Рішення № 25714985, 22.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/8246-2012 22.08.12

за позовом до проКомунального підприємства «Управління житлового господарства»Дарницького району міста Києва Фізичної особи підприємця Хоменко О.А. Стягнення 18 831,78 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: від позивача: від відповідача: Мохонько О.А. -представник за довіреністю Хоменко О.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Управління житлового господарства»Дарницького району міста Києва звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Фізичної особи -підприємця Хоменко Олега Анатолійовича про стягнення заборгованості в сумі 18 831,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався за наданні позивачем комунальні послуги та послуги з надання експлуатаційного обслуговування приміщення згідно умов Договору №4-307о.Е-К від 01.08.2009, заборгувавши позивачу 16 996,58 грн.

Також за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем нарахована пеня в сумі 889,28 грн., інфляційні втрати в сумі 288,28 грн., та 3% річних в сумі 657,64 грн.

Ухвалою господарського міста Києва від 25.06.2012 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.07.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2012 розгляд справи було відкладено на 25.07.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2012 розгляд справи було відкладено на 22.08.2012.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2009 між позивачем (далі -Виконавець) та відповідачем (далі -Орендар) було укладено договір №4-307о.Е-К на комунальні послуги та експлуатаційне обслуговування нежитлового господарства (далі -Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору згідно цього договору Виконавець надає комунальні послуги, а Орендар одержує комунальні послуги для нежитлового приміщення за адресою: вул. Драгоманова, 31, загальною площею -164,15 кв.м згідно з додатком №1 до цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Виконавець надає послуги по експлуатаційному обслуговуванню. Експлуатаційні витрати розраховуються щорічно, відповідно додатку №2.

Згідно з пунктом 2.1 Виконавець зобов'язується:

- надавати Орендарю комунальні послуги згідно з розрахунком планового споживання енерго-, та водоресурсів;

- у платіжній вимозі-дорученні на сплату вартості наданих комунальних послуг вказувати повну розшифровку за їх видами, об'ємами та тарифами;

- сприяти безперебійній роботі інженерного обладнання, що забезпечує надання комунальних послуг;

- надавати Орендарю експлуатаційні послуги згідно тарифів, розрахованих та затверджених КП "УЖГ" Дарницького району.

Відповідно до пункту 2.2 Договору Орендар зобов'язується:

- на першу вимогу Виконавця сплачувати вартість отриманих послуг незалежно від наслідків господарської діяльності до 20 числа поточного місяця згідно додатків №1,2;

- зберігати товарно-матеріальні цінності на стелажах висотою не менше 0,5 м від підлоги та 1 м від трубопроводу.

При невиконанні цих умов Виконавець за причинені збитки відповідальності не несе.

Згідно з пунктом 5.2 Договору договір може бути доповнено за згодою сторін.

Згідно з пунктом 5.1 Договору договір діє з 1 серпня 2009 року до 30 липня 2012 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати за експлуатаційне обслуговування та надання комунальних послуг за період з 01.01.2010 до 31.05.2012, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 16 996,58 грн.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості, яка становить 16 996,58 грн. (сума експлуатаційних витрат, відшкодування плати за землю та комунальні послуги з холодного водопостачання), а також пеню в сумі 889,28 грн., інфляційні втрати в сумі 288,28 грн., та 3% річних в сумі 657,64 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувались зобов'язання за договором №4-307о.Е-К від 01.08.2009, однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, у зв'язку з чим за період з січня 2010 р. по травень 2012 р. у нього виникла заборгованість по оплаті за експлуатаційні витрати, відшкодування плати за землю та холодне водопостачання, яка на момент звернення до суду з позовом становила 16 996,58 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 23.02.2012 №45/117-ю, яку отримано відповідачем 29.02.2012, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідач у відповіді на претензію, яку отримано позивачем 12.03.2012 вхідний номер 782, зазначив про те, що позивачем в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та умов укладеного договору, комунальні послуги надаються не у повному обсязі, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за ненадані або надані не у повному обсязі житлово-комунальні послуги. У вказаній відповіді відповідач вимагав прибуття представника позивача для складання та підписання акта-претензії споживача із зазначенням в ньому строків, виду порушень, кількісних та якісних показників послуг згідно ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивач у відповідь на вимогу відповідача щодо прибуття представника виконавця для складання та підписання акту-претензії листом №45/938 від 16.03.2012 надав відповідь, у якій просив відповідача повідомити КП «УЖГ»Дарницького району м. Києва про зручний для відповідача час та день для проведення такого обстеження за вказаними у листі телефонами.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виробник зобов'язаний проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі (ч.3 ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Таким чином, для реалізації права споживача на зменшення розміру плати за ненадані або за надані не в повному обсязі або неналежної якості житлово-комунальні послуги, споживачу необхідно документально оформити таке порушення умов договору з боку виконавця шляхом складання та підписання акту-претензії в порядку ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Вказаний акт-претензія є підставою для здійснення виконавцем перерахунку платежів або для надання відмови в задоволенні претензії.

Проте відповідачем відповідного акту-претензії складено не було, а також не було надано суду доказів ухилення позивача від складання та підписання такого акту.

Таким чином відповідачем не було здійснено належного документального оформлення факту порушення позивачем умов договору щодо надання житлово-комунальних послуг, а також не було надано суду доказів надсилання на адресу позивача складеного та підписаного не менш як двома споживачами акту-претензії.

За таких обставин у позивача були відсутні підстави для проведення перерахунку розміру плати за житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо безпідставності включення позивачем до розрахунку ставки експлуатаційного обслуговування послуг, що не надаються, суд вважає безпідставними та недоведеними.

Відповідач у відповіді на претензію та у відзиві також посилається на неотримання від позивача платіжних вимог з розшифровкою за видами, об'ємами та тарифами за надані послуги, що є порушенням п.2.1 Договору.

Дані твердження відповідача суд не може прийняти до уваги, оскільки з залучених до матеріалів справи Актів щодо відмови отримання платіжних вимог-доручень, складених та підписаних працівниками ЖЕД-204 за період з жовтня 2010 по квітень 2012, вбачається, що платіжні вимоги доручення СПД Хоменко О.А. вручити немає можливості, оскільки в орендованому нежитловому приміщенні орендар буває інколи, а підлеглим особам отримувати платіжні вимоги-доручення не доручає. При врученні платіжних доручень безпосередньо Хоменко О.А. останній відмовився їх отримати.

У судовому засіданні позивач також пояснив суду, що не дозволяє своїм підлеглим отримувати платіжні вимоги-доручення у зв'язку з нездійсненням позивачем перерахунку розміру плати за надані комунальні послуги не у повному обсязі.

Відповідач у відзиві також посилається на безпідставність включення до експлуатаційних витрат відшкодування плати за землю.

Дані твердження відповідача суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Також згідно із пунктом 286.6 статті 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до ст.797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів за №869 від 01.06.2011р. «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»та п.1.7 «Методичних рекомендацій щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків і прибудинкових територій», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України за №176 від 05.09.2001р., суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують нежитлові приміщення у житлових будинках, крім орендної плати та плати за комунальні послуги за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами, зобов'язані приймати участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач СПД Хоменко О.А. є орендарем нежитлового приміщення (з окремим виходом), розташованого у багатоквартирному житловому будинку по вул. Драгоманова, 31, він зобов'язаний відшкодовувати позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням нерухомого майна (включаючи відшкодування плати за землю, яка припадає пропорційно на частку орендованої площі).

Відповідно до п.1.9 Методичних рекомендацій якщо суб'єкти підприємницької діяльності окремі види робіт по утриманню будинку та прибудинкової території виконують за свій рахунок, вартість цих робіт із загальної суми їх експлуатаційних витрат вираховується.

Відповідачем документальних доказів на підтвердження виконання окремих видів послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за власний рахунок суду надано не було.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Позивачем відповідно до Методичних рекомендацій, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»та Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.08.2009 №978 «Про встановлення тарифів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»було визначено перелік робіт з утримання будинків і прибудинкових територій та виконано розрахунок ставки експлуатаційного обслуговування нежитлових приміщень.

На підставі вказаного Комунальне підприємство «Управління житлового господарства»Наказом від 20.01.2010 №18 встановило з 01.01.2010 розрахункові ставки експлуатаційного обслуговування нежитлових приміщень для орендарів, які орендують окремі чи прибудовані частини житлових будинків, у тому числі згідно додатку №4 до Наказу від 20.01.2010 №18 для СПД Хоменко О.А. встановлено тариф у розмірі 2,9206 грн. (без урахування ПДВ) та 3,5047 грн. (з урахуванням ПДВ) за 1 кв.м. в місяць.

