Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5590/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Борзаниці С.В.
при секретарі: Іванович К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості в сумі 190912,45 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості в сумі 190912,45 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ДП «Луганськвугілля» зареєстроване Управлінням державної реєстрації та міського реєстру м. Луганська 09.04.2003 та має в своєму складі відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська». ВП «Шахта «Лутугинська» зареєстрований в ДПІ в Лутугинському районі як платник податків.
Станом на 18.07.2012 ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Лутугинська» має податковий борг із земельного податку в сумі 190912,45 грн. згідно податкових розрахунків земельного податку від 20.02.2012 №1446, 1445, 1439, 1447, 1448.
За таких підстав позивач просив стягнути з ДП «Луганськвугілля» податковий борг в сумі 190912,45 грн.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд розстрочити виконання рішення суду з серпня 2012 року по липень 2017 року посилаючись на те, що ДП «Луганськвугілля» є планово-збитковим підприємством, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає на оплату всіх необхідних видатків, у зв'язку з чим підприємство не має можливості здійснити погашення податкового боргу одним платежем.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ДП «Луганськвугілля» зареєстроване Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 32473323 (а.с. 5).
Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.
Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У судовому засіданні судом встановлено, що станом 18.07.2012 року ДП «Луганськвугілля» має податковий борг з земельного податку на суму 190912,45 грн., який утворився у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, нарахованого платником самостійно:
- за податковим розрахунком земельного податку № 1446 від 20.02.2012 за січень-травень 2012 року - 272,90 грн.;
- за податковим розрахунком земельного податку № 1445 від 20.02.2012 за січень-травень 2012 року - 46508,15 грн.;
- за податковим розрахунком земельного податку № 1439 від 20.02.2012 за січень-травень 2012 року - 100335,50грн.;
- за податковим розрахунком земельного податку № 1447 від 20.02.2012 за січень-травень 2012 року - 36122,80 грн.;
- за податковим розрахунком земельного податку № 1448 від 20.02.2012 за січень-травень 2012 року - 7673,10 грн.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Так, через несплату ДП «Луганськвугілля» суми узгодженого податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, ДПІ в Лутугинському районі на адресу відповідача було направлено рекомендованим листом першу податкову вимогу від 05.08.2004 № 1/72, яку відповідач отримав 16.08.2004 (а.с.20).
Також відповідачу було направлено другу податкову вимогу від 27.09.2004 № 2/85, яку відповідач отримав 05.10.2004 (а.с.21). Однак, ужиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.
Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла в період з січня по травень 2012 року. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові.
В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу на суму, яка заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позову ДПІ в Лутугинському районі до ДП «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу в розмірі 190912,45 грн. з рахунків платника податків у банках. Внаслідок чого визначена сума заборгованості відповідно до положень ст. 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню за рахунок майна.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податкову заборгованість з узгодженого податкового зобов'язання не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Розглядаючи заяву відповідача щодо встановлення порядку виконання постанови суду шляхом надання розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви відповідача.
Суд, враховуючи тяжке фінансове становище ДП «Луганськвугілля», вважає, що клопотання представника відповідача щодо розстрочення сплати заборгованості зі сплати боргу з земельного податку в розмірі 190912,45 грн. строком на 60 місяців, підлягає задоволенню.
З урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень представника позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення податкового боргу з земельного податку в розмірі 190912,45 грн., шляхом сплати податкового боргу рівними частинами з серпня 2012 року по грудень 2016 року - по 3181,88 грн. щомісячно, з січня 2017 року по липень 2017 року - по 3181,83 грн. щомісячно.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 14, 16, 20, 49, 54, 57, 87, 95, 202, 203, 285, 287 Податкового кодексу України, статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості в сумі 190912,45 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» кошти за податковим боргом з земельного податку в сумі 190912,45 грн. (сто дев'яносто тисяч дев'ятсот дванадцять гривень 45 коп.) за рахунок майна.
Встановити спосіб, строк і порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» податкового боргу зі сплати земельного податку в розмірі 190912,45 грн. строком на шістдесят місяців зі сплатою з серпня 2012 року по грудень 2016 року - по 3181,88 грн. щомісячно, з січня 2017 року по липень 2017 року - по 3181,83 грн. щомісячно.
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 10 серпня 2012 року
СуддяС.В. Борзаниця
Судове рішення № 25740380, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 08.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/5590/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: