Постанова № 25753976, 18.04.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/634/2012

18 квітня 2012 року 11год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Махаринця Д. Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бляшин М.С.

відповідача: представник Наконечний Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Країна смаку" до Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби і про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЇНА СМАКУ" (далі -

ТОВ "Країна Смаку") звернулося в суд з позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Гощанської МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2011 року № 0001142342. Свої вимоги позивач мотивує тим, що спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем було неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 365526,00 грн. Вказує, що податковим органом в акті перевірки № 485/2342/35959866 від 28.10.2011 р. підтверджено і не заперечується факт здійснення господарських операцій між ТОВ "Країна Смаку" та ДПФ "Октан", ДП "БТС-Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз" та ПП "Холодпром-В" з виготовлення проектно-технічної документації, надання послуг по газифікації та електропостачанню, виконання робіт з будівництва очисних споруд, БМР котельні, влаштування підсилення фундаменту та металоконструкцій, придбання будівельних матеріалів при здійснення будівництва заводу заморожених напівфабрикатів, і розбіжностей в декларуванні податків чи порушень щодо цих операцій позивача і контрагентів не зафіксовано. Суми податку на додану вартість включені ним до податкового кредиту на підставі належно оформлених податкових накладних і за наявності всіх підстав передбачених законом. У податкового органу відсутні будь-які зауваження до оформлення чи змісту податкових накладних, на підставі яких Товариством сформовано податковий кредит за період, що підлягав перевірці. Висновки про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ зроблені на підставі дослідження відповідачем ланцюгів постачання вважає такими, що не ґрунтуються на законі та безпідставними.

З посиланням на відповідні норми Закону України "Про податок на додану вартість" вказує, що від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями платника та податковим кредитом підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету. На думку позивача, законодавство України не ставить право на формування податкового кредиту і відшкодування податку на додану вартість в залежність від виконання податкового законодавства чи дотримання інших норм законодавства контрагентами контрагентів позивача в четвертій ланці. Позивач не може нести відповідальність та негативні наслідки за дії осіб з якими він не перебував в договірних відносинах і про яких йому не було відомо.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав докази та дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. Представник відповідача вказує, що позивач в порушення п.1.8. ст. 1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року та положень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України сформував податковий кредит, в тому числі за рахунок віднесення до його складу податку на додану вартість по операціях з окремими контрагентами, при цьому при відпрацюванні ланцюгів постачання в четвертій ланці постачання по цих контрагентах виявлено осіб, по яким не можливо підтвердити включення до податкових зобов'язань сум податку на додану вартість по ланцюгу постачання з ТОВ "Країна Смаку" з огляду на їх відсутність за юридичною адресою або визнання банкрутом на момент проведення перевірки.

Відтак, податковим органом правомірно констатовано, що такі суми податку на додану вартість до бюджету не сплачені, а отже позивачем заявлена до відшкодування з бюджету сума завищена.

Відповідно вважає, що податковим органом правомірно та обґрунтовано прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

На таких підставах просить в позові відмовити повністю.

Судом в порядку ст. 55 КАС України допущено заміну Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції її правонаступником Гощанською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що позивач має статус юридичної особи, перебуває на обліку в Гощанській МДПІ та являється зареєстрованим платником податку на додану вартість з 10.09.2008 року. Вид діяльності позивача - виробництво м'ясних продуктів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у визначені законом строки, було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року з відповідними додатками.

Відповідачем було проведено невиїзну перевірку ТОВ "Країна Смаку" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за жовтень місяць 2009 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось з жовтня 2008 р. по жовтень 2009 року, результати якої викладені в акті № 485/2342/35959866 від 28.10.2011 р.

28.10.2011 року Гощанською МДПІ оформлено акт № 485/2342/35959866 про результати невиїзної перевірки ТОВ "Країна смаку" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за жовтень місяць 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року.

У вказаний період позивачем до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість в сумі, сплачений при придбанні товарно-матеріальних цінностей та виконанні робіт.

Актом перевірки встановлено, що за результатами опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Країна смаку" та його контрагентів по податкових накладних віднесених до податкового кредиту вересня 2009 року розбіжностей не виявлено.

В акті перевірки також вказується, що в ході дослідження ланцюгів постачання відповідачем встановлено, що постачальником у першій ланці постачання є ДП фірма "Октан" - розробка проектно-кошторисної документації по реконструкції очисних споруд, поставка обладнання - ПДВ на загальну суму 170936 грн. Фактичне надання послуг підтверджується актами виконаних робіт та накладними на придбання товарів. Матеріалами зустрічної перевірки повністю підтверджено відомості щодо господарських операцій. Відповідачем далі досліджено постачання товарів в другій ланці між ДП фірмою "Октан" та ТОВ "Техбудпроект" і ТОВ "К ЛТД". Взаємовідносини підтверджено. Постачальником обладнання у третій ланці постачання являється ТОВ "Промелектро". Відносини між вказаними особами підтверджено. Постачальником обладнання в четвертій ланці постачання є ТОВ "Продсільпром". На запит податкового органу надійшов Акт про неможливість проведення перевірки від 14.03.2011 року в зв'язку з тим, що дане підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

В ході дослідження ланцюгів постачання відповідачем також встановлено, що постачальником у 1 ланці постачання є ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз". ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз" виконано комплекс будівельно-монтажних робіт по будівництву котельні цеху по виробництву заморожених напівфабрикатів, ПДВ на суму 255019 грн. Взаємовідносини між позивачем та вказаним контрагентом підтверджено. Відповідачем далі досліджено постачання товарів в другій ланці між ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз" та ТОВ "Укрбудреммонтажінжиніринг", ТОВ "Вісман", ТзОВ "Ріверст". Взаємовідносини між вказаними суб'єктами господарювання підтверджено. Постачальником товарів у третій ланці постачання являється ТОВ "Ваттон". Взаємовідносини підтверджено. Постачальником обладнання в четвертій ланці постачання є ТОВ "Майстер управління продажем". На запит податкового органу надійшов Акт про неможливість проведення перевірки від 16.02.2011 року в зв'язку з тим, що дане підприємство визнано банкрутом.

В ході дослідження ланцюгів постачання відповідачем також встановлено, що постачальником у 1 ланці постачання є ПП "Холодпром-В". ПП "Холодпром-В" відповідно до договору від 02.09.2009 року проводить постачання холодильного обладнання та виконує будівельно-монтажні роботи по установці обладнання, пусково-наладочні роботи. Взаєморозрахунки між позивачем та ПП "Холодпром-В" підтверджено. Відповідачем далі досліджено постачання товарів в другій ланці між ПП "Холодпром-В", ТОВ "Інтер-Дім" та ПП ОСОБА_1. Взаємовідносини між вказаними суб'єктами господарювання підтверджено. Постачальником реалізованого товару у третій ланці постачання є ПП "Алва-Юг", ТОВ "Алан". Взаємовідносини між вказаними суб'єктами господарювання у третій ланці постачання підтверджено, зроблено висновок про те, що ПП "Алва-Юг" є імпортером. Постачальником обладнання в четвертій ланці постачання є ТОВ "Віг Мет Трейд". На запит податкового органу надійшов Акт про неможливість проведення перевірки від 15.07.2010 року в зв'язку з тим, що дане підприємство визнано банкрутом.

Загальна суму податку на додану вартість, яка не підтверджена відповідачем по ланцюгу постачання до виробника складає 365526 грн.

На підставі таких висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001142342 від 14.11.2011 року, згідно з яким ТОВ "Країна смаку" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року на 365526,00 грн.