На виконання вказаного наказу відповідачу було надано Розрахунок витрат на експлуатаційне обслуговування нежитлового приміщення, викладеного у Додатку №2 до договору №4-307 о.Е-К від 01.08.2009, який було підписано та скріплено печаткою відповідача 03.03.2010.

Відповідно до вказаного Розрахунку відповідачем було погоджено з 01.01.2010 ставку експлуатаційного обслуговування у розмірі 2.92060 грн. за кв.м. в місяць, що за 164,15 кв.м. складає 479,42 грн., а також суму відшкодування плати за землю, яка складає 246,32 грн. на місяць.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позивач здійснював нарахування за період з січня 2010 по травень 2012 суми експлуатаційних витрат у розмірі 479,42 грн. та суми відшкодування плати за землю у сумі 246,32 грн. відповідно до погодженого з відповідачем Розрахунку витрат згідно Додатку №2 до договору №4-307 о.Е-К від 01.08.2009.

Відтак, нарахування суми експлуатаційних витрат було здійснено позивачем з урахуванням вимог чинного законодавства та умов договору.

Надані відповідачем до відзиву на позовну заяву платіжні доручення на оплату послуг експлуатаційного обслуговування за період вересень 2009 -січень 2010 згідно договору №4-307 о. Е-К від 01.08.2009 суд не приймає до уваги, оскільки дані платіжні доручення не стосуються позовного періоду (січень 2010 -травень 2012), за який позивачем пред'явлено вимогу про стягнення боргу. При цьому згідно платіжного доручення за січень 2010 відповідачем було погашено заборгованість за грудень 2009.

Відповідно до Додатку №1 до договору №4-307 о. Е-К від 01.08.2009 плата за холодне водопостачання і водовідведення здійснюється згідно показників лічильників.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача по оплаті комунальних послуг (холодна вода) становить 42,56 грн.

У судовому засіданні позивачем було надано суду докази погашення відповідачем вказаної суми заборгованості за послуги холодного водопостачання, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 10.07.2012, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Таким чином заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 16 996,58 грн. підлягає зменшенню на сплачену відповідачем суму комунальних послуг у розмірі 42,56 грн. та складає 16 954,02 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що наявність заборгованості за період з 01.01.2010 до 31.05.2012 перед позивачем за надані послуги підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована наявність заборгованості суми боргу в розмірі 16 954,02 грн., таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 16 954,02 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 428,88 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що у пункті 3.1 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне перерахування вартості послуг «Орендар»сплачує «Виконавцю»пеню у розмірі згідно чинного законодавства.

Разом з тим, сторонами у договорі не визначено конкретний розмір пені, що унеможливлює її нарахування.

Позивачем не наведено норму законодавства на підставі якої ним здійснено нарахування пені (якою встановлений конкретний розмір пені). Тому суд не визнає вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за законну та обґрунтовану, а відтак не вбачає підстав для її задоволення.

При цьому, судом враховано посилання позивача на положення статей 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до яких платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, суд зауважує, що вказані норми не встановлюють законну неустойку в формі пені, позаяк для того, що неустойка вважалась законною необхідно, щоб законом або іншим актом цивільного законодавства було визначено її конкретний розмір. У даних ж нормах встановлено граничний розмір саме договірної неустойки.

Враховуючи те, що сторонами не було встановлено неустойку у вигляді пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд не бере до уваги посилання позивача на вищевказані положення статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», як на підставу правомірності нарахування суми пені.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 889,28 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховану за період з січня 2010 року до травня 2012 року інфляційну складову боргу у розмірі 288,28 грн., 3% річних у розмірі 657,64 грн., нараховані за вказаний період.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 657,64 грн. та 288,28 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 42,56 грн. припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця Хоменко Олега Анатолійовича (02002, м. Київ, вул.. Челябінська, 15, кв.248, ідентифікаційний код 2763509956) на користь Комунального підприємства «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва (02091, м. Київ, Харківське шосе, 148-А, ЄДРПОУ 31722755, р/р 26009702655526 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 16 954 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 02 коп. -основного боргу, 657 (шістсот п'ятдесят сім) грн. 64 коп. -3% річних, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 28 коп. -інфляційних втрат, 1 533 (одна тисяча п'ятсот тридцять три) грн.. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 23.08.2012