Ухвала суду № 25725929, 07.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2012 р.Справа № 2а-7039/10/1470

Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2012р. по справі за позовом ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС до СПД-ФО ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010р. ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС звернулося в суд із позовом до СПД-ФО ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31 162,54грн., застосованих по податковим повідомлення-рішенням від 4 серпня 2010р. №0000057235, №0000058235, №0000059235.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 19.07.2010р. ДПІ було здійснено перевірку діяльності господарської одиниці відповідача гріль-бар, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, щодо додержання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що було складено акти перевірки від 19.07.2010р. За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6.07.1995 №265/95-ВР (який діяв на момент виникнення правовідносин). За наслідками перевірки позивачем були прийняті рішення №0000057235, №0000058235, №0000059235 від 04.08.2010р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 31162,54грн. Оскільки відповідачем були отримані вказані податкові повідомлення-рішення, але штрафні санкції в добровільному порядку не сплачені, просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2012р. позов задоволено частково, стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 3428999700003, одержувач державний бюджет Заводського району м.Миколаєва, код 23626096, банк УДК у Миколаївській області, МФО 826013) штрафні фінансові санкції в сумі 8 335,50грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами ДПІ було проведено перевірку діяльності позивача, щодо додержання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що було складено акти перевірки від 19.07.2010р. За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6.07.1995р. За наслідками перевірки позивачем прийняті рішення №0000057235, №0000058235, №0000059235 від 04.08.2010р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 31162,54 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_2 отримала вказані податкові повідомлення-рішення, але штрафні санкції в добровільному порядку не сплатила, оскільки відповідно до судових рішень, які набрали законної сили, застосовані штрафні (фінансові) санкції були частково скасовані, а тому суд першої інстанції вважав за необхідно стягнути з відповідача лише ту частину штрафних (фінансових) санкцій, які за рішенням суду були визнані правомірними, вказана сума склала 8335,50грн.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що 19 липня 2010р. посадовими особами ДПА у Миколаївській області було проведено перевірку діяльності господарської одиниці відповідача гріль-бар, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, щодо додержання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що було складено акти перевірки від 19.07.2010р.(а.с.10-13; 28-31; 43-46). За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6.07.1995р. №265/95-ВР (який діяв на момент виникнення правовідносин). За наслідками перевірки позивачем були прийняті рішення №0000057235, №0000058235, №0000059235 від 04.08.2010р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 31162,54грн. Однак позивачем вказані штрафні санкції сплачені не були.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до корінця рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.8) загальна сума штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням №0000057235 від 4 серпня 2010р. на підставі акта перевірки складає 19417,04грн.

Не погоджуючись з прийнятим ДПІ рішенням ФОП ОСОБА_2 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом в якому просила скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 18824,54грн.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2011р. постановою суду першої інстанції позов задоволено та скасоване податкове повідомлення-рішення щодо застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій у сумі 18824,54грн.

ФОП ОСОБА_2 також не погодилася з прийнятим ДПІ рішенням щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5917,50грн. (а.с.26), які застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення №0000058235 від 4 серпня 2010р. на підставі акта перевірки складає 5917,50грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2010р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010р. позов задоволено, скасоване податкове повідомлення-рішення №0000058235 від 4 серпня 2010р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4002,50грн.

Відповідно до корінця рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.41) загальна сума штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням №0000059235 від 4 серпня 2010р. на підставі акта перевірки складає 5828рн.

ОСОБА_2 не погодилася і з даним рішенням податкових органів. Звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із відповідним позовом та постановою цього суду від 18 жовтня 2010р. позов був задоволений, скасоване податкове повідомлення рішення №0000059235 від 4 серпня 2010р. щодо застосування до позивачки штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5828рн. Проте, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2011р. постанову суду першої інстанції скасовано, відмовлено ОСОБА_2 у задоволені позову.

За правилами ч.1 ст.72КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено уі обставини.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції правильно вирішив, що за наслідками апеляційного перегляду, рішення ДПІ Заводського району №0000057235 від 04.08.2010р. залишилось чинним частково, на суму 592,5грн. (19417,04-18824,54); рішення №0000058235 від 04.08.2010р. також залишилось чинним частково, на суму 1915грн. (5917,50 - 4002,50); рішення №0000059235 від 04.08.2010р. залишилось чинним в повному обсязі на суму 5828грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що не змінними залишилися штрафні санкції на суму 8335,5грн., а тому правомірно її стягнув з ФОП ОСОБА_2

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2012р. -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко