Ухвала суду № 25725965, 16.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 р.Справа № 2-а/1570/3362/11

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представників:

від апелянта -Азарніної А.С.

від позивача -Єршова О.С., Сон К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Одеський коровай" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Одеський коровай" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки в акті перевірки не відповідають дійсності, представникам ДПІ були надані всі первинні документи, які підтверджували товарність угод та подальше використання продукції в господарській діяльності підприємства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 року позов Відкритого акціонерного товариства "Одеський коровай" задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №0001411620/0 від 25.08.2010р.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Одесі в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що під час перевірки в підтвердження правомірності включення сум до складу податкового кредиту та здійснення господарської діяльності Відкритим акціонерним товариством «Одеський коровай»були надані первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами щодо передання у власність сільськогосподарської продукції, зокрема, сорго українського походження врожаю 2009р., просо українського походження врожаю 2009р., горох жовтий, продовольчий українського походження та пшеницю 2А класу українського походження. До того ж, податковий кредит за спірний період був сформований, відповідно до діючого, на момент його формування, податкового законодавства, на підставі податкових накладних виданих, виданих зареєстрованим у законодавчо визначеному порядку платником податку на додану вартість.

В період часу з 09.08.2010р. по 11.08.2010р. на підставі службового посвідчення серії УОД №034371, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, ч.1 п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990року №509-ХІІ, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств переробної промисловості та реалізації підакцизної продукції СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, Строміною І.П., була проведена документальна невиїзна перевірка правомірності формування податкового кредиту згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010року ВАТ «Одеський коровай», поданої до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі 17.06.2010року вхід.№9002159987.

За наслідками вказаної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі складений акт №507/16-20/00376886/95 від 12.08.2010р. «Про результати документальної невиїзної перевірки правомірності формування податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. ВАТ «Одеський коровай»», в висновках якого зазначено, що Товариством в порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у травні 2010року занижено податок на додану вартість на загальну суму 350 244,74грн.

На підставі складеного акта перевірки №507/16-20/00376886/95 від 12.08.2010р., Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі 04.10.2010р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001411620/0 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт (послуг) у загальному розмірі 455318,16грн., з яких 350244,74грн. - основний платіж, 105073,42грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 04.10.2010р. №0003282301/0 позивач ВАТ «Одеський коровай»в порядку п.56.6 ст.56 Податкового Кодексу України оскаржило його в адміністративному порядку ДПА в Одеській області та, в подальшому, до ДПА України, за результатами якого ДПА України прийняла рішення №6443/6/25-0515 від 04.04.2011р. «Про результати розгляду повторної скарги», яким податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010р. №0003282301/0 та рішення ДПА в Одеській області від 14.01.2011р. №1109/10/25-0007, прийняте за розглядом повторної скарги, залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Одеський коровай»та ТОВ «Експаком»був укладений договір купівлі-продажу №С07/04-10 від 07.04.2010р., згідно з п.1.1 якого Продавець (ТОВ «Експаком») зобов'язався передати у власність Покупцю (ВАТ «Одеський коровай»), а Покупець у свою чергу прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію, зокрема, горох жовтий продовольчий. Відповідно до п.2.2 даного договору загальна кількість товару складає 400тонн. Пунктами 5.1, 5.3 Договору передбачено, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент фактичної передачі Товару на товароперевалочному пункті ТОВ «Продовольча компанія АМ». Продавець здійснює поставку товару до 31.05.2010року включно незалежно від факту оплати товару за товар горох жовтий продовольчий українського походження, кількістю 394,7 тонни позивачем був придбаний у ТОВ «Експаком»та проданий FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр в один і той же день, а саме 13.05.2010р. на Товароперевалочному комплексі ТОВ «Продовольча компанія АМ», м. Одеса, вул. Ізвесткова,87/1, та відповідно у ВАТ «Одеський коровай»не було необхідності в його перевезенні та зберіганні, оскільки ТОВ «Експаком»власними силами та за власний рахунок згідно умов укладеного договору поставляло Товар на Товароперевалочний комплекс ТОВ «Продовольча компанія АМ», м. Одеса, вул. Ізвесткова, 87/1, а компанія нерезидент FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр згідно умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту власними силами та за власний рахунок, після митного оформлення товару, завантажувало його на борт судна.

На підтвердження якості вищеозначеного товару позивачем було отримано наявний у матеріалах справи, відповідний Сертифікат якості, виданий Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку від 12.05.2010р. серії АА №019467.

Також між ВАТ «Одеський коровай»та ТОВ «Експаком»був укладений договір купівлі-продажу №С11/01-10 від 11.01.2010р., відповідно до п.1.1 якого Продавець (ТОВ «Експаком») зобов'язався передати у власність Покупцю (ВАТ «Одеський коровай»), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію, зокрема, просо українського походження, загальна кількість якого згідно з п.2.2 Договору склала 210тонн.

Договору та додаткових угод були повністю виконані контрагентом позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними документами. В подальшому згідно умов зовнішньоекономічного контракту №F29С від 29.04.2010р. ВАТ «Одеський коровай»зобов'язався передати у власність компанії FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр, просо українського походження врожаю 2009р.. Розділом 5 означеного контракту передбачено умови поставки, а саме: СРТ, ОМТП м. Одеси чи Іллічівський порт, м. Іллічівськ. Період поставки до 30.06.2010року. Згідно ВМД ВАТ «Одеський коровай»(Відправник/Експортер) 15.05.2010р. передав на Південній митниці просо українського походження врожаю 2009р. кількістю 223,850тонн. Отже, означений товар просо українського походження врожаю 2009р., кількістю 327,850 тонни, позивачем був придбаний у ТОВ «Експаком»та проданий FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр в один і той же день, а саме 07.05.2010р. у кількості 41тонни, 15.05.2010р. у кількості 223,850тонн та 21.05.2010р. у кількості 63 тинни на СРТ, ОМТП м. Одеси чи Іллічівський порт, м. Іллічівськ, та у зв'язку з чим у ВАТ «Одеський коровай»була відсутня необхідність перевезення та зберігання вказаного товару, оскільки ТОВ «Експаком»власними силами та за власний рахунок згідно умов укладеного договору поставляло Товар на СРТ, ОМТП м. Одеси чи Іллічівський порт, м. Іллічівськ, а компанія нерезидент FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр згідно умов означеного зовнішньоекономічного контракту власними силами та за власний рахунок, після митного оформлення товару, завантажувала його на борт судна.

На підтвердження якості вищеозначеного товару ВАТ «Одеський коровай»були отримані відповідні Сертифікати якості, видані Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку, зокрема, від 06.05.2010р. серії АА №019458 на 41 тонну, від 14.05.2010р. серії АА №019777 на 223,850тонн та від 20.05.2010р. серії АА №019791 на 63тонни.

Окрім того, між ВАТ «Одеський коровай»та ТОВ «Експаком»був укладений договір купівлі-продажу №С22/12-01 від 22.12.2009р., предметом якого, згідно п.1.1 є те, що Продавець (ТОВ «Експаком») зобов'язується передати у власність Покупцю (ВАТ «Одеський коровай»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію, зокрема, сорго українського походження, врожаю 2009р. Відповідно до п.2.2 даного договору загальна кількість товару склала 60тонн. Пунктами 5.1, 5.3 Договору передбачено, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент фактичної передачі Товару на СРТ-Іллічівськ-порт, м. Іллічівськ. Продавець здійснює поставку товару до 31.01.2010року включно незалежно від факту оплати товару. Згідно додаткової угоди №5 від 03.05.2010р. до договору обсяг товару збільшено до 90тонн. Також, п.2.3 згаданої угоди передбачено, що у вартість товару включена вартість зберігання товару, після переходу права власності від Продавця до Покупця на вантажно-перевалочному пункті ТОВ «Продовольча компанія АМ».

ТОВ «Експаком»повністю виконало умови даного договору, а також додаткової угоди та поставило позивачу 84тонни сорго українського походження, врожаю 2009р., що підтверджується відповідними документами в матеріалах справи. Водночас, в подальшому згідно умов зовнішньоекономічного контракту №F15С від 02.03.2010р. ВАТ «Одеський коровай»зобов'язався передати у власність компанії FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр, сорго українського походження, врожаю 2009р. Розділом 5 означеного контракту передбачено умови поставки, а саме: СРТ, Іллічівський порт, м. Іллічівськ. Період поставки до 31.05.2010року. Згідно ВМД ВАТ «Одеський коровай»(Відправник/Експортер) 07.05.2010р. передав на Південній митниці сорго українського походження, врожаю 2009р. кількістю 84тонни. Таким чином, судом з'ясовано, що означений товар сорго українського походження, врожаю 2009р., кількістю 84 тонни позивачем був придбаний у ТОВ «Експаком»та проданий FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр в один і той же день, а саме 07.05.2010р. в Іллічівському порту, та відповідно ВАТ «Одеський коровай»не повинно було транспортувати та зберігати означений товар, оскільки ТОВ «Експаком»власними силами та за власний рахунок згідно умов укладеного договору поставляло Товар до Іллічівського порту, а компанія нерезидент FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр у свою чергу згідно умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту власними силами та за власний рахунок, після митного оформлення товару, завантажувало його на борт судна.

При цьому, на підтвердження якості вищеозначеного товару позивачем був отриманий та наявний у матеріалах справи відповідний Сертифікат якості, виданий Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку від 06.05.2010р. серії АА №019459.

Також між ВАТ «Одеський коровай»та ТОВ «Сіносмарт Україна»був укладений договір купівлі-продажу №С12/04-10 від 12.04.2010р., згідно з п.1.1 якого Продавець (ТОВ «Сіносмарт Україна») зобов'язався передати у власність Покупцю (ВАТ «Одеський коровай»), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію, зокрема, пшеницю 2А класу українського походження, загальна кількість якого згідно з п.2.2 даного договору складає 1000тонни. Пунктами 5.1, 5.3 Договору передбачено, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент фактичної передачі Товару на товароперевалочному комплексі ТОВ «Продовольча компанія АМ». Продавець здійснює поставку товару до 31.05.2010року включно незалежно від факту оплати товару.

ТОВ «Сіносмарт Україна»виконало умови даного договору частково та поставило позивачу лише 503,71тонни, що підтверджується відповідними документами. В подальшому згідно умов зовнішньоекономічного контракту №F26С від 14.04.2010р. ВАТ «Одеський коровай»зобов'язався передати у власність компанії FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр, пшеницю 2А класу українського походження. Розділом 5 означеного контракту передбачено умови поставки, а саме: СРТ, Товароперевалочний комплекс ТОВ «Продовольча компанія АМ», м. Одеса, вул. Ізвесткова,87/1. Період поставки до 31.05.2010року. Зокрема, згідно ВМД ВАТ «Одеський коровай»(Відправник/Експортер) 20.04.2010р. в межах умов вказаного зовнішньоекономічного контракту передало на Південній митниці пшеницю 2А класу українського походження кількістю 503,71тонн. Отже, судом з'ясовано, що означений товар пшениця 2А класу українського походження кількістю 503,71тонн позивачем був придбаний у ТОВ «Сіносмарт Україна»та проданий FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр протягом одного й того ж дня, а саме 20.04.2010р. на Товароперевалочному комплексі ТОВ «Продовольча компанія АМ», м. Одеса, вул. Ізвесткова,87/1, та відповідно у ВАТ «Одеський коровай»не було необхідності в його перевезенні та зберіганні, оскільки ТОВ «Сіносмарт Україна»власними силами та за власний рахунок згідно умов укладеного договору поставляло Товар на Товароперевалочний комплекс ТОВ «Продовольча компанія АМ», м. Одеса, вул. Ізвесткова, 87/1, а компанія нерезидент FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр згідно умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту власними силами та за власний рахунок, після митного оформлення товару, завантажувало його на борт судна.

На підтвердження якості вищеозначеного товару Товариством був отриманий наявний у матеріалах справи, відповідний Сертифікат якості, виданий Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку від 20.04.2010р. серії АА №019404.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та виходячи з вищезазначеного, судова колегія може зробити висновок, що включення позивачем суми ПДВ у розмірі 350244,74грн. до складу податкового кредиту перевіряємого періоду в межах вищеозначених фінансово-господарських відносин з ТОВ «Експаком»та ПП «Сіносмарт Україна», підтверджено ВАТ «Одеський коровай»відповідними видатковими, платіжними, та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Що стосується виконання умов договорів купівлі-продажу, судова колегія вважає зазначити наступне.

Статтями 626, 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Україні «Про затвердження Порядку видачі сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки»від 23.07.2009р. №848 (зі змінами та доповненнями), сертифікат якості - документ, виданий територіальним органом Держконтрольсільгосппроду на партію зерна та продуктів його переробки, що завантажені у транспортний засіб, який засвідчує відповідність їх показників якості і безпеки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортного контракту і включає інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів.

Як з'ясовано судом та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, позивачем та його контрагентами - ТОВ «Експаком»та ТОВ «Сіносмарт Україна», FІRЕВЕRG LТD Ларнака, Кіпр були повністю дотримані встановлені ст.203 Цивільного Кодексу України вимоги та досягнуто згоди з усіх істотних умов вище перелічених договорів та зовнішньоекономічних контрактів.

Слід зазначити, що зміст укладених сторонами договорів та наявних у справі первинних документів бухгалтерського обліку, якими опосередковувалися спірні господарські операції, дає підстави для висновку, що в даному конкретному випадку виконання операцій з поставки товару позивачем не вимагало з його боку фактичного переміщення товару від постачальників до покупця FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр, оскільки означеними первинними документами підтверджується здійснення ВАТ «Одеський коровай»продажу товару та подальше оформлення його експорту. Метою придбання позивачем товару є, зокрема, намір отримати економічну вигоду від його подальшого експорту, та жодним чином не використання товару у власному виробництві, що обумовило б необхідність його транспортування до виробничих складів позивача та зберігання.

Таким чином, з наведеними в акті перевірки висновками податкового органу погодитися не можна, оскільки згідно з п.1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У даному випадку датою виникнення у позивача права на податковий кредит є, зокрема, дати отримання виписаних ТОВ «Експаком»та ТОВ «Сіносмарт Україна»ВАТ «Одеський коровай»вищезазначених податкових накладних.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Оскільки відповідач не надав відповідні докази в підтвердження правомірності та ґрунтовності винесення оскаржуваних позивачем податкового повідомлення-рішення від 25.08.2010р. №0001411620/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 455318,16грн., з яких 350244,74грн. основний платіж та 105073,42грн. сума штрафних (фінансових) санкцій, а також проаналізувавши законодавство та дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість доводів позивача.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.08.2012 року.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.