, які не мають підтверджених доказів. Що стосується його взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4, по яким перевіркою було встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2010р. на суму 2844грн., то як зазначив позивач, товарність та реальність господарських операцій з цим контрагентом підтверджується наступними первинними документами: договір купівлі-продажу № 60 від 08.11.2010р., свідоцтво платника єдиного податку ФОП ОСОБА_4, свідоцтво про держреєстрацію ФОП ОСОБА_4, свідоцтво платника ПДВ ФОП ОСОБА_4, прибутковий ордер № 11 від 10.12.2010р., прибуткова накладна № 35 від 10.12.2010р., податкова накладна № 35 від 09.12.2010р., прибутковий ордер № 12 від 14.12.2010р., прибуткова накладна № 36 від 14.12.2010р., прибуткова накладна № 36 від 13.12.2010р., накладна на внутрішнє переміщення № С-ПЕ000007 від 06.01.2011р., Акт списання матеріалів на поточний ремонт від 30.04.2011р., реєстр отриманих податкових накладних за грудень 2010р. Позивач зауважив, що по змісту та оформленню вказаних документів заперечень під час проведення перевірки від відповідача не надходило, в акті перевірки також не робиться зауважень щодо невідповідності їх нормам чинного законодавства. За таких обставин, за наявності належних первинних документів на підтвердження господарських операцій з вищевказаними контрагентами - ТОВ «Агрооіл груп» та ФОП ОСОБА_4, позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для висновків про порушення позивачем п. 1.32 ст.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 141.1 ст. 141, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що відповідно до статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Уточнивши позовні вимоги у судовому засіданні 07.05.2012р., позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0009592301 від 28.09.2011р. частково у сумі 1 986 750,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0009572301 від 28.09.2011р. повністю.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позов. Зокрема, пояснив, що проведеною перевіркою було встановлено, що ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» за рахунок ТОВ «Агрооіл Групп» формувало податковий кредит з ПДВ у лютому 2011р., однак ТОВ «Агрооіл Групп» має стан 4 - порушено провадження у справі про банкрутство, яке в свою чергу мало взаємовідносини з ПП «Дніпротехенергобуд» - стан 10 - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання), а отже відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів, використаних при проведенні перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди шляхом формування «штучного» податкового кредиту з ПДВ. На думку відповідача, постачальник ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» - ТОВ «Агрооіл Групп» не отримував товари (роботи, послуги) у зв'язку з тим, що ПП «Дніпротехенергобуд» відсутнє за місцезнаходженням, у підприємства відсутні основні фонди та виробничі потужності, чисельність працюючих у лютому 2011р. складає 3 особи, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами. Як наслідок - встановлено завищення задекларованих ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» при формуванні структури валових витрат ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» з ТОВ «Агрооіл Групп» по факту взаємовідносин з вказаним підприємством у лютому 2011р. у загальній сумі 1986750грн. Відповідач також зазначив, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за грудень 2010р. з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових відносинах з ФОП ОСОБА_4 було встановлено його завищення у сумі 2844грн., адже згідно бази даних детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2010р. основним постачальником ФОП ОСОБА_4 було ПП «Торгбудсервіс» (ЄДРПОУ 32319175) на загальну суму 40189,14грн., у т.ч. ПДВ 6698,19грн., перевіркою якого, в свою чергу (акт перевірки ДПІ в м. Сімферополі № 1829/15-2/32319175 від 03.03.2011р.) було встановлено, що всі операції купівлі-продажу ПП «Торгбудсервіс» у грудні 2010р. не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Також цим актом було встановлено, що основними постачальниками ПП «Торгбудсервіс» були ТОВ «Ріона Крим» та ТОВ «Сімбіан», усі операції купівлі-продажу з якими не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже також є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.08-07.09.2011р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим на підставі направлень від 09.08.2011р. № 2390/17-1, № 2387/23-2, № 2388/23-9 та № 2389/22-0, наказу № 2644 від 27.07.2011р. та відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок за серпень 2011р., проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки за №13068/23-7 від 14.09.2011р. (том 1 а.с. 131-210).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 141.1 ст. 141, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму всього у сумі 69грн., у тому числі за 2 квартал 2011р. в сумі 69грн. За даними перевірки зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за півріччя 2010р. - на суму 8416340грн., у період 3 квартали 2010р. -на суму 137034грн., у період 2010р. - на суму 1236284грн., за 1 квартал 2011р. - на суму 10005431грн., за 2 кв. 2011р. - на суму 11245997грн., а також п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. № 2755-VI та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 204750грн., в т.ч. у серпні 2010р. у сумі 2870грн., у грудні 2010р. у сумі 47180грн., у квітні 2011р. у сумі 130130грн., у травні 2011р. у сумі 13947грн., у червні 2011р. у сумі 10623грн.

Не погодившись з висновками даного акту перевірки, позивач надіслав на адресу ДПІ в м. Сімферополі АР Крим заперечення вих. № 1026 від 20.09.2011р. (том 1 а.с. 24-28), за результатами розгляду яких ДПІ в м. Сімферополі АР Крим листом за вих. № 41347/10/237 від 23.09.2011р. повідомила, що висновки акту перевірки №13068/23-7 від 14.09.2011р. відповідають діючому законодавству та не підлягають відміні чи зміні (том 1 а.с. 29-32)

У зв'язку з цим, на підставі акту перевірки №13068/23-7 від 14.09.2011р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009592301 від 28.09.2011р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3227316,00грн. за 2 квартал 2011р., а також винесено податкове повідомлення-рішення № 0009572301 від 28.09.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 69,00грн. основного платежу та 1,00грн. штрафних санкцій (том 1 а.с. 33-34)

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкового повідомлення-рішення № 0009592301 від 28.09.2011р. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 986 750,00грн. та податкового повідомлення-рішення №0009572301 від 28.09.2011р. повністю, судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у грудні 2010 року (по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4.) та лютий 2011р. (по взаємовідносинам з ТОВ "Агрооіл груп"), суд перевіряє їх відповідність Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.1.2 акту перевірки, висновки якого були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, перевірка проведена на підставі даних "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"та висновку відділу адміністрування ПДВ юридичних осіб від 26.04.2011р. № 322/15-2.

Зокрема, згідно даних "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"встановлені взаємовідносини ВАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"з ТОВ "Агрооіл Групп"(ЄДРПОУ 34440939) за лютий 2011р. на суму 1 986 750,00грн., ПДВ 397350грн., та за грудень 2010р. з ФОП ОСОБА_4 на суму 14220грн., ПДВ 2844грн., по яким виявлено завищення валових витрат на суму 1 986 750,00грн. -з ТОВ "Агрооіл Групп"та на суму 14220грн. -з ФОП ОСОБА_4

У п. 3.1.2 акту перевірки зазначено, що в ході перевірки не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оподаткування та відвантаження товарів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару відповідно до Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання"№ П-6, затвердженої постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.1965р., документів, що засвідчують транспортування.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку про те, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, на час проведення перевірки немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та відділеності контрагентів один від одного. Тому, за висновком ДПІ, господарська операція, яка фактично не відбулась, є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Такого висновку відповідач дійшов внаслідок того, що ТОВ "Агрооіл Групп"має стан 4 -порушено провадження у справі про банкрутство, яке в свою чергу мало взаємовідносини з ПП "Дніпротехенергобуд"- стан 10 -запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання), а отже відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів, використаних при проведенні перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди шляхом формування "штучного"податкового кредиту з ПДВ.

На думку відповідача, постачальник ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" - ТОВ "Агрооіл Групп" не отримував товари (роботи, послуги) у зв'язку з тим, що ПП "Дніпротехенергобуд"відсутнє за місцезнаходженням, у підприємства відсутні основні фонди та виробничі потужності, чисельність працюючих у лютому 2011р. складає 3 особи, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

Як наслідок -встановлено завищення задекларованих ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"показниікв у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11"при формуванні структури валових витрат ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"з ТОВ "Агрооіл груп"по факту взаємовідносин з вказаним підприємством у лютому 2011р. у загальній сумі 1986750грн.

Крім того, в акті перевірки за №13068/23-7 від 14.09.2011р. зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за грудень 2010р. з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових відносинах з ФОП ОСОБА_4 (акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.04.2011р. № 4273/17-1/НОМЕР_3) було встановлено його завищення у сумі 2844грн.

За результатами цієї перевірки також було встановлено, що у ФОП ОСОБА_4 відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між контрангентами.

Крім того, аналізуючи дані податкової звітності, було встановлено, що ФОП ОСОБА_4 декларував у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств та продажу покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними.

Так, згідно бази даних детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за грудень 2010р. основним постачальником ФОП ОСОБА_4 було ПП "Торгбудсервіс"на загальну суму 40189,14грн., у т.ч. ПДВ 6698,19грн., в той час як актом невиїзної документальної перевірки ПП "Торгбудсервіс"№ 1829/15-2/32319175 від 03.03.2011р., складеним ДПІ в м. Сімферополі, було встановлено, що операції купівлі-продажу ПП "Торгбудсервіс"у грудні 2010р. не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Також актом перевірки ПП "Торгбудсервіс"встановлено, що основними постачальниками ПП "Торгбудсервіс"були ТОВ "Ріона Крим"та ТОВ "Сімбіан", відповідно до фактів, виявлених в ході проведення перевірки, встановлено, що усі операції купівлі-продажу за ТОВ "Ріона Крим"та ТОВ "Сімбіан" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

В ході перевірки ПП "Торгбудсервіс"встановлено відсутність реального наміру та можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству від вищезазначених контрагентів-постачальників, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які еконмічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, ПП "Торгбудсервіс"визначено транзитером.

За висновком ДПІ, вищевикладене свідчить про відсутність у ФОП ОСОБА_4 адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер, внаслідок чого встановлено завищення позивачем задекларованих показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11"при формуванні структури валових витрат ВАТ "Сімферопольський комбінат злібопродуктів"з ФОП ОСОБА_4 у грудні 2010р. у загальній сумі 14220грн.

Суд з вказаними висновками ДПІ в м. Сімферополі АРК не погоджується з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 16 лютого 2011 року між ВАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"(Покупець), правонаступником якого є ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів", та ТОВ "Агрооіл Групп"(Постачальник) було укладено договір поставки № 16/02, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язався на умовах, викладених у розділах даного договору, передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити олію соняшникову нерафіновану 1 гатунку ДСТУ 4492:2005 по складу, найменуванню, цінам та у кількості, вказаним у відповідних специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1 договору розрахунки за поставлений Постачальником товар здійснюються Покупцем в національній валюті України -гривні, за фактом поставки не пізніше 120 календарних днів з моменту переходу права власності на товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

В силу п. 3.2 даного договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання товаророзпорядчих документів (накладна, акт приймання-передачі тощо).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р., а в частині взаєморозрахунків -до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.8 договору).

На виконання умов укладеного договору поставки, в лютому 2011 року ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" отримало від ТОВ "Агрооіл Групп" товар -олію соняшникову нерафіновану 1 гатунку ДСТУ 4492:2005 на загальну суму 1 986 750,00грн., ПДВ 397350грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000086 від 28.02.2011р. на суму 353270,64грн., в т.ч. ПДВ 58878,44грн., № РН-0000087 від 28.02.2011р. на суму 496846,44грн., в т.ч. ПДВ 82807,74грн., № РН-0000088 від 28.02.2011р. на суму 314383,32грн., в т.ч. ПДВ 52397,22грн., № РН-0000090 від 28.02.2011р. на суму 399363,24грн., в т.ч. ПДВ 66560,54грн., № РН-0000091 від 28.02.2011р. на суму 410171,16грн., в т.ч. ПДВ 68361,86грн. та № РН-0000092 від 28.02.2011р. на суму 410065,20грн., в т.ч. ПДВ 68344,20грн. (том 1 а.с. 42-47).

Що стосується господарських операцій між ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"та ФОП ОСОБА_4, то, як свідчать матеріали справи, 08.11.2010р. між ФОП ОСОБА_4 (Продавець) та ВАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"(Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №60, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товар в наступному асортименті: ремені, підшипники, резинотехнічні вироби. В силу п. 2.1 та п. 2.2 даного договору розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця, строк оплати -протягом 10 днів з моменту отримання рахунку (а.с. 11).

08.11.2010р. сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу № 60 від 08.11.2010р., відповідно до якої сторони дійшли згоди про те, що товар поставляється Продавцем власним транспортом на умовах Франко-склад Покупця (а.с. 58)

При цьому, як свідчить наявна в матеріалах справи копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_4 належить автомобіль марки NISSAN реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Відповідно до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 було поставлено позивачу товар - підшипники, що підтверджується: видатковою накладною № 35 від 10.12.2010р. на суму 7200грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 1200грн.) та видатковою накладною № 36 від 14.12.2010р. на суму 8400грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 1400грн.)

