Рішення № 25715086, 21.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2012 р. Справа № 25/074-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна",

46020, м. Тернопіль, вул. Д. Лук'яновича, 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖА ЯКІСНИХ ТОВАРІВ",

08132, Київська область, Києво -Святошинський район, м. Вишневе, вул. Зелена, 3

про стягнення 12 987,85 грн.

за участю представників:

позивача -Діденко О.В. (довіреність від 17.07.2012);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖА ЯКІСНИХ ТОВАРІВ" (далі -відповідач) про стягнення 12 987,85 грн., з яких: 10 908,90 грн. -основний борг, 277,94 грн. -пеня, 55,59 грн. -3% річних та 1 745,42 грн. -штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.07.2012.

У судове засідання 26.07.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.07.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 09.08.2012.

У судове засідання 09.08.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.07.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 21.08.2012.

У судовому засіданні 21.08.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання втретє не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 10.07.2012 № 14231576 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали суду.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.08.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖА ЯКІСНИХ ТОВАРІВ" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки від 20.12.2011 №7609 Ки/11 (далі -Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати тютюнові або інші вироби (далі - товар).

Пунктами 1.2., 2.1. Договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна товару визначаються сторонами на кожну партію окремо та вказуються в товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору, ціна товару визначається у відповідності з ціною вказаною у прайс-листах продавця, які діють на момент виконання продавцем заявки покупця і вказуються в товарних накладних з урахуванням ПДВ. Продавець залишає за собою право проводити зміну ціни товару, в разі зміни ціни виробником.

Згідно пункту 1.3. Договору він діє до 20.04.2013, а по відношенню платежів -до повного виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару.

Відповідно до пунктів 4.3., 4.5., 4.8. Договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. За згодою продавця тютюнові вироби можуть відпускатися на умовах повної передоплати або товарного кредиту. Строк кредиту становить шість календарних днів.

Додатком № 1 до Договору визначено матеріально відповідальних осіб покупця, які уповноважені отримувати від його імені матеріальні цінності за Договором, із зазначенням зразків їх підписів та зразків печаток і штампів, якими матеріально відповідальні особи завірятимуть на супровідних документах свої підписи про одержання товару. Додаток № 1 до Договору є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору, позивач за видатковими накладними: від 06.04.2012 №КИ12-000038167 на суму 7 715,70 грн., від 06.04.2012 № КИ12-000038168 на суму 201,60 грн., від 06.04.2012 № КИ12-000038385 на суму 3 004,90 грн., що підписані у двосторонньому порядку представниками сторін, поставив відповідачу товар на загальну суму 10 922,20 грн., а останній, вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних, а оригінали оглянуті судом у судовому засіданні.

При встановленні повноважень на отримання товару за вищевказаними накладними у представника відповідача, підпис якого міститься в накладних, суд врахував, що вказана особа не співпадає з матеріально відповідальною особою, уповноваженою приймати товар згідно Додатку №1 до Договору, а штамп, відбитком якого завірено підпис представника відповідача на накладних -відповідає зразку штампу згідно Додатку №1 до Договору, яким матеріально відповідальні особи відповідача завірятимуть на супровідних документах свої підписи про одержання товару та дійшов висновку про доведеність факту передачі товару за спірними накладними уповноваженій особі відповідача, з огляду на те, що сторонами погоджено в абзаці 2 пункту 9.5. Договору те, що покупець гарантує та підтверджує, що в будь-якому разі, накладна підписана від імені покупця і передана покупцем (безпосередньо чи через представника покупця) продавцю (представнику продавця) -є накладною, яка підписана належним чином від імені покупця, особою, яка має для цього всі необхідні повноваження, обов'язок (і ризики, пов'язані з неналежним виконанням цього обов'язку) здійснення контролю за тим, щоб накладна була підписана від імені покупця повноваженою особою покладається на покупця, а продавець звільняється від обов'язку і необхідності доводити факт підписання накладної, від імені покупця повноваженою особою.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано в матеріали справи оригінали банківських довідок від 01.08.2012 №103/5/44-1, від 01.08.2012 №24006-578, від 02.08.2012 №Є.ТЕ.0.0.0.0/8-5752, від 01.08.2012 №4237/3.3, від 01.08.2012 №20-0000-101/789 про те, що за період з 06.04.2012 по 31.07.2012 кошти від відповідача на рахунки позивача не надходили.

Разом з тим, за результатами взаємних розрахунків між сторонами відповідачем попередньо сплачено 13,30 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 13.06.2012 складає 10 908,90 грн. (копія в матеріалах справи).

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (вих. № 92/ГО від 24.04.2012) щодо заборгованості відповідача з оплати товару за Договором (копію претензії залучено до матеріалів справи), надіслання якої відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 24.04.2012 №5298. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні -у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківські довідки від 01.08.2012 №103/5/44-1, від 01.08.2012 №24006-578, від 02.08.2012 №Є.ТЕ.0.0.0.0/8-5752, від 01.08.2012 №4237/3.3, від 01.08.2012 №20-0000-101/789 -у якості письмового доказу наявності заборгованості, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.06.2012, у зв'язку з тим, що зазначений Акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - у якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 31.06.2012 наявності у нього заборгованості перед позивачем у зазначеному в акті розмірі.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 10 908,90 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, позивач заявляє до стягнення з відповідача на підставі пункту 6.2. Договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 277,94 грн. та на підставі пункту 6.3. Договору - штраф у розмірі 1 745,42 грн., що становить 16% від неоплаченого в строк товару.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи, судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення сум пені та штрафу та з'ясовано, що розрахунок заявленої до стягнення пені невірний, а вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 277,19 грн., а розрахунок заявленого до стягнення штрафу є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому позовна вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 1 745,42 грн.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 55,59 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних за період прострочення з 13.04.2012 по 13.06.2012 та з'ясував, що надані позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 55,59 грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 908,90 грн. основної заборгованості, 277,19 грн. пені, 1 745,42 грн. штрафу та 55,59 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 0,75 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРЕЖА ЯКІСНИХ ТОВАРІВ" (08132, Київська область, Києво -Святошинський район, м. Вишневе, вул. Зелена, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 3810523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна" (46020, м. Тернопіль, вул. Д. Лук'яновича, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30622532) 10 908 (десять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 90 коп. основної заборгованості, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 19 коп. пені, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 59 коп. 3% річних, 1 745 (одна тисяча сімсот сорок п'ять) грн. 42 коп. штрафу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 23.08.2012.

Суддя С.О. Саванчук