Згідно з нормою п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 14.1.18. ст. 14 ПКУ бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, згідно з нормою п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість. Вказаним нормативно-правовим актом передбачений і порядок формування податкового кредиту платника податку. Так, згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно п.7.5 ст.7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Також в пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Наданими до матеріалів справи документами та актом перевірки податкового органу підтверджено, що позивачу були виписані податкові накладні, що містять всі, передбачені п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону, реквізити і доказів того, що вказані в них дані є недостовірними або не реальними відповідачем не подано і судом не встановлено.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалося реконструкція приміщень під завод з виробництва заморожених напівфабрикатів в с. Бугрин, Гощанського району та реконструкція очисних споруд на підставі відповідних дозволів на виконання будівельних робіт. З метою здійснення вказаного будівництва позивачем було укладено відповідні договори зі спеціалізованими суб'єктами господарювання.

Судом на основі досліджених та наявних у справі доказів встановлено, що між ДП фірма "Октан" та позивачем було укладено договір на поставку обладнання від 30.06.2009 року. Додатком № 1 сторони визначили перелік обладнання, яке підлягає поставці. ДП фірма "Октан" є державним підприємством на момент здійснення операцій і на час перевірки має статус юридичної особи (дата державної реєстрації 02.04.1993 року) та являється зареєстрованим платником податку на додану вартість. Підприємство має відповідну ліцензію на провадження господарської діяльності зі створення об'єктів архітектури, що вказує, що органи державної влади перевірили та підтвердили спроможність суб'єкта господарювання виконувати певні види діяльності.

Судом досліджено надані позивачем докази на підтвердження факту здійснення господарської операції між позивачем та ДП фірма "Октан" з поставки обладнання, серед яких належно оформлені накладні, витяг з журналу реєстрації довіреностей позивача з відомостями про видачу довіреностей на вказані операції, документи щодо підтвердження обставин транспортування обладнання, договір з додатком, бухгалтерська довідка про оприбуткування обладнання в бухгалтерському обліку позивача, документи про відображення в бухгалтерському обліку операцій з ДП фірма "Октан" та інші, і встановлено факт здійснення вказаних господарських операцій і їх реальність та достовірність відображення в обліку позивача.

Поставлене обладнання було надалі використане в процесі здійснення реконструкції очисних споруд виробничих стічних вод заводу харчових напівфабрикатів в с. Бугрин Гощанського району, що підтверджується наявними у справі актом готовності об'єкта до експлуатації від 25.07.2010 року № 304 та сертифікатом відповідності № РВ 000304 з яких вбачається засвідчення факту відповідності закінченого будівництвом об'єкта (окремого пускового комплексу) реконструкція очисних споруд виробничих стічних вод заводу харчових напівфабрикатів в с. Бугрин проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердження готовності його до експлуатації.

Суд приймає до уваги, той факт, що поставка вказаного обладнання пов'язана зі здійсненням позивачем власної господарської діяльності, а саме реконструкцією очисних споруд виробничих стічних вод заводу харчових напівфабрикатів в с. Бугрин Гощанського району Рівненської області, що підтверджується наявними в матеріалах справи дозвільними документами.

Поставка вказаного обладнання відповідає господарській меті позивача, та основним видам діяльності як позивача так і його постачальника, що вказані в реєстраційних документах.

При здійсненні вказаних господарських операцій як позивач так і його контрагент були належним чином зареєстровані і мали повну цивільну право та дієздатність. Позивач і безпосередній контрагент позивача - ДП фірма "Октан" були і є зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Суд також приймає до уваги те, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду справи не вказано заперечень щодо реальності операцій з поставки ДП фірма "Октан" для позивача обладнання для очисних споруд. Реальність та повнота відображення в обліку господарських операцій між позивачем та ДП фірма "Октан" визнані сторонами. Жодних доказів які б вказали на безтоварність чи не реальність вказаних господарських операцій чи не реальність даних вказаних в документах відповідачем не подано і судом не здобуто.

Як вбачається з платіжних документів, досліджених судом в судовому засіданні, позивачем сплачено в ціні придбання обладнання податок на додану вартість. На підставі отриманих від постачальника податкових накладних, які належно оформлені, позивачем сформовано податковий кредит та включено суму податку на додану вартість до складу бюджетного відшкодування відповідно до визначеного чинним законодавство порядку та на підставі відповідних документів і з дотриманням чинного порядку.

Суд приходить до висновку, що оскільки, по обумовленій господарській операції з придбання позивачем товару у постачальника - ДП фірма "Октан", позивач фактично сплатив постачальнику (у складі ціни придбання) суму податку на додану вартість, то позивач правомірно заявив до відшкодування з Державного бюджету України відповідну суму від'ємного значення податку на додану вартість.

Судом на основі досліджених та наявних у справі доказів встановлено, що між ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз" та позивачем було укладено договір постачання обладнання та матеріалів від 10.01.2009 року № 090109-SO.00.00.00. Відповідно до вказаного договору ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз" (по тексту договору - Продавець) зобов'язався поставити товари виробничо-технічного призначення в кількості та асортименті необхідному для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "Котельня цеху з виробництва заморожених напівфабрикатів в с. Бугрин Рівненської області". Між сторонами також було укладено договір підряду № 090109-GP.00.00.00 від 10.01.2009 року на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по будівництву об'єкту "Котельня цеху з виробництва заморожених напівфабрикатів в с. Бугрин Рівненської області".

ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз на момент здійснення операцій і на час перевірки має статус юридичної особи (дата реєстрації 04.04.2007 року) та являється зареєстрованим платником податку на додану вартість ІПН 350389817120, Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100160011. Підприємство має відповідну ліцензію на провадження господарської діяльності з в сфері будівельної діяльності чинну до 13.07.2012 року, що вказує, що органи державної влади перевірили та підтвердили спроможність суб'єкта господарювання виконувати певні види діяльності.

Судом досліджено надані позивачем докази на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз" з поставки обладнання та для виконання будівельно-монтажних робіт та виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об'єкті "Котельня цеху з виробництва заморожених напівфабрикатів в с. Бугрин Рівненської області", серед яких належно оформлені накладні, витяг з журналу реєстрації довіреностей позивача з відомостями про видачу довіреностей на вказані операції, документи щодо транспортування обладнання, бухгалтерська довідка про оприбуткування обладнання в бухгалтерському обліку позивача, документи про відображення в бухгалтерському обліку операцій з ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, акти звірки, паспорти обладнання, та інші і встановлено факт здійснення вказаних господарських операцій їх реальність та достовірність відображення в обліку позивача.

Поставлене обладнання було надалі використане в процесі здійснення реконструкції існуючих приміщень консервного заводу та авто гаража під завод з виробництва заморожених напівфабрикатів в с. Бугрин Гощанського району, що підтверджується наявними у справі актом готовності об'єкта до експлуатації від 08.12.2011 року № 53 та сертифікатом серія РВ № 16412017043 з яких вбачається засвідчення інспекцією державно архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області факту відповідності закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) існуючих приміщень консервного заводу та авто гаража під завод з виробництва заморожених напівфабрикатів в с. Бугрин Гощанського району (перший пусковий комплекс І черги) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердження готовності його до експлуатації.

Суд приймає до уваги, той факт, що поставка вказаного обладнання та виконання ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз відповідних робіт пов'язана зі здійсненням позивачем власної господарської діяльності, а саме: реконструкцією існуючих приміщень консервного заводу та авто гаража під завод з виробництва заморожених напівфабрикатів в с. Бугрин Гощанського району, що підтверджується наявними в матеріалах справи дозвільними документами.

Поставка вказаного обладнання відповідає господарській меті позивача, та основним видам діяльності як позивача так і його постачальника, що вказані в реєстраційних документах.

