Ухвала суду № 25759617, 22.08.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 р. Справа № 44834/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Клюби В.В.,

з участю секретаря судового засідання: Дяківнич Г.Й.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівтехенерго» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

25.11.2010 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівтехенерго» звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень - рішень (0001762320/1/26800 від 02.11.2010 р. (№ 0001762320/0/20521 від 31.08.2010 р.)

Позовні вимоги мотивує необґрунтованістю висновків податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у травні 2010 р. на загальну суму 13 500,00 грн. Також зазначає, що внаслідок відмови податкового органу прийняти у контрагента за договором ТзОВ «Мульті-керам» декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 р., у базі даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту»відсутня інформація про подання цим контрагентом декларації за вказаний період. Тому, вважає безпідставним твердження ДПІ у Личаківському районі м. Львова про фіктивність, укладеного із ТзОВ «Мульті-керам», договору на виконання робіт, оскільки факт їх виконання підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, а самі роботи були прийняті їх безпосереднім замовником Державним підприємством Національна енергетична компанія «Укренерго». В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення 0001762320/1/26800 від 02.11.2010 р. (№0001762320/0/20521 від 31.08.2010 р.).

Представник Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що в результаті автоматизованого співставлення даних податкового кредиту ТзОВ «Львівтехенерго» за травень 2010 року, на рівні ДПА України встановлено розбіжності з ТзОВ «Мульті-керам», а саме: ТзОВ «Мульті-керам» за травень 2010 року не подало до ДПІ за місцем реєстрації декларації з податку на додану вартість. В результаті автоматизованого співставлення даних податкового кредиту ТзОВ «Львівтехенерго» на рівні ДПА України встановлено розбіжності з даним контрагентом на суму 13500 грн. Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до наявної в ДПІ у Личаківському районі м. Львова інформації, а саме інформації згідно бази даних АІС "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту - податкові декларації по податку на додану вартість ТОВ «Мульті-Керам» за травень 2010 року не подано (інформація про подання декларації станом на дату написання акту перевірки відсутня). Відповідно до бази даних АІС ОР- стан платника ТзОВ «Муль-керам» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, кількість працівників на підприємстві 3 чоловіка, основні засоби відсутні (додаток К1/1 до декларації про оподаткування прибутку підприємств не подається, у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань» за перший квартал 2010 р. зазначено, що сума амортизаційних нарахувань становить 0 грн.). У вказаних вище актах виконаних робіт відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення цих послуг. До перевірки не представлено матеріальних доказів виконання робіт, не вказано статті витрат, зміст господарської операції та їх вимірники у вартісному виразі, чим порушено зміст та суть Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати» Затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти них.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається те, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ«Львівтехенерго»з питань взаєморозрахунків із ТзОВ «Мульті-керам» за травень 2010 р. За результатами перевірки складено акт за № 452/23-2/23972237 від 25.08.2010 р., на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, між ТзОВ«Львівтехенерго»(Замовник) та ТзОВ «Мульті-керам» (Виконавець) було укладено договір №10.133/02 від 15.03.2010 р. на виконання робіт з наладки і перевірки пристроїв РЗА автотрансформатора АТ-1 на ПС 330 кВ (м. І.Франківськ) і пристроїв зриву, ферорезонансу типу ПЗФ-5. Відповідно до п. 5 договору №10.133/02 від 15.03.2010 р. та Протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 2 до договору), за виконані роботи замовник сплачує виконавцю 81000грн. в т.ч. ПДВ 13500 грн. Згідно із п. 2 договору, термін виконання усіх робіт травень 2010 року. Термін виконання окремих етапів робіт, визначається технічним завданням (додаток № 1 до договору). З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Мульті-керам»виконало роботи відповідно до умов договору, про що свідчить підписаний сторонами акт здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 25.05.2010 року. Також ТзОВ«Мульті-керам»надало позивачу відповідну податкову накладну за № 98 від 25.05.2010 р. на загальну суму 81000 грн., в т.ч. ПДВ 13500 грн. Усі зазначені первинні документи містять реквізити передбачені ч. 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-XIV, зокрема: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. З акту перевірки та письмових пояснень відповідача вбачається, що у податкового органу відсутні зауваження щодо відповідності законодавчим вимогам вказаних бухгалтерських документів, та наявності у них всіх реквізитів, передбачених чинним законодавством. Що стосується посилання на відсутність в акті здачі-приймання робіт інформації про фактично понесені витрати на здійснення цих послуг, відсутність посилання на статті витрат, їх деталізацію у вартісному виразі, то нормами чинного законодавства на суб'єктів господарювання такий обов'язок не покладається. Податковим органом законодавчої норми зворотного не наведено.

Також позивачем подано договір підряду із безпосереднім замовником, для якого виконувались роботи із залученням ТзОВ «Мульті-керам». Зокрема, суду надано договір за №131-02/09 від 10.08.2009 року, укладений із Державним підприємством Національна енергетична компанія «Укренерго», на виконання робіт з реконструкції пристроїв РЗА автотрансформатора АТ-1 на ПС 330 кВ (м. І.Франківськ) та автотрансформатора АТ-1 на ПС 220 кВ «Розділ» з виконанням повного комплексу проектних, монтажно-налагоджувальних робіт та комплектацією необхідним обладнанням (згідно наданих технічних вимог) і матеріалами. Відповідно до п. 2.1. вказаного договору, загальна його вартість складає 1 138 200,00 грн., у т.ч. ПДВ 189 700,00 грн. Факт приймання виконаних робіт (у т.ч. отриманих від ТзОВ «Мульті-керам») за договором безпосередніми замовником - Державним підприємством Національна енергетична компанія «Укренерго», підтверджується наявним у матеріалах справи актом виконаних робіт за травень 2010 року, та податковою накладною № 10053101 від 31.05.2010 р.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що господарське зобов'язання по виконанню робіт з наладки і перевірки пристроїв РЗА автотрансформатора АТ-1 на ПС 330 кВ (м. І.Франківськ) і пристроїв зриву, ферорезонансу типу ПЗФ-5, яке виникло між ТзОВ «Львівтехенерго» та ТзОВ «Мульті-керам» на підставі договору №10.133/02 від 15.03.2010р., повністю відповідає вимогам закону, інтересам держави та суспільства не суперечить, інших підстав його недійсності не встановлено.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Крім того, п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. З акту перевірки також вбачається, що позивач, отримавши від ТзОВ «Мульті-керам»податкову накладну включив її до реєстру отриманих та виданих податкових накладних у відповідному звітному періоді, та відобразив суми 13500 грн. в декларації з податку на додану вартість. Вказане повністю відповідає вимогам Закону №168. За таких обставин, неправомірним є виключення податковим органом зі складу податкового кредиту, суми податку на додану вартість в ціні послуг, що були надані ТзОВ«Мульті-керам», та підтверджених відповідними податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами.

При цьому, не заслуговує на увагу твердження відповідача, про те, що згідно бази даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», ТзОВ «Мульті-керам» не подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 р., зокрема інформація про подання декларації станом на дату написання акту перевірки відсутня. Під час судового розгляду встановлено факт неправомірної відмови ДПІ у Святошинському районі м. Києва у прийнятті декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року у ТзОВ «Мульті-керам». Вказане, зокрема, підтверджується Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2010 р. у справі № 2а-15098/10/2670, залишеною без змін Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 р., а також наданими суду письмовими поясненнями ТзОВ «Мульті-керам». Відповідачем доказів зворотного не представлено.

Крім того, відповідно до статті 10 Закону №168 та статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, про те, що оскаржувані рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № (0001762320/1/26800 від 02.11.2010 р. (№ 0001762320/0/20521 від 31.08.2010 р.), були винесені з порушенням законодавства.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у справі 2а-11014/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 27.08.2012 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

В.В. КЛЮБА