Ухвала суду № 25742314, 09.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 року м. Київ К-57710/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Кошіля В.В.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009

у справі № А37/68-08

за позовом Комунального підприємства „Нікопольське виробниче управління

водопровідно-каналізаційного господарства"

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції

Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення -рішення № 0002061520/0/42512 від 16.10.2007.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив її в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2006 по 30.06.2007 та складено акт № 2174/231.03341339 від 04.10.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 0002061520/0/42512 від 16.10.2007, яким позивачу за затримку на 349 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1160356, 77 грн. застосовано штраф у розмірі 50% у розмірі 580178, 64 грн.

Перевіркою встановлено порушення в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість, донарахування основного платежу по податковому повідомленню - рішенню № 0002792342 від 09.11.2005 за наслідками документальної перевірки (акт № 129/231.03341339 від 30.09.2004) по строку сплати 21.11.2005 у сумі 177995, 05 грн.

Відповідно до ч. 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Згідно з пп. 17.1.7 п.17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків дві податкові вимоги і встановлює строки виконання цих вимог, які фактично і є строками самостійного погашення боргу.

Вимоги про сплату суми податкового зобов'язання позивачу не надсилались.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 у справі № А37/68-08 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відхилити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 у справі № А37/68-08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді В.В. Кошіль О.І. Степашко