При здійсненні вказаних господарських операцій як позивач так і його контрагент були належним чином зареєстровані і мали повну цивільну право та дієздатність. Позивач і безпосередній контрагент позивача - ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз" були і є зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Суд також приймає до уваги те, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду справи не вказано заперечень щодо реальності операцій з поставки обладнання та виконання робіт ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз для позивача. Реальність та повнота відображення в обліку господарських операцій піж позивачем та ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз визнані сторонами. Жодних доказів які б вказали на безтоварність чи не реальність вказаних господарських операцій чи не реальність даних вказаних в документах відповідачем не подано і судом не здобуто.

Як вбачається з платіжних документів, позивачем сплачено в ціні придбання обладнання та при сплаті вартості робіт податок на додану вартість. На підставі отриманих від постачальника податкових накладних, які належно оформлені, позивачем сформовано податковий кредит та включено суму податку на додану вартість до складу бюджетного відшкодування відповідно до визначеного чинним законодавство порядку та на підставі відповідних документів і з дотриманням чинного порядку.

Суд приходить до висновку, що оскільки, по обумовленій господарській операції з придбання позивачем товарів та робіт у постачальника - ДП "БТС - Інжиніринг" ТОВ "Біотехсоюз", позивач фактично сплатив постачальнику (у складі ціни придбання) суму податку на додану вартість, то позивач правомірно заявив до відшкодування з Державного бюджету України відповідну суму від'ємного значення податку на додану вартість.

Судом також на основі досліджених та наявних у справі доказів встановлено, що між ПП "Холодпром-В" та позивачем було укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт яким передбачено постачання необхідної кількості холодильного обладнання, виконання інших робіт в холодильних камерах, монтаж холодильного обладнання та проведення пуско-налагоджувальних робіт і виведення на проектну потужність і безперебійну роботу.

ПП "Холодпром-В" на момент здійснення операцій і на час перевірки має статус юридичної особи (дата реєстрації 27.08.2009 року) та являється зареєстрованим платником податку на додану вартість Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100243734. Підприємство має відповідну ліцензію на провадження господарської діяльності пов'язаної зі створення об'єктів архітектури чинну до 08.10.2012 року, що вказує, на те що органи державної влади перевірили та підтвердили спроможність суб'єкта господарювання виконувати певні види діяльності.

Судом досліджено надані позивачем докази на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Холодпром-В" з поставки обладнання та виконання робіт, серед яких належно оформлені накладні, витяг з журналу реєстрації довіреностей позивача з відомостями про видачу довіреностей на вказані операції, документи щодо транспортування обладнання, бухгалтерська довідка про оприбуткування обладнання в бухгалтерському обліку позивача, документи про відображення в бухгалтерському обліку операцій з ПП "Холодпром-В", акт звірки та інші і встановлено факт здійснення вказаних господарських операцій їх реальність та достовірність відображення в обліку позивача.

Поставлене обладнання було надалі використане в процесі здійснення реконструкції існуючих приміщень консервного заводу та авто гаража під завод з виробництва заморожених напівфабрикатів в с. Бугрин Гощанського району, що підтверджується наявними у справі актом готовності об'єкта до експлуатації від 08.12.2011 року № 53 та сертифікатом серія РВ № 16412017043 з яких вбачається засвідчення інспекцією державно архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області факту відповідності закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) існуючих приміщень консервного заводу та авто гаража під завод з виробництва заморожених напівфабрикатів в с. Бугрин Гощанського району (перший пусковий комплекс І черги) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердження готовності його до експлуатації.

Суд також приймає до уваги те, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду справи не вказано заперечень щодо реальності операцій з поставки обладнання та виконання робіт ПП "Холодпром-В" для позивача.

Реальність та повнота відображення в обліку господарських операцій між позивачем та ПП "Холодпром-В" визнані сторонами. Жодних доказів які б вказали на безтоварність чи не реальність вказаних господарських операцій чи не реальність даних вказаних в документах відповідачем не подано і судом не здобуто.

Суд приймає до уваги, той факт, що поставка вказаного обладнання та виконання ПП "Холодпром-В" відповідних робіт пов'язана зі здійсненням позивачем власної господарської діяльності, а саме реконструкцією існуючих приміщень консервного заводу та авто гаража під завод з виробництва заморожених напівфабрикатів в с. Бугрин Гощанського району, що підтверджується наявними в матеріалах справи дозвільними документами.

Поставка вказаного обладнання відповідає господарській меті позивача, та основним видам діяльності як позивача так і його постачальника, що вказані в реєстраційних документах.

При здійсненні вказаних господарських операцій як позивач так і його контрагент були належним чином зареєстровані і мали повну цивільну право та дієздатність. Позивач і безпосередній контрагент позивача - ПП "Холодпром-В" були і є зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Як вбачається з платіжних документів, досліджених судом в судовому засіданні, позивачем сплачено в ціні придбання обладнання та при сплаті вартості робіт податок на додану вартість. На підставі отриманих від постачальника податкових накладних, які належно оформлені, позивачем сформовано податковий кредит та включено суму податку на додану вартість до складу бюджетного відшкодування відповідно до визначеного чинним законодавство порядку та на підставі відповідних документів і з дотриманням чинного порядку.

Суд приходить до висновку, що оскільки, по обумовленій господарській операції з придбання позивачем товарів та робіт у постачальника - ПП "Холодпром-В", позивач фактично сплатив постачальнику (у складі ціни придбання) суму податку на додану вартість, то позивач правомірно заявив до відшкодування з Державного бюджету України відповідну суму від'ємного значення податку на додану вартість.

Суд приймає до уваги, висновок податкового органу, що згідно автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, розбіжностей у звітності позивача та вказаних вище безпосередніх контрагентів позивача не встановлено, зміст операцій та суми податку на додану вартість повністю підтверджено податковими органами.

Не заперечуючи в цілому правильність податкового обліку та звітності позивача в розрізі формування суми бюджетного відшкодування за відповідний період відповідач стверджує, що виявлені в ході дослідження ланцюгів постачання в четвертій ланці обставини не підтвердження сум податку на додану вартість, призвели до завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року на 365526,00 грн.

З такими твердженнями суд погодитись не може з огляду на наступне.

Законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

Закон України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в залежність від обов'язкової наявності матеріалів зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, який у постанові суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам."

Верховний Суд України у вказаному рішенні також вказав, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

З огляду на вказане, судом не приймаються доводи податкового органу, щодо того, що встановлення при відпрацюванні ланцюгу постачання підприємств, по яких на момент проведення перевірки неможливо підтвердити включення до податкових зобов'язань сум податку на додану вартість по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ТОВ "Країна смаку", є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року.

Таким чином, відсутність висновків зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками у ланцюгу постачання в четвертій ланці постачання товару, не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальнику товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Питання від'ємного значення суми податку поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться законом в залежність від розрахунків з бюджетом інших осіб в четвертій ланці постачання з якими у позивача не було жодних відносин.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Перекладення відповідальності на позивача за можливе порушення норм чинного податкового законодавства іншою особою, суперечить вказаній нормі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється прийняте відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Відповідач не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускали контрагенти його контрагентів, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Таких доказів не здобуто і судом.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки обладнання та виконання робіт позивачу.

Порушень позивачем порядку відображення в деклараціях з податку на додану вартість сум податкових зобов'язань відповідачем не встановлено, наявність належно оформлених первинних документів, що містять достовірні дані на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, встановлено матеріалами справи, а будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника, відсутні.

Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум, а отже і правомірність віднесення сум податку до податкового кредиту і формування бюджетного відшкодування.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні передбачені законом підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Країна смаку" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області від 14.11.2011 року №0001142342.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Країна смаку" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.