Вирок № 25723957, 26.03.2012, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 2006/168/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2012 м. Валки

головуючого, судді - Токмакової А.П.

при секретарі - Ільченко Ю.О.,

з участю прокурора - Кадигроб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області, громадянки України, українки, з неповною середньою освітою, що не одружена, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Валки Харківської області, громадянина України, українця, з повною середньо освітою, що розведений, перебуває в цивільному шлюбі, не працює, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України -

в с т а н о в и в:

12 січня 2012 року о 15-30 годині ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за попередньою змовою у групі між собою, діючи із корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибули до території кладовища «Рогозова Гора», що розташоване по вул. Перекіпській в м. Валки Харківської області, де шляхом вільного доступу демонтували металеву ворітницю, знявши її з петель кріплення, після чого разом перенесли її до чагарників, де заховали. Таким чином вчинили крадіжку металевої ворітниці, вартістю 156 грн. 40 коп., чим спричинили КП «Благоустрій» матеріальних збитків на вказану суму, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 визнала свою вину повністю, щиро розкаялася та пояснила, що на пропозицію співмешканця ОСОБА_3 вони разом пішли до вказаного кладовища, щоб здійснити крадіжку однієї ворітниці, яка знаходилася на воротях кладовища. Коли підійшли до воріт, ОСОБА_3 завдяки лому, який взяв з дому, піддів по черзі дві петлі, на яких трималася ворітниця, а вона в той час підтримувала ворітницю, щоб було зручніше знімати і щоб вона не впала. Знявши ворітницю, вдвох з ОСОБА_3 перенесли її до кущів навпроти кладовища, після чого пішли додому. Наступного дня, тобто 13.01.2012 року, вони разом з ОСОБА_3 вирішили піти та забрати викрадену ворітницю, взявши з собою металевий візок, завдяки якому планували перевезти її додому, щоб порізати і здати до приймального пункту на металобрухт. Коли повантажили ворітницю на візок, прив'язали мотузкою, яку взяли з дому, і вже прямували додому, їх помітили працівники міліції, які вилучили ворітницю разом з візком.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав свою вину повністю, щиро розкаявся, не заперечував проти вчинення крадіжки при викладених ОСОБА_1 обставинах. Разом з тим, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні змінював свої показання, неодноразово вказуючи, що металеву ворітницю помітив 13.01.2012 року в ярку неподалік кладовища, поблизу колишнього стрільбища. Знав, що вона чужа, оскільки впізнав як таку, що раніше знаходилася на воротях кладовища, так як працюючи в КП «Варіант», здійснював прибирання даної території. Не дивлячись на це, не став залишати ворітницю, оскільки не хотів втрачати наживи, тому на його пропозицію разом із співмешканкою ОСОБА_1 погрузили її на візок, прив'язали вірьовкою та попрямували додому, щоб в подальшому розпиляти і частину використати в господарстві, а частину здати на металобрухт, але невдовзі були затримані працівниками міліції.

Крім визнання підсудними своєї вини, їх винність у вчиненні крадіжки металевої ворітниці підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Представник цивільного позивача ОСОБА_4, що діє за довіреністю, пояснив, що рішенням Валківської міської ради Харківської області територія кладовища «Рогозова Гора» виділена в господарське відання до КП «Благоустрій». Кожного дня працівники підприємства спостерігають за благоустроєм території кладовища. 13.01.2012 року під час об'їзду цієї території він виявив, що на в'їзних воротах кладовища зникла одна металева ворітниця, зварена з металевих кутів і металевої арматури, розміром 210*160 см, яка була окрашена в коричневий колір. Про даний факт він відразу ж повідомив до міліції. Просив суд повернути підприємству викрадену металеву ворітницю, відмовившись від позову, заявленого на досудовому слідстві.

Із оголошених показань свідка ОСОБА_5 слідує, що 13.01.2012 року він перебував в складі слідчо-оперативної групи Валківського РВ, коли надійшло повідомлення чергового про те, що згідно анонімного повідомлення невідомі особи тягнуть металеву ворітницю через дорогу від кладовища «Рогозова Гора», що знаходиться в м. Валки Харківської області. По приїзду на місце пригоди, біля кладовища нікого помічено не було. При огляді території кладовища, в ярку неподалік від колишнього стрільбища помітили чоловіка і жінку, біля яких був візок з прив'язаною до нього мотузкою металевою ворітницею. Особи представилися ОСОБА_3 і ОСОБА_1 На запитання де вони взяли ворітницю, останні почали вигадувати різні версії. В зв'язку з чим, ворітниця з візком були вилучені, а особи доставлені у Валківський РВ, де ОСОБА_1 пояснила, що металеву ворітницю вона разом із співмешканцем ОСОБА_3 зняли завдяки лому 12.01.2012 року з огорожі кладовища «Рогозова Гора» і заховали її до чагарників біля стрільбища. А наступного дня, тобто 13.01.2012 року прийшли разом з ОСОБА_3 до місця, де заховали ворітницю. При цьому з дому взяли візок, щоб завдяки йому перевезти ворітницю додому. Повантаживши її на візок, почали йти в напрямку дому, але неподалік від кладовища були затримані працівниками міліції. Аналогічні пояснення дав і ОСОБА_3, після чого останні були відпущені додому.

В ході огляду місця події від 13.01.2012 року на території кладовища «Рогозова Гора», розташованого в м. Валки Харківської області, виявлено відсутність металевої ворітниці, яка закривала праву сторону воріт. На відстані 500 м від цих воріт, в ярку виявлено та вилучено візок, на якому знаходиться металева ворітниця. (а.с.11-12) Підсудні підтвердили зазначені обставини в ході судового засідання.

Відповідно до акту зважування ( а.с.13), проведеного в присутності двох понятих з допомогою механічних вагів «Saturn», вага вилученої металевої ворітниці складає 92 кг, її вартість відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 244 від 18.01.2012 року становить 156 грн. 40 коп. (а.с.47-48)

21.01.2012 року за місцем проживання підсудних по АДРЕСА_3 в присутності двох понятих і ОСОБА_1 виявлено та вилучено металевий лом (а.с.41) В ході судового засідання ОСОБА_3 вказав, що саме з допомогою цього лому він знімав металеву ворітницю з петель на воротях кладовища «Рогозова Гора».

Вилучені речі оглянуті, постановою слідчого від 25.01.2012 року визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів справи. (а.с.59-60)

При проведенні відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 і ОСОБА_3, останні розповіли та показали, де і при яких обставинах вони вчинили викрадення металевої ворітниці. (а.с.55-58, 52-54) Аналогічні показання вони дали в ході очної ставки, проведеної між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (а.с.36-38)

Наведена сукупність доказів свідчить про винність ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тому вони підлягають кримінальній відповідальності за ч.2 ст.185 КК України.

Твердження підсудного ОСОБА_3 про те, що при вчиненні крадіжки металеву ворітницю він не знімав з воріт кладовища, а помітив в яру неподалік від нього, судом визнаються не спроможними і спростовуються перерахованими вище доказами. Показання підсудної ОСОБА_1, як на досудовому слідстві, так і в ході судового засідання об'єктивно узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, не вірити їм в суду немає підстав.

Судом досліджені дані про особу підсудних, які за місцем проживання характеризуються формально позитивно, не працюють, не судимі, на диспансерному обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають. Крім того, ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину.

В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття підсудних.

Обставин, які обтяжують підсудним покарання, судом не виявлено.

При призначенні виду та міри покарання, виходячи з вимог ст.65 КК України, враховуючи мету і мотиви, якими керувалися підсудні при вчиненні злочину та їх поведінку під час та після вчинення злочину, суд вважає про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України. При цьому враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винних, обставини, що пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства з застосуванням ст.75 КК України, поклавши на них обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

По справі були понесені судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи, обов'язок по відшкодуванню яких, виходячи з положень ст.93 КПК України, суд вважає необхідним покласти на підсудних в дольовому порядку.

Питання про речові докази суд вирішує у порядку, передбаченому ст.81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України від відбування покарання засуджену ОСОБА_1 звільнити з випробуванням строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 звільнити з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засуджених такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області (код ОКПО 25574728, УДК в Харківській області, рахунок 31253272210487, МФО 851011) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 911,74 грн., тобто по 455,87 грн. з кожного.

Речові докази у справі, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області: металеву ворітницю - передати КП «Благоустрій», лом і металевий візок - знищити, як знаряддя злочину.

Міру запобіжного заходу щодо засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Токмакова А. П.