Ухвала суду № 25759099, 22.08.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 р. Справа № 44599/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Клюби В.В.,

з участю секретаря судового засідання: Дяківнич Г.Й.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент» до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

06.09.2010 року представник Відкритого акціонерного товариства «Миколаївцемент» звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Миколаївському районі № 0000362308 від 26.04.2010 року, яким до ВАТ «Миколаївцемент» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 24 141,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, за наслідками проведеної перевірки дійшов до висновків щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв'язку з незастосуванням ВАТ «Миколаївцемент»реєстратора розрахункових операцій при здійсненні операцій з повернення сум попередньої оплати за неодержаний товар.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Миколаївському районі № 0000362308 від 26.04.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Представник Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що перевіркою актів повернення коштів встановлено, що підприємство проводило розрахункові операції, а саме видавало кошти покупцям за недоотриманий цемент, згідно з актами повернення коштів по видаткових касових ордерах без проведення цих розрахункових операцій через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій (надалі - РРО) та без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій і видачі покупцям, які недоотримали або відмовились від цементу, розрахункових документів встановленої форми на суму 4828,35 грн. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій (та готівковій) формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу)- здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки - із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа (касового чека РРО).

В судовому засіданні відповідача надав пояснення та просив задоволити доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти них.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається те, що ДПІ у Миколаївському районі Львівської області проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Миколаївцемент» за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року. За результатами перевірки складено акт перевірки № 303/230/00293025 від 13.04.2010 року (надалі акт перевірки).

На підставі акту перевірки згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 ДПІ у Миколаївському районі Львівської області винесено рішення № 0000362308 від 26.04.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 24 141,75 грн.

Як зазначено в акті перевірки від 13.04.2010 року, підприємство проводило розрахункові операції , а саме видавало кошти покупцям за недоотриманий цемент, згідно з актами повернення коштів по видаткових касових ордерах без проведення цих розрахункових операцій через РРО та без роздрукування відповідних розрахункових документів і видачі покупцям, які недоотримали або відмовились від цементу розрахункових документів на суму 4 828,35 грн.

На підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР до позивача застосовані штрафні санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Як вказано в акті перевірки від 13.04.2010 року та встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи позивачем проводилося повернення коштів за товар (цемент) який не отримувався покупцями та відповідно ними не повертався. Як встановлено судом та підтверджується відповідачем товар (цемент) не передавався від продавця покупцю, а проводилося повернення сум авансу у зв'язку із відмовою від договору покупцем. Таким чином виходячи із змісту ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд приходить до висновку, що повернення покупцю сум попередньої оплати без попереднього відвантаження товару не може вважатися розрахунковою операцією, адже, в даному випадку взагалі відсутнє повернення товару (товар Покупцем не отримувався, а отже і не повертався).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що кошти поверталися покупцям на підставі заяв та з оформленням видаткових касових ордерів. До матеріалів справи позивачем надано відповідні копії заяв покупців, копії видаткових касових ордерів та копії сторінок касової книги з відображенням вказаних операцій.

Відповідно до постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 637 від 15.12.2004 - касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Таким чином, зважаючи на те, що вказана операція по поверненню коштів не є розрахунковою в розумінні норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у позивача відсутній обов'язок проводити такі операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Крім того суд першої інстанції вірно врахував те, що відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, проведення операцій по продажу продукції власного виробництва цементу, може проводитися без застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок.

Крім того, згідно з ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами, правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, про те, що оскаржуване рішення ДПІ у Миколаївському районі № 0000362308 від 26.04.2010 року, було винесено з порушенням законодавства.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року у справі 2а-7932/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

В.В. КЛЮБА