ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
______________
Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
УХВАЛА
іменем України
"23" серпня 2012 р. Справа № 0670/3132/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
Малахової Н.М.,
при секретарі Луценку Т.М. ,
за участю представників сторін
розглянувши апеляційну скаргу військової частини А 0281 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" червня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до військової частини А 0281 про стягнення компенсації за неотримане речове майно ,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом та просила визнати протиправною бездіяльність військової частини А 0281 щодо невиплати компенсації за речове майно та стягнути 8565,27 грн. грошової компенсації за неотримане нею речове майно.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі представник військової частини, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що суд безпідставно застосував до вказаних правовідносин норми ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» в редакції, яка була чинною до 01.01.2007 року, військовослужбовці одержували за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них.
Проте, статтею 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000р. №1459/3 з 11.03.2000 року була призупинена дія частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України,
Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 3 листопада 2006 року № 328-V, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" був доповнений статтею 9-1 "Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців", а стаття 9 була викладена в новій редакції.
При цьому, пунктом 2 статті 9-1 Закону було передбачено право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Проте, вказана норма була зупинена на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI пункт 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було виключено, однак, зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
Окрім того, пунктом 27 Положення про речове забезпечення військовослужбовці Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановоою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу за бажанням можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 проходила військову службу у Збройних Силах України та перебувала на грошовому та матеріальному забезпеченні у військовій частині А 0281.
Наказом командира 8 армійського корпусу (по особовому складу) від 26.03.2012року №11-пм позивачку звільнено з військової служби у відставку за пунктом "в" частини шостої статті 26 (за віком) Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" з правом носіння військової форми одягу.
Наказом командира військової частини А0281 №100 від 04.05.2012 року позивачку було виключено зі списків особового складу військової частини (а.с.9).
Під час проходження служби, а також при звільненні позивачка належне їй до видачі речове майно не отримувала. Так само, відповідач як суб'єкт владних повноважень, не виконав зобов'язань держави перед позивачкою і не розрахувався з нею за неотримане речове майно.
Відповідно до довідки-розрахунку №6 від 15.05.2012 року, виданої військової частиною А0281, розмір грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі позивачці, становить 8565,27 грн.(а.с.10).
Судом встановлено, що необхідне для видачі речове майно у військовій частині відсутнє. Посилання відповідача в суді апеляційної інстанції на те, що частина майна є в наявності та позивачка його не хотіла отримати є необгрунтованими, оскільки ні при розгляді справи в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, відповідач зазначених обставин не довів. Не надав доказів про те, яке речове майно було в наявності на час звільнення позивачки, та доказів того, що позивачка відмовилася від його отримання.
За таких обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що єдиним способом захисту порушеного права позивачки є стягнення на її користь грошової компенсації за неотримане речове майно, а невиплата таких коштів при звільненні є протиправною бездіяльністю відповідача як суб"єкта владних повноважень.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу військової частини А 0281 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" червня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова
Повний текст ухвали виготовлено 27.08.2012 року
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10004
3- відповідачу Військова частина А 0281 пр. Миру, 39,м.Житомир,10005
Судове рішення № 25728188, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 0670/3132/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: