Постанова № 25740421, 15.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5765/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання Іванович К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Інтеко» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 98427,42 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2012 року, позивач, Державна податкова інспекція у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Приватного підприємства «Інтеко» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 98427,42 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Приватне підприємство «Інтеко» (код ЄДРПОУ 30672379) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 17.02.2005 за реєстраційним номером №1 383 120 0000 000474, взято на податковий облік у ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області в якості платника податків та зборів з 28.01.2000 за №12.

За відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом у сумі 98427,42 грн., який складається з:

- орендної плати за землю за 2010 рік по податковій декларації №2318 від 30.01.2010 на суму 18717,36 грн.

- орендної плати за землю за 2011 рік на загальну суму 81152,08 грн., з врахуванням уточнюючої податкової декларації про зменшення орендної плати на 25000,00 грн. за 2011 рік №46811 від 29.12.2011 на суму 51472,74 грн. сума до стягнення становить 56152,08 грн.,

- орендної плати за землю за 2012 рік по податковій декларації №136 від 18.01.2012 на суму 18717,36 грн.,

- пені за 2010,2011,2012 роки, нарахованої через несвоєчасну сплату сум вищезазначених узгоджених податкових зобов'язань в розмірі 4840,62 грн.

З метою погашення податкового боргу ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області на підставі п.п.6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) до відповідача були застосовані заходи щодо стягнення існуючого податкового боргу шляхом вручення останньому першої податкової вимоги форми «Ю1» №1/473 від 14.10.2009, другої податкової вимоги форми «Ю2» №2/527 від 16.11.2009. Крім того, активи платника податків зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 14.01.2010 прийнято рішення №333/24-073 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу. Однак, незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим. Несплата податків, фінансових санкцій порушує інтереси держави, загрожує невиконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути в судовому порядку з Приватного підприємства «Інтеко» кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 98427,42 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

У судове засідання представник позивача не прибув, до початку розгляду справи надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі (а.с.65).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с.63,64). Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. Так, 08.08.2012 на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження по справі, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки поштового відділення причиною повернення зазначено «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З урахуванням наведеного, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Проте, у зв'язку з тим, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу у відповідача до 01.01.2011 суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «Інтеко» (код ЄДРПОУ 30672379) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 17.02.2005 за реєстраційним номером №1 383 120 0000 000474 (а.с.8-10), взято на податковий облік у ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області в якості платника податків та зборів з 28.01.2000 за №12 (а.с.12).

Станом на 17.07.2012 підприємство відповідача має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю у загальному розмірі 98427,42 грн., у тому числі: недоїмка - 93586,80 грн., пеня - 4840,62 грн., яка виникла внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань, самостійно узгоджених платником податків за наступними податковими деклараціями з орендної плати за землю:

- за 2010 рік №2318 від 30.01.2010 на суму 18717,36 грн. (а.с.51),

- за 2011 рік №2749 від 10.02.2011, №15022 від 20.03.2011, №20269 від 20.04.2011, №24387 від 19.05.2011, №25588 від 17.06.2011, №30074 від 20.07.2011, №34574 від 12.08.2011, №36717 від 28.09.2011, №40975 від 19.10.2011, №45400 від 21.11.2011, №46252 від 14.12.2011, №50421 від 18.01.2012 на загальну суму 81152,08 грн. (а.с.28-29,30-31,32-33,34-35,36-37,38-39,40-41,42-43,44-45,46-47,48-49,50) з врахуванням уточнюючої податкової декларації про зменшення орендної плати на 25000,00 грн. за 2011 рік №46811 від 29.12.2011 на суму 51472,74 грн. сума до стягнення становить 56152,08 грн. (а.с.52-53),

- орендної плати за землю за 2012 рік по податковій декларації №136 від 18.01.2012 на суму 18717,36 грн. (а.с.26-27).

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У даному випадку, податкові вимоги було направлено боржнику на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (який був чинним на час виникнення податкового боргу та до 01.01.2011), яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів).

Так, через несплату Приватним підприємством «Інтеко» сум узгоджених податкових зобов'язань в установлені законодавством строки, ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області головному бухгалтеру відповідача 14.10.2009 вручено першу податкову вимогу №1/473 від 14.10.2009 та 16.11.2009 другу податкову вимогу №2/527 від 16.11.2009 (а.с.54,55).

Податкові вимоги, отримані відповідачем, не оскаржені та вважаються узгодженими.

Матеріалами справи підтверджено знаходження майна відповідача - Приватного підприємства «Інтеко» у податковій заставі, а саме, витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №25305085 від 12.11.2009 (а.с.56).

14.01.2010 заступником начальника ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області прийнято рішення №333/24-073 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.57).

Через несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з орендної плати за землю за 2010 рік у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011), за 2011,2012 роки на підставі пункту 129.1.1. статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI відповідачу нарахована пеня, несплачений залишок якої на дату розгляду судової справи складає 4840,62 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків станом на 31.12.2009, 31.12.2010, 31.12.2011 та 20.06.2012 (а.с.15,16-18,19-21,22-24).

Наявність податкового боргу відповідача перед бюджетом з орендної плати за землю у загальному розмірі 98427,42 грн. підтверджується також розрахунком суми податкового боргу станом на 17.07.2012 (а.с.6-7), скороченою формою облікової картки платника податків станом на 31.12.2009, 31.12.2010, 31.12.2011 та 20.06.2012 (а.с.15,16-18,19-21,22-24), довідкою «Борг» станом на 17.07.2012 (а.с.25).

Даних про добровільну сплату податкового боргу відповідачем судом на час розгляду справи не встановлено.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю за 2010,2011,2012 роки у загальному розмірі 98427,42 грн. не сплатив, був повідомлений про його наявність, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом щодо стягнення з Приватного підприємства «Інтеко» коштів на суму податкового боргу з рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 15 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 20 серпня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Інтеко» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 98427,42 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Інтеко» (код ЄДРПОУ 30672379, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Силікатна, буд.7) кошти за податковим боргом перед бюджетом з орендної плати за землю в сумі 98427,42 грн. (дев'яносто вісім тисяч чотириста двадцять сім гривень 42 копійки) на користь Держави (розрахунковий рахунок №33218812700080, код платежу 13050200, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м.Сєвєродонецьку, код 37944909) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 20 серпня 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця