Ухвала суду № 25742998, 16.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/28785/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Вербицької О.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління №2 «Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010

у справі № 2а-13266/09/2670

за позовом Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління №2 «Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Спеціалізоване управління №2 «Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(далі по тексту -позивач, ДП «Спеціалізоване управління №2 «ВАТ «Будмеханізація») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2009 №0014841530/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2009 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2009 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2009, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) позивача щодо земельного податку поданої за квітень-червень 2009 року, за результатами якої складно акт перевірки від 30.07.2009 №739/15-30/04012939.

В акті перевірки зазначено, що при заповненні декларації платником податку порушено п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 188950,14 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.08.2009 №0014841530/0, яким за порушення п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та абз. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 №2536-XII позивачу визначено суму податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 198397,65 грн., що включає в себе суму основного платежу 188950,14 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 9447,51 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту на право користування земельною ділянкою від 18.06.1963 №118 земельна ділянка площею 2.21 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 4, відведена в користування Спеціалізованому управлінню №2 Головкиївбуду.

Відповідно до Рішення Голосіївської районної адміністрації від 05.02.2002 №099/5-126, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що земельна ділянка площею 5666,13 кв.м яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13, передана в користування позивачу.

Судами встановлено, що позивач являється правонаступником Спеціалізованого управління №2 Головкиївбуду, відповідачем даний факт не заперечувався.

З копії витягу з технічної документації №Ю-24749/2009 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий №90:114:0002) вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 4 становить 32817128,65 грн.

З копії витягу з технічної документації №Ю-24754/2009 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий №79:241:217) вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 13 становить 4972896,38 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік ДП «Спеціалізоване управління №2 «ВАТ «Будмеханізація»нараховано податку за поточний рік (з січня 2009 року по грудень 2009 року) на суму 377900,25 грн., що помісячно становить 31491,69 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при визначенні ставки земельного податку було безпідставно застосовано рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»від 25.12.2008 №944/944.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, що позивач при обчисленні та сплаті земельного податку зобов'язаний був керуватися п. 2 рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»від 25.12.2008 №944/944, оскільки дане рішення не суперечить положенням Закону України «Про плату за землю».

З таким висновком колегія суддів Вищого адміністративного суду не може погодитися, виходячи з наступного.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів, а ч. 2 ст. 14 цього ж Закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Аналізуючи вказані норми законодавчих актів, вбачається, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю».

Натомість, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання суспільних відносин щодо обрахування та сплати земельного податку відповідно до змісту ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»належить диференціація та затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки в межах ставок такого податку, встановлених Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Оскільки, відповідно до положень спеціальних законів у сфері сплати земельного податку повноваження щодо встановлення ставок такого податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що п. 2 Рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»від 25.12.2008 №944/944, яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає ч. ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», п. 8 ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», а тому при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті суб'єктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), застосуванню відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України підлягає ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з викладеного, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2009 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2009.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління №2 «Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2009.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)В.В. Кошіль З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова