Рішення № 25746014, 21.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2012 р.Справа № 5023/3275/12 вх. № 3275/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

за участю :

прокурора - Зливка К.О., посвідчення №30 від 12.02.2010р.;

позивача - Воронова Ю.В., довіреність №577 від 19.01.2012р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова, в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків;

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків;

про розірвання договору, стягнення 12952,60грн., виселення та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова, в інтересах держави, в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди №1707 від 29.01.2007р.; стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 10862,57грн. та 2090,03грн. пені; виселення відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з нежитлового приміщення в підвальній частині загальною площею 22,2кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та передачу нежитлових приміщень в підвальній частині загальною площею 22,2кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Судові витрати у даній справі прокурор просить суд покласти на відповідача.

Прокурор в судовому засіданні 21.08.2012р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 21.08.2012р. позовні вимоги, заявлені прокурором в інтересах позивача, підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити; 21.08.2012р. надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№13958) документи для долучення до матеріалів справи, у тому числі і рішення господарського суду Харківської області у справі №5023/6516/11 за позовом Прокурора Київського району м. Харкова, в інтересах держави, в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів, яким було присуджено з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за період з жовтня 2007 року по липень 2011 року в сумі 11310,95 грн., яка утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором оренди №1707 від 29.01.07р., а саме щодо повної та своєчасної сплати орендної плати. Надані документи суд долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 21.08.2012р. не з"явився, документи на виконання ухвали суду від 23.07.2012р. не надав, причини нез"явлення в судове засідання суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Так ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.07.2012р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 07.08.2012р. були направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, що співпадає з адресою у довідці з ЄДРПОУ, станом на момент розгляду справи, не повернулись на адресу господарського суду, не надходило й поштового повідомлення з відміткою про вручення судових ухвал відповідачу.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов'язок з'ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно п.п. 4.1.3 - 4.1.5. п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; п.п.4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; п.п. 4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; п.п. 4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. (Пункт 4.1 глави 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1267 ( z1254-09 ) від 08.12.2009р.)

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи , в той час як відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні і не реалізував, про причини неможливості направити у судове засідання свого представника не повідомив, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

29.01.2007р. між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди №1707, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 22,2 кв.м., літ. "А-4", що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що набуття відповідачем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі майна.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач передав відповідачу вищезазначене приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 29.01.2007р. (арк. спр.11).

Згідно п.3.2-3.4.Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 14 сесії Харківської міської ради 23 скликання від 30.03.2000р., і складає за лютий місяць 2007 року 314,23 грн. без урахування індексу інфляції за лютий 2007 року. Ставка орендної плати (тариф) становить 8% за рік. Орендна плата за орендоване приміщення оплачується Орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі та закінчується з моменту припинення дії договору, відповідно до положень ст. 10 цього договору, що закріплено письмово.

Додатковою угодою №1 від 03.10.2007р. до договору оренди 1707 від 29.01.2007р. (арк.с.12) сторони внесли у п. 3.2 договору зміни, а саме виклали їх в наступній редакції: "3.2. Орендна плата визначається на підставі рішення 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова" від 03.10.2007р. і складає з 03.10.2007р. по 31.10.2007р. - 735,31 грн., а за листопад 2007 року - 786,02 грн. без урахування індексу інфляції за листопад 2007 року. Ставка орендної плати з 03.10.07р. складає 18% у рік".

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що він діє з 29.01.2007р. по 29.12.2007р.

Додатковими угодами (№2, №3, №4, №5) строк дії договору неодноразово продовжувався, останній раз - до 29.10.2011р.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання заяви про припинення або зміну договору у 30-денний термін після закінчення строку його дії від жодної зі сторін договору (п.10.5. договору), - договір оренди №1707 від 29.01.2007р. є продовженим з 29.10.2011р. на той самий термін і на час розгляду справи є діючим.

Згідно п.4.4. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно з умовами даного договору.

В процесі судового розгляду у даній справі було встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області у справі №5023/6516/11 від 19.10.2011р. позов Прокурора Київського району м. Харкова, в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 11865,70 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №1707 від 29.01.2007р., з яких 11310,95грн. основного боргу та 554,75грн. пені, за період з жовтня 2007 року по липень 2011 року, було задоволено повністю.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як було встановлено в процесі судового розгляду даної справи, відповідач й надалі неналежним чином виконував свої зобов"язання за договором оренди №1707 від 29.01.2007р., внаслідок чого заборгованість з орендної плати відповідача перед позивачем за вказаним договором становить 10862,57грн. (за період з липня 2011 року по квітень 2012 року), з урахуванням часткової сплати заборгованості з орендної плати в сумі 2000,00грн., здійсненої відповідачем у жовтні 2011 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Згідно ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 10862,57грн., хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 10862,57 грн.

Крім того, прокурором заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача 2090,03грн. пені, розрахованої позивачем за протоколом станом на 30.04.2012р. (арк. спр. 17-19).

Вирішуючи питання щодо правомірності та обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2090,03грн. з відповідача на користь позивача, суд керується наступним.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 232 ч. 6, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..

У відповідності до п.9.3 договору оренди №1707 від 29.01.07р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення (враховуючи день оплати).

Перевіривши розрахунок суми пені, заявленої прокурором до стягнення з відповідача (арк. спр. 17-19), суд дійшов висновку про його помилковість, оскільки позивач здійснює нарахування на загальну суму заборгованості відповідача перед позивачем, у тому числі, і на суму заборгованості з орендної плати, присуджену до стягнення з відповідача на користь позивача, рішенням у справі №5023/6516/11 від 19.10.2011р., та на яку вже було нараховано штрафні санкції у вигляді пені, та які також були стягнуті вказаним рішенням з відповідача на користь позивача в сумі 554,75грн.

З огляду на вищевказане, правомірним є період нарахування пені на суму заборгованості з орендної плати з липня 2011 року (оскільки попередній період урахований в рішенні суду у справі №5023/6516/11 від 19.10.2011р.) по квітень 2012 року, включно (як вказано у протоколі розрахунку пені наданого прокурором).

В період з липня 2011 року по квітень 2012 року облікова ставка НБУ становила 7,75 %.

Розрахунок пені : сума боргу за кожен місяць * 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ за період з липня 2011 року по квітень 2012 року) / 365 * кількість днів прострочки. При цьому, нарахування штрафних санкцій починається з 16-го числа наступного місяця за звітним (п.3.5. договору). Отже, вірним буде нарахування пені за червень 2011 року на суму заборгованості з орендної плати 1302,18грн. по 14.01.2012р. (182 дні), і відповідно, за наступні прострочені орендні платежі.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині пені, заявленої до стягнення, підлягають задоволенню в розмірі 575,05грн., як такі, що відповідають умовам договору та вимогам законодавства і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

В решті суми пені -1514,98грн., суд відмовляє у зв"язку з невірним розрахунком.

Також, прокурор просить суд розірвати договір оренди №1707 від 29.01.2007р., виселити відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, з нежитлового приміщення в підвальній частині загальною площею 22,2кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та передати нежитлові приміщення в підвальній частині загальною площею 22,2кв.м., розташові за адресою: АДРЕСА_2 Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, посилаючись на істотне порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного та повного внесення орендної плати (ст. 782 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно п.8.5. Договору даний договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ч.1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з жовтня 2011 року по квітень 2012 року не своєчасно та не в повному обсязі сплачував орендні платежі, що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушено умови укладеного договору оренди нежитлового приміщення, оскільки несплата орендної плати у порядку та розмірах, визначених договором, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.

Відповідно до приписів статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора в частині розірвання спірного договору, виселення відповідача з займаних приміщень та зобов`язання передати приміщення позивачу підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача в сумі 1609,50грн. за майнові вимоги та 1073,00грн. - за немайнові вимоги, та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 626, 651, 710, 759, 762, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 188, 193, 232, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 18, 19, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 35, 44-49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди №1707 від 29.01.2007р.

Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) з нежитлового приміщення в підвальній частині загальною площею 22,2кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов"язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 передати нежитлові приміщення в підвальній частині загальною площею 22,2кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки Харківської міської ради (61003, м.Харків, пл.Конституції,16, рахунок № 37325007002208, в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати в сумі 10862,57грн. та 575,05грн. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, рахунок №31215206783003, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, код банку 851011, код класифікації доходів бюджету: 22030001) 2682,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині 1514,98грн. пені.

Повне рішення складено 23.08.2012 р.

Суддя Рильова В.В.

Справа №5023/3275/12