На підтвердження фактичного здійснення даної господарської операції, ФОП ОСОБА_4 були виписані також податкові накладні: № 35 від 09.12.2010р. на суму 7200грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 1200грн.), та № 36 від 13.12.2010р. на суму 8400грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 1400грн.), які містять всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., з наступними змінами і доповненнями.

Як свідчать матеріали справи, товар був оприбуткований позивачем, що підтверджується відповідними прибутковими ордерами: № 11 від 10.12.2010р. та № 12 від 14.12.2010р.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи"- це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірної суми валових витрат документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення та ін.), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З цього слідує, що вичерпний перелік витрат, які не можуть бути віднесені до складу валових витрат, зазначено у п.п. 5.3-5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", проаналізувавши положення яких суд доходить висновку, що спірні витрати до цього переліку не відносяться.

При цьому, відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Разом з тим, відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

П.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України також визначає, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом цих норм законодавства, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

П. 5.11 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" вказує, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що витрати за вищевказаними договорами не пов'язані з господарською діяльністю позивача, суд вважає їх безпідставними.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

В силу п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В розумінні даних норм, а також в розумінні наведеного у п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначення валових витрат, до їх складу відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, мається на увазі саме необхідність використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податків, який формує відповідні валові витрати.

У зв'язку з цим не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про не підтвердження зв'язку понесених позивачем витрат з власною господарською діяльністю, оскільки відповідно до бази даних ДПІ в м. Сімферополі контрагенти позивача не мають на балансі власних основних засобів, трудових ресурсів тощо.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з ЄДРПОУ, видами діяльності ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів", за КВЕД, є, зокрема, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості тощо.

Як свідчать матеріали справи, позивач придбав товар у ТОВ "Агрооіл Групп"з метою подальшого використання у господарській діяльності, а саме -для подальшої його реалізації на експорт, для чого позивачем було укладено договір комісії № 25/11 від 25.03.2011р. з ПП "Діабаз-2007"(Комісіонер), а 01.04.2011р. товар було знято зі зберігання ТОВ "Агрооіл Групп" та передано на комісію згідно акту приймання-передачі № 1 від 01.04.2011р. до договору комісії № 25/11 від 25.03.2011р.

Матеріалами справи також підтверджено, що у зв'язку з неможливістю експорту зазначеного товару, на підставі листа ПП "Діабаз-2007"№ 27/1 від 05.05.2011р., 15.05.2011р. товар було повернуто з комісії, а сам договір комісії № 25/11 від 25.03.2011р. достроково припинено.

В наступному товар було передано на зберігання ТОВ "Торгоіл Групп"відповідно до договору зберігання № З-3-03/11 від 21.03.2011р. та Акту приймання майна на зберігання № 5 від 15.05.2011р.

Як свідчать наявні в матеріалах справи оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 та карта рахунку 283, зазначений товар у 1 кв. 2011р. обліковувався на рахунку 281 як такий, що знаходився на зберіганні, а 01.04.2011р. був переданий на комісію та обліковувався на рахунку 283.

Згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

Судом встановлено, що як зазначено на стор. 12 Акту перевірки, перевіркою позивача не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.2 Декларації "Приріст балансової вартості запасів".

Що стосується використання позивачем придбаного у ФОП ОСОБА_4 товару у власній господарській діяльності, то, як встановлено судом, придбані підшипники були використані у поточному ремонті основних засобів позивача, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення та Актами списання матеріалів на поточний ремонт основних засобів.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що понесені позивачем витрати за спірними операціями з придбання олії соняшникової, а також підшипників не пов'язані з господарською діяльністю позивача та неправомірно були включені до складу валових витрат.

Посилання відповідача в акті перевірки, як підставу безтоварності та нікчемності операцій позивача з ТОВ "Агрооіл Групп"та з ФОП ОСОБА_4, на встановлену перевіркою ТОВ "Агрооіл Групп"безтоварність його операцій з постачальником - ПП "Дніпротехенергобут"(ЄДРПОУ 36826300), а перевіркою ФОП ОСОБА_4 -з ПП "Торгбудсервіс"суд вважає безпідставними, адже як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України за вих. № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Більше того, як слідує з акту перевірки, безпосередні контрагенти позивача -ТОВ "Агрооіл Групп"та ФОП ОСОБА_4 задекларували свої податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів", а відтак зазначені відповідачем факти наявності у цих контрагентів ризикових з точки зору товарності та реальності взаємовідносин з постачальниками ПП "Дніпротехенергобуд"та ПП "Торгбудсервіс"не може свідчити про безтоварність господарських операцій з поставки позивачу товару та нікчемність даних угод.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідно до статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обовязком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Щодо посилань відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту, на дані "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", акту перевірки ВАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"№5477/23-7/00951971 від 28.04.2011р. та акту перевірки ФОП ОСОБА_4 від 15.04.2011р. № 4273/17-1/НОМЕР_3, то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем валових витрат, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акти перевірки контрагентів позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ "Агрооіл Групп"договору поставки та з ФОП ОСОБА_4 договору купівлі-продажу на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів поставки та купівлі-продажу, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ "Агрооіл Групп"та ФОП ОСОБА_4 правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсними.

Більше того, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.07.2011р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2012р., по справі № 2а-6114/11/0170/15, було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 0004402301 від 17.05.2011р., винесене на підставі акту перевірки №5477/23-7/00951971 від 28.04.2011р., яким було встановлено заниження позивачем у лютому 2011р. податкових зобов'язань з ПДВ на 397350,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Агрооіл Групп".

Рішеннями судів у даній справі була встановлена реальність та товарність господарських операцій даних контрагентів по договору постачання № 16/02 від 16.02.2011р. у лютому 2011р., зв'язок даних операцій з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем за цими операціями податкового кредиту.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.12.2011р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2012р., по справі № 2а-10078/11/0170/19, було визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"з питань достовірності формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4 за період грудень 2010р., а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0008382301 від 08.08.2011р., винесене на підставі акту перевірки №9318/23-7/00951974 від 27.07.2011р., яким було встановлено завищення позивачем у грудні 2010р. податкового кредиту з ПДВ на суму 2844грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4

Рішеннями судів у даній справі була встановлена реальність та товарність господарських операцій даних контрагентів по договору купівлі-продажу №60 від 08.11.2010р. у грудні 2010р., зв'язок даних операцій з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем за цими операціями податкового кредиту.

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, судом встановлено, що як зазначено на стор. 79 Акту перевірки за №13068/23-7 від 14.09.2011р., перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"та п. 141.1 ст. 141, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму всього у сумі 69грн., у тому числі за 2 квартал 2011р. в сумі 69грн. За даними перевірки зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за півріччя 2010р. -на суму 8416340грн., у період 3 квартали 2010р. -на суму 137034грн., у період 2010р. -на суму 1236284грн., за 1 квартал 2011р. - на суму 10005431грн., за 2 кв. 2011р. -на суму 11245997грн., а також п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. № 2755-VI та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 204750грн., в т.ч. у серпні 2010р. у сумі 2870грн., у грудні 2010р. у сумі 47180грн., у квітні 2011р. у сумі 130130грн., у травні 2011р. у сумі 13947грн., у червні 2011р. у сумі 10623грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, згідно Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 11547/15-1 від 22.08.2011р., відповідачем було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 8 018 681грн. -убутки попередніх періодів.

При цьому, як пояснив позивач, від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 кв. 2011р. у сумі 10005431грн. складається з: 8 018 681грн. -убутки попередніх періодів та 1 986 750грн. -сума придбання товару у ТОВ "Агрооіл Групп"у лютому 2011р.

Як свідчать матеріали справи, зменшення відповідачем від'ємного значення об'єкту оподаткування в сумі 8 018 681грн. за рахунок убутків попередніх періодів оскаржено позивачем в адміністративному порядку, а відтак у податковій декларації з податку на прибуток за лютий 2011р. позивач мав право відображати показники з урахуванням даної суми убутків.

Ч. 2 п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"було обумовлено, що у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, відповідно до яких:

- у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року;

- у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення (збитки) минулих років -це законна складова валових витрат I кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачено нормами чинного на той час Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

В свою чергу, з 01.04.2011р. порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначається ст. 150 Податкового кодексу України, в силу якої якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Порядок обліку від'ємного значення (збитків), відображених у податковому обліку станом на 01.04.2011р., врегульовано пп. 3 підрозділу 4 розділа XX "Перехідні положення" ПКУ, в силу якого п. 150.1 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 1986750,00грн., збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 69,00грн. та нараховані штрафні санкції на суму 1,00грн.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення в оскарженій частині не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0009592301 від 28.09.2011р. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 1986750,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0009572301 від 28.09.2011р. повністю є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 29.05.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 04.06.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0009592301 від 28.09.2011р. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 1986750,00грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0009572301 від 28.09.2011